Кабінет Міністрів України продовжує роботу над законопроектом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення».  Твердження про те, що така система є важливим, навіть невід’ємним, атрибутом будь-якої демократичної держави, не викликає жодних сумнівів. Однак в Україні, як підтверджує практика,  скоординувати і довести цей процес до його логічного кінця  – завдання досить проблематичне.

Проект Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» обговорюється в Україні вже понад десять років. Було кілька хвиль активізації процесів навколо нього, які, однак, усі безрезультатно затихали. Загальну ситуацію окреслила заступник голови Національної ради Лариса Мудрак: «Дуже прикро, що, починаючи з 1997 року, досі нема остаточного законопроекту. Ми вже багато разів думали, що от-от дійдемо до фінальної фази. Але сьогодні, зважаючи на актуальну версію документа, бачимо, що він недоопрацьований».

Зі свого боку, Лариса Мудрак вважає, що потрібно діяти за чітко визначеним алгоритмом для того, щоб досягти реальної мети. За її словами, необхідно зібрати якомога більше експертних коментарів і після узгодження, виставити фінальний варіант на громадське обговорення.

На цьому тижні Національна рада погодила Проект Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» із деякими зауваженнями. Насамперед регулятор пропонує вдосконалити процес формування Наглядової ради – органу, що покликаний в майбутньому координувати роботу суспільного мовника.

Ще у вересні минулого року експерт із питань медіа-права Ради Європи Ів Саломон висловила думку, що наглядова рада має відображати все населення країни, його зацікавлення, погляди і потреби. Тобто мають бути представлені інтереси його груп за різними детермінантами, наприклад, географічною чи етнічною. І, звісно, в ідеалі, цей орган має бути максимально неупередженим.

Члени Національної ради вважають, що механізм формування наглядової ради, запропонований у нинішньому варіанті законопроекту, неефективний. Навіть більше, він не дозволить наглядовій раді належним чином виконувати свої функції та повноваження. Згідно з нинішнім варіантом законопроекту кандидатури для включення до наглядової ради спершу подаються до Національної ради. Після цього регулятор має сформувати Комісію, визначити її порядок роботи та наділити повноваженням провести жеребкування кандидатів до складу наглядової ради.

Голова Національної ради Володимир Манжосов пояснив, чому така схема неефективна: «Наша позиція така: навіщо створювати комісію, якщо Національна рада сама ж визнчає регламент її роботи. Функція цієї комісії полягатиме лише в тому, щоб вона провела жеребкування».

Таким чином, Національна рада пропонує викласти абзац 1 частини 5 статті 8 у такій редакції: „Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення розробляє і затверджує „Порядок розгляду кандидатур від всеукраїнських громадських організацій, визначення порядку проведення жеребкування, формування наглядової ради НСТУ та припинення повноважень окремих членів або всього складу наглядової ради”.

Водночас Володимир Манжосов переконаний, що повністю відійти від втручання держави у процес створення суспільного мовлення – неможливо, однак можна спробувати мінімізувати цей її вплив: «Все зводиться до того, що на сьогодні Національна рада є єдиним позавідомчим державним органом у сфері телерадіомовлення. Якби ми могли,  то також відійшли б від участі в цьому процесі. Однак, нам здається, що все ж краще не доручати цю функцію центральним органам виконавчої влади, бо будуть звинувачення, що держава втручаєтсья у формування суспільного мовника».

Якщо Національна рада  долучена до цього процесу, то логічно, що формування складу наглядової ради НСТУ та припинення повноважень окремих членів або всього складу наглядової ради і має здійснюватися нею, відповідно до затвердженого Порядку.

Зважаючи на таку аргументацію, пропонується виключити абзац 2 частини 5 статті 8, у якому визначався персональний склад комісії, та в абзаці 3 частини 5 статті 8 слово «комісія» замінити на словосполучення «Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення».

У цьому контексті рекомендується  також доповнити Закон України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” абзацом такого змісту: «Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення розробляє і затверджує „Порядок розгляду кандидатур від всеукраїнських громадських організацій, визначення порядку проведення жеребкування, формування наглядової ради НСТУ та припинення повноважень окремих членів або всього складу наглядової ради».

Інша норма, до якої у членів Національної ради виникли зауваження, стосується правомірного оформлення процесу ліцензування суспільного мовника. Частину 3 статті 17 пропонується викласти у такій редакції: „Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на безоплатній основі переоформляє ліцензії Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії „Культура” в одну ліцензію, шляхом зміни власника на НСТУ”.

Насамкінець, заступник голови Національної ради Лариса Мудрак відзначила і позитивні зміни: «Якісь пункти в цьому законопроекті покращені, як на мене. Зокрема, розроблений нарешті механізм фінансування».

Створення суспільного мовлення в Україні  є пріоритетним завданням  для подальшого розвитку галузі поряд із впровадженням цифрового мовлення. Члени регуляторного органу з великим ентузіазмом ставляться до будь-яких позитивних зрушень на цьому шляху та, як неодноразово зазначалося під час брифінгу і засідання Національної ради, готові долучатися до роботи з втілення в життя цього проекту.

_____________________________________________________________________________
Стежте за нашими новинами на facebook.com/NacRada та twitter.com/NacRada

Додати до закладок

Роздрукувати сторінку

Повернутись до розділу