Британське агентство новин «Ройтерз» опублікувало звіт щодо дослідження впливу кризи, пов’язаної із Covid-19, на інформаційно-аналітичні програми: серйозні економічні загрози та нові можливості для налагодження відносин з аудиторією

Документ «Reuters Digital News Report» було опубліковано 16 червня 2020 року, в його основу покладені численні опитування, проведені у січні 2020 року із залученням понад 80 000 споживачів новин в інтернеті, що охопили 40 медіаринків світу. Після пандемії Covid-19 звіт збагатився новими дослідженнями із шести країн (Аргентина, Великобританія, Іспанія, Німеччина, Південна Корея і США), присвяченими ґрунтовній оцінці наслідків кризи.

Пандемія загострила розуміння надзвичайної потреби суспільства в отриманні точної, надійної та об’єктивної інформації у час, коли доступ до новин уже не перебуває під виключним контролем медіа. Це стало своєрідним нагадуванням про те, що навіть ослаблені ЗМІ відіграють вирішальну роль в інформуванні населення і формуванні думки, таким чином спростовуючи класичну тенденцію від популістських політиків підривати довіру до медіа.

Звіт акцентує увагу на таких тенденціях і впливах:

 ДОВІРА ДО МЕДІА

• Рівень довіри до медіа далі зменшується. У середньому показник становить – 4%, однак у Європі спостерігаються значні коливання в показниках. Так, рівень довіри до медіа в Португалії та Фінляндії зменшився більше ніж на 50%, у Франції – на 23%, у Великій Британії і Данії – більше ніж на 10%. Загальнопоширені медіа хоча і залишаються найбільш надійним джерелом інформації, особливо у Північній Європі, також потерпають від зменшення рівня довіри користувачів. Однак, слід підкреслити, що 60% респондентів віддають перевагу інформаційно-аналітичним програмам, які не мають конкретної точки зору.
• Під час кризи Covid-19 люди частіше зверталися до телебачення (найбільш надійне медіа-джерело) та інформаційно-аналітичних програм в інтернеті. На другому місці за рівнем довіри залишилися соціальні мережі, особливо Facebook (WhatsApp у Global South). Однак, незважаючи на те, що 60% людей задоволені висвітленням кризи в медіа, тенденція до збільшення аудиторії телевізійного мовлення і популярних веб-сайтів, здається, зупинилася в період кризи. Цікаво також відстежити, що найбільш надійним джерелом інформації для респондентів були наукові/медичні співтовариства і національні чи глобальні організації охорони здоров’я, у той час як медіа та уряди зайняли лише 4 позицію.

ДОСТУП ДО МЕДІА

• Доступ до медіа характеризується певними цифровими трансформаціями. Основним джерелом доступу до новин залишаються місцеві газети чи веб-сайти, за ними слідують соціальні медіа й особливо Instagram, коли мова йде про доступ до інформаційно-аналітичних програм. Однак соціальні медіа залишаються найпопулярнішим джерелом доступу до новин для молодого покоління. У зв’язку з цим гострим стає питання діяльності платних веб-ресурсів новин у рамках проблематики представлення високоякісного контенту для суспільства. Хоч у більшості випадків люди і досі не платять за інтернет-новини, це не стосується Норвегії та США, де відповідно 42% (показник збільшився на 8%) і 20% населення (збільшення на 4%) використовують потужні національні бренди на платній основі задля отримання новин.
• Під час кризи Covid-19 можна спостерігати високий рівень споживання новин в інтернеті і соціальних медіа – особливо WhatsАpp та Instagram. Це може пришвидшити перехід до споживання цифрових медіа.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЕЗЛАД

• Інформаційний безлад стає закликом до більшої відповідальності медіа.
  56% респондентів висловлюють занепокоєння щодо наявності дезінформації, найбільшим джерелом якої є національні політики. Більшість респондентів вважають необхідним, щоб медіа спрямували зусилля на викриття неправдивих заяв політиків, а платформи блокували рекламу, яка містить оманливу інформацію. Незважаючи на дуже низький рівень довіри до соціальних медіа, обсяги їх використання далі зростають. Це дозволяє припустити, що люди достатньо впевнені у власній здатності виявляти дезінформацію в контенті. У цьому сенсі більш детальне опитування показує, що люди, які покладаються на соціальні медіа, не виглядають менш поінформованими, ніж інші.
• Під час кризи Covid-19 підвищення рівня цифрової грамотності стало пріоритетним завданням для платформ, які активно реагували на збільшення обсягів контенту про пандемію, що сприяв поглибленню інформаційного безладу.

ФОРМАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОГРАМ

• Медіакомпанії повинні адаптувати формат інформаційно-аналітичних програм до вподобань аудиторії. Опитування засвідчило, що більшість людей (62%) використовують смартфони для доступу до новин. Однак популярність підкастів зростає (31%), особливо серед аудиторії віком до 34 років (Spotify [1] – є лідером такого ринку).

З одного боку, пандемія, спричинена Covid-19, дала поштовх для запровадження інновацій, особливо у сфері представлення даних і розширенні асортименту візуальних пропозицій у рамках онлайн-форматів, дозволила визначити найнадійніші види медіа та підкреслила необхідність підвищення рівня цифрової грамотності. З другого боку, у цей час тиск на медіа значно посилився, особливо це відчутно для локальних медіа. Першочерговим завданням у період пандемії для медіа стало запровадження нового формату з урахуванням популярності смартфона як джерела новин (короткі відео, підкасти, новини в інтернеті тощо) і забезпечення його комерційного успіху. 

[1] Spotify — інтернет-сервіс потокового аудіо, що дозволяє легально і безкоштовно прослуховувати більше ніж 50 мільйонів музичних творів, аудіокниг та підкастів без їх скачування на власний пристрій.

Джерело EPRA