Аудіовізуальні медіапослуги у Європі – Європейська аудіовізуальна обсерваторія опублікувала новий звіт

Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила новий звіт, присвячений аудіовізуальним медіапослугам у Європі. Він містить аналіз щодо контентного наповнення, а також медіагравців на європейському ринку.

 Новий звіт показує, що:

• Європейський сектор аудіовізуальних медіапослуг загалом налічує 12 275 аудіовізуальних послуг, доступних у Європі (станом на травень 2022 року). Близько три чверті з них – це лінійні послуги (9 080 телевізійних каналів), чверть – нелінійні послуги (3 195 VOD і VSP). Аналізом охоплено такі країни Європи: ЄС27[1], Албанію, Боснію і Герцеговину, Велику Британію, Вірменію, Грузію, Ісландію, Ліхтенштейн, Молдову, Норвегію, Північну Македонію, Сербію, Туреччину, Україну, Чорногорію і Швейцарію.
• Більшість неєвропейських материнських компаній, які надають аудіовізуальні медіапослуги у Європі, – це американські гравці. Приблизно кожен п’ятий (19%) з усієї частки телевізійних каналів (за винятком місцевого телебачення) належить Сполученим Штатам Америки, і понад третина всіх послуг SVOD (38%) і TVOD (34%) у Європі належить американським компаніям (для SVOD і TVOD у кількох країнах, один каталог враховується за одну послугу).
• Усі американські гравці працюють на загальноєвропейському рівні, обслуговуючи численні європейські ринки. Компанія Walt Disney, наприклад, наявна віртуально на 45 європейських телевізійних ринках.

Кожна четверта аудіовізуальна медіапослуга у Європі – це послуга на замовлення

Європейський сектор аудіовізуальних медіапослуг сформувався завдяки розвитку унікальних національних медіаекосистем.

Контент аудіовізуальних послуг у Європі характеризується наявністю різних лінійних і нелінійних послуг. До того ж коли телевізійні програми значною мірою визначаються тематичною фрагментацією, послуги на замовлення мають чітку спрямованість на кіно- чи телевізійний художній контент.

Стосовно власності європейський телевізійний ринок розподілений на сектор суспільного мовлення, де переважно доступні програми загального призначення в мережах DTT[2], а також приватний сектор, який розширився завдяки тематичним кабельним і супутниковим каналам. Майже всі послуги на замовлення є у приватній власності (97%). Суспільні медіа також вийшли на ринок послуг на замовлення, здебільшого пропонуючи перегляд власних лінійних програм у форматі «з відтермінуванням у часі». Кожна п’ята загальнодоступна послуга на замовлення є платною, наприклад міжнародна версія BBC iPlayer.

Американські гравці помітні у європейському телемовленні і послугах на замовлення

Неєвропейські гравці стабільно закріпилися на європейському ринку аудіовізуальних медіапослуг.

Загальноєвропейські гравці використовують різні стратегії організації центрів їх створення. Netflix, наприклад, використовує централізовану стратегію щодо представництва в одній країні, з якої він орієнтується на європейські ринки. Стратегією основних центрів послуговується ВВС, де зазвичай невелика кількість країн використовується для ключової орієнтації на різноманітні національні ринки. А от AT&T[3], наприклад, застосовує децентралізовану стратегію, де європейські ринки обслуговуються великою кількістю точкових філій.

Звіт в оригіналі тут.

[1] ЄС27 – Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія і Швеція.

[2] DTT – Digital terrestrial television – цифрове наземне телебачення.

[3] AT&T – американський транснаціональний телекомунікаційний конгломерат зі штаб-квартирою у місті Даллас, штат Техас. Найбільша у світі телекомунікаційна компанія та один із найбільших конгломератів.