Національна рада провела гендерний моніторинг ефіру загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини». Загалом проаналізовано 174 сюжети, що транслювалися протягом доби 22 липня. Моніторинг мав показати наскільки передачі, які транслюються в межах телемарафону,  гендерно-збалансовані і відображають різноманітність в умовах війни.

«Цей моніторинг покликаний до просвітництва, до того, щоб ми вирівнювали наші медійні наративи, – зауважила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. – Національна рада розміщує його на сайті з навчальною метою, щоб журналісти могли проаналізувати і використовувати у своїй роботі».  

Член Національної ради Максим Онопрієнко стисло розповів про результати моніторингу. «Загалом картина задовільна, більшість сюжетів гендерно-збалансовані, однак трапляються певні гендерні стереотипи. … У всьому іншому багато позитивних тенденцій. Усе частіше вживаються фемінітиви, сексистських сюжетів із нетолерантною лексикою зовсім немає, немає випадків об’єктивації і фейсизму», – сказав він.

Під час моніторингу аналізувався зміст випусків новин, прямого ефіру зі студії мовника та відокремлених телепередач, які транслюються у записі.

Для аналізу передач було використано методологію гендерного моніторингу, що створена за ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за підтримки уряду Швеції та Національного Демократичного Інституту США.

Загалом зі 174-х перевірених сюжетів, які транслювалися в ефірі марафону  протягом доби, 113 гендерно-нейтральні. Ще 36 сюжетів гендерно-нестереотипні різного ступеня. 

У 25 сюжетах були зафіксовані ознаки гендерних стереотипів. Ідеться про зображення в ролі військовослужбовців ЗСУ, рятувальників ДСНС і поліцейських Національної поліції тільки мужніх чоловіків, які захищають, рятують людей. Натомість у ролі жертв ракетно-бомбових ударів російських військ представлені жінки, які у кадрі плачуть і жаліються.

Також моніторинг Національної ради фіксував вживання мовного сексизму. Журналісти називали військовослужбовців «воїни-захисники», «наші хлопці». Подібні фрази містять ознаки гендерної дискримінації українських захисниць.

Гендерно-стереотипні, сексистські сюжети з прикладами об’єктивізації, фейсизму, нетолерантної лексики тощо у день моніторингу не були зафіксовані.

Можна, навпаки, відзначити появу нової тенденції в телевізійному ефірі щодо зображення чоловіків і жінок у нестереотипних для них гендерних ролях. Приміром, в ефірі транслювалися сюжети, в яких жінки показані сильними з традиційно маскулінними якостями. Зокрема, їм надавалася провідна роль годувальниці родини. Зображення чоловіків зі свого боку балансувало з мужністю та заняттями, що стереотипно більш притаманні жінкам. Приміром, ведення побуту, рукоділля тощо. 

У контексті демографічного гендерно-вікового різноманіття громадян України можна зауважити, що воно не є належним чином відображене серед ведучих марафону. У ньому домінують жінки-ведучі віком до 35 років. 

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну війна стала головною темою загальнонаціонального ефіру. Зі 174 сюжетів цій темі було присвячено найбільше – 90  сюжетів. У зв’язку з цим спостерігається переважання сюжетів з гендерно-маскулінними ролями.

Традиційно експертна думка в ефірі представлена переважно чоловіками.  У сюжетах на тему політики  і міжнародних відносин експертами запрошено тільки чоловіків (100%). Висока представленість експертів-чоловіків зберігається і в темі «Економіка, сільське господарство, ринок праці» – 92,3%. Воєнну тематику цього дня коментували 88% експертів-чоловіків.  Зокрема, це може свідчити про все ще традиційне уявлення про оборонно-воєнну сферу як про галузь тільки  чоловічу. Водночас авторами/репортерами сюжетів у відповідних категоріях є здебільшого жінки або ж їх порівну з чоловіками.

Натомість у соціальній тематиці, питаннях сім’ї, дітей та приватній сфері  можна відзначити абсолютне переважання жінок як експерток – 75% проти 25% експертів-чоловіків.

Серед учасників сюжетів спостерігаються позитивні зрушення у висвітленні посиленої ролі чоловіків як активно залучених до сімейного життя, процесу виховання дітей.

На підставі результатів моніторингу Національна рада звертає увагу телекомпаній на необхідність дотримання гендерно-збалансованої редакційної політики. Необхідно забезпечувати в ефірі збалансовану присутність чоловіків  і жінок серед ведучих,  авторів/ок матеріалів, експертів/ок, учасників/иць, а також враховувати вікове різноманіття серед ведучих новинних та інформаційно-публіцистичних передач.

Воєнній сфері і тематиці традиційно властиві гендерні стереотипи і упередження. Їх поширення може формувати викривлене уявлення про ситуацію і посилювати нерівність між жінками і чоловіками. Тому при створенні сюжетів на ці теми необхідний виважений підхід.

Крім того, використання інклюзивної мови і лексики дозволяє однаково відзначити внесок жінок і чоловіків усіх вікових категорій у різних сферах життя – воєнній, гуманітарній, економічній тощо.