Більшість сюжетів телемарафону «Єдині новини» гендерно-нейтральні, однак в ефірі все ще фіксуються традиційні гендерні стереотипи (ІНФОГРАФІКА) - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Більшість сюжетів телемарафону «Єдині новини» гендерно-нейтральні, однак в ефірі все ще фіксуються традиційні гендерні стереотипи (ІНФОГРАФІКА)

Національна рада провела гендерний моніторинг ефіру загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини». Загалом проаналізовано 174 сюжети, що транслювалися протягом доби 22 липня. Моніторинг мав показати наскільки передачі, які транслюються в межах телемарафону,  гендерно-збалансовані та відображають статистичну різноманітність в умовах війни.

У день моніторингу відповідно до графіку черговість участі в телемарафоні складалася зі слотів чотирьох телеканалів – Національна суспільна телерадіокомпанія України (00:00 – 06:00), медіагрупа «Starlight Media» (06:00 – 12:00), медіагрупа «Inter Media Group» (12:00 – 19:00), медіагрупа «1+1 Media» (19:00 – 00:00).

Під час моніторингу аналізувався зміст випусків новин, прямого ефіру зі студії мовника та відокремлених телепередач, які транслюються у записі.

Загалом зі 174-х перевірених сюжетів, які транслювалися в ефірі марафону  протягом доби, 113 гендерно-нейтральні. Ще 36 сюжетів гендерно-нестереотипні помірного і середнього рівня.

У 25 сюжетах фіксувалися пoмipні ознаки гендерних стереотипів. Зокрема використання популярного гендерного стереотипу, коли у ролі військовослужбовців ЗСУ, рятувальників ДСНС та поліцейських Національної поліції зображуються  тільки мужні чоловіки, які захищають, рятують людей. Натомість в ролі жертв ракетно-бомбових ударів російських військ у репортажі представлено тільки жінок, які у кадрі плачуть та жаліються. Також одним із суперечливих стереотипів, який фіксував моніторинг Національної ради, є використання фрази «наші хлопці» під час коментування роботи військових. Ця фраза містить ознаки гендерної дискримінації українських захисниць, які сьогодні захищають територіальну цілісність та суверенітет України нарівні з чоловіками. Це може призводити до стереотипного уявлення про українських військових як про виключно чоловіків.

Гендерно-стереотипних, сексистських сюжетів у день моніторингу не було зафіксовано жодного.

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну війна стала домінуючою темою загальнонаціонального ефіру. У зв’язку з цим спостерігається переважання сюжетів з гендерно-маскулінними ролями.

Традиційно експертна думка в ефірі представлена переважно чоловіками.  У сюжетах на тему політики  і міжнародних відносин експертами запрошено тільки чоловіків (100%). Висока представленість експертів-чоловіків зберігається і в темі «Економіка, сільське господарство, ринок праці» – 92,3%. Воєнну тематику цього дня коментували 88% експертів-чоловіків.  Зокрема, це може свідчити про все ще традиційне уявлення про оборонно-воєнну сферу як про галузь тільки  чоловічу та сприяти формуванню уявлення, що жінки порівняно з чоловіками роблять менший внесок у захист держави від країни-агресора.

Приміром, кількісний аналіз представленості жінок і чоловіків демонструє, що у ролі захисників у сюжетах традиційно зображуються лише чоловіки-військові, натомість жінок-захисниць у день моніторингу в ефірі телемарафону зовсім не було представлено.

Водночас серед ведучих жінок та авторок/репортерок сюжетів у відповідних категоріях більше ніж чоловіків або порівно з ними. Натомість щодо експерток у соціальній тематиці, питаннях сім’ї, дітей та приватній сфері  можна відзначити абсолютне переважання жінок – 75% проти 25% чоловіків. Це свідчить про недостатньо висвітлену експертність чоловіків у цій тематиці.

Серед учасників сюжетів спостерігаються позитивні зрушення в посиленні ролі чоловіків, як активно залучених до сімейного життя, процесу виховання дітей.

Майже в третині сюжетів моніторинг Національної ради зафіксував вживання фемінітивів. Найпоширеніші з них – директорка, кореспондентка, директорка, мешканка, радниця, авторка, заступниця, аналітикиня, менеджерка, консультантка, керівниця, волонтерка і т.д. Такі високі показники свідчать, що використання толерантної, неупередженої мови, гендерно паритетної лексики поступово стає елементом сталої телевізійної практики виробництва передач в Україні.

Зважаючи на результати моніторингу, Національна рада рекомендує телекомпаніям здійснювати гендерно-збалансовану редакційну політику. Адже поширення передач телемарафону з гендерними стереотипами може формувати викривлене уявлення. А воєнна тематика з традиційними гендерними упередженнями може сприяти поширенню гендерних стереотипів та посилювати нерівність між жінками і чоловіками.

Вкрай вважливо, аби в умовах воєнного стану інформаційний простір України демонстрував гендерну збалансованість та був представлений всіма гендерними і віковими категоріями населення. Такий єдиний медійний простір тільки сприятиме об’єднанню населення в спротиві агресії рф.

Довідково: Для аналізу передач застосовано методологію гендерного моніторингу, створену за ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за підтримки уряду Швеції та Національного Демократичного Інституту США.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше