Члени Національної ради провели робочу нараду з ліцензіатами і реєстрантами Сумської області
Під час візиту членів Національної ради на Сумщину 26 квітня вони провели робочу нараду із місцевими мовниками і провайдерами аудіовізуальних сервісів. Учасники мали змогу розповісти про свої проблеми і потреби, а також поставити запитання щодо аспектів власної діяльності і новел Закону України «Про медіа». У зустрічі взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, відповідальна секретарка Олена Ніцко, член Національної ради Олександр Бурмагін, представниця регулятора в Сумській області Лариса Якубенко, а також перший заступник голови Сумської обласної військової адміністрації Тарас Савченко. Головну увагу було приділено особливостям роботи локальних медіа, які здійснюють свою діяльність на прикордонних територіях.
На початку зустрічі голова Національної ради нагородила почесними грамотами представників медіа, котрі забезпечували українське мовлення навіть тоді, коли Сумщина була в оточенні і під окупацією.
Чи не найболючішим питанням для мовників і провайдерів Сумщини – а це переважно місцеві компанії – є фінансове. Воно пов’язане з браком доходів від реклами, необхідністю платити за ретрансляцію сигналу, забезпечувати заробітною платою колективи – і загалом складним становищем внаслідок війни. Актуальними для медійників є і питання включення медіакомпаній до критичної інфраструктури, бронювання їхніх працівників. Учасники наголошували на тому, що діяльність медіа у прикордонних чи прифронтових регіонах відрізняється від умов у інших областях. Тому, на їхню думку, доцільно було би передбачити певну програму державної підтримки саме для таких мовників.
Озвучені питання, повідомила Ольга Герасим’юк, розглядалися сьогодні на зустрічі із керівництвом області. Та й Національна рада працює сьогодні в інтересах медіа й готова зі свого відстоювати ці інтереси на найвищому державному рівні. Голова медіарегулятора наголосила, що Національна рада працює за європейськими стандартами, і спільна мета – це «захист нашої держави, нашої незалежності й перемога в інформаційній боротьбі з ворогом. Ми всі – в одному човні». За словами Ольги Герасим’юк, місцева влада підтримує позицію місцевих мовників і готова спільно з регулятором відстоювати вирішення проблемних питань діяльності мовників краю. Адже їх робота є надважливою в умовах постійних інформаційних атак ворога і доступності сигналу російських засобів пропаганди.
Російська сторона активно відстежує, де з’являються шпаринки у частотному просторі, і одразу ж там починає мовити російське, зауважив Олександр Бурмагін. «Ця проблема системна для всієї країни, але особливо вона актуальна для тих, хто тут. Тому що тут відбувається безпосередньо боротьба за глядача, слухача і за аудиторію», – сказав він.
Поки ідея запровадити підтримку для місцевих мовників не знайшла відгуку у виконавчій владі, зауважила Ольга Герасим’юк, однак Національна рада продовжує цю боротьбу, бо «інтереси мовників прикордоння – це і інтереси регулятора, і інтереси країни».
Члени Національної ради запропонувала мовникам і провайдерам підготувати колективного листа до Національної ради на підтримку позиції регулятора в перемовинах з урядом, щоб напрацювати механізм компенсації втрат місцевим мовникам.
Важливим для місцевих компаній є питання бронювання їхніх працівників. У деяких мовників залишилися лише по одному працівникові для певних операційних завдань. Їх мобілізація зупинить роботу усієї компанії. У Сумській ОВА розуміють цю проблему, і тому розробили та затвердили додаткові критерії, за якими працівники медіа можуть отримати бронювання. Однак, наголосив перший заступник голови Сумської ОВА Тарас Савченко, ще необхідно, аби була відповідність критеріям урядової постанови.
Серед питань, які озвучували учасники, були про внесення місцевих компаній до універсального медіасервісу, можливість отримання тимчасового дозволу на мовлення на вільних частотах в багатоканальній мережі, про реєстрацію провайдерів, ретрансляцію іноземних телеканалів, тарифи на послуги тощо.
Олександр Бурмагін пояснив, що провайдери відповідно до Закону «Про медіа» реєструються. Ті, які вже мають ліцензії Національної ради, будуть автоматично перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа, і реєстрація є безстроковою – допоки її не буде позбавлено внаслідок порушень законодавства. Він також наголосив, що з 31 березня можна вільно ретранслювати телеканали, зареєстровані в ЄС, укладаючи відповідні договори. «Це вам можливість, і водночас усім буде показовим рівень саморегулювання: чи зможете ви, включаючи ті чи інші канали без жодних обмежень, все ж таки самі оцінювати, що ви включаєте, кого включаєте, з яким контентом», – сказав він.
Про те, які надії покладає Закон «Про медіа» на органи співрегулювання і для чого вони створюються, розповіла Олена Ніцко. Загалом ці органи розроблятимуть близько 15 тем, серед яких критерії до мови ворожнечі, мови ненависті, захисту дітей, шкідливої реклами, обсягу європейського продукту для нішевих телеканалів тощо. Система співрегулювання, за словами Олени Ніцко, з одного боку, є запобіжником проти можливої цензури регулятора, а з іншого, «стоїть на кордоні свободи слова», тобто визначає межі, за які медіа не мають права переступати.
Цікавим для медіасуб’єктів було дізнатися, чим Закон «Про медіа» стане корисним для споживачів. Ольга Герасим’юк пояснила, що Закон регулює неможливість маніпуляцій, неможливість таких грубих порушень, як промотування країни-агресора чи використання продукту країни-агресора. Він дає можливість захищати дітей від шкідливого контенту, вразливі верстви громадян – від дискримінації. Створює можливість для медіа брати участь у спільному регулюванні разом з регулятором. «Усе це – про якість. Про те, що в ефірі на виході люди матимуть якісний продукт, якісну інформацію, якісне кіно, відсутність маніпуляції, відсутність дезінформації, відсутність превалювання приватного інтересу у медіа. Це була одна з вимог до нашої реформи», – висловилася вона.
Водночас Олександр Бурмагін зауважив на тому, що Закон «Про медіа» ставить перед журналістами вимогу дотримуватися Кодексу етики українського журналіста. Крім того, в Законі ретельно виписано право на відповідь, а це може змінити інформаційний простір на краще. Раніше це право не працювало. «І якщо механізм запрацює, в принципі, багато медіа будуть думати, перш ніж поширювати якісь замовні матеріали. Тому що зрозуміло, що людина може прийти і в такому самому обсязі в ефірі чи в пресі дати свою точку зору», – пояснив він. Загалом спостерегти якісне покращення інформаційного простору можна буде тільки через рік – півтора, вважає Олександр Бурмагін.
У нараді взяли участь 26 мовників і провайдерів з усіх куточків Сумщини як офлайн, так і онлайн.
Фото Сумської ОВА
