Члени Національної ради взяли участь у вебінарі, присвяченому цифровій політиці і телебаченню ЄС - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Члени Національної ради взяли участь у вебінарі, присвяченому цифровій політиці і телебаченню ЄС

Голова Національної ради Ольга Герасим’юк, перший заступник голови Валентин Коваль, відповідальний секретар Юрій Зіневич та член Національної ради Тетяна Руденко долучилися до вебінару «Цифрова політика та телебачення ЄС», що відбувся в онлайн-форматі 21 вересня 2020 року.

Захід було організовано Асоціацією комерційного телебачення в Європі[1] за підтримки депутатів Європейського Парламенту.

Ключовими темами обговорення стали особливості медійного законодавства Європейського Союзу, розвиток штучного інтелекту і новітніх технологій, регулювання діяльності платформ спільного доступу до відео, протидія дезінформації тощо.

Грегорі Полад, модератор заходу

 З вітальним словом до учасників звернулася Нікола Беєр, віцепрезидент та член Європейського Парламенту, яка акцентувала на важливості удосконалення медійного законодавства Європейського Союзу та приведення його у відповідність до викликів, які постають нині та вимагають нагального реагування і врегулювання. 

Перша панель вебінару була присвячена Закону про цифрові послуги ЄС. Було відзначено, що цифровий простір постійно збільшує свою присутність і дедалі важливішу роль відіграє в інформуванні людей, залишаючись при цьому майже нерегульованим. За таких умов цифрові платформи, чия оцінка ефективності побудована не на якості, а на кількості взаємодій, “завжди у виграші, немов казино”. Відсутність відповідальності й навіть механізмів для запровадження регуляції створює дедалі більші ризики для демократії. 

 Даніель Фрідландер, виконавчий директор компанії «Sky»[2], повідомив, що нове законодавство про цифрові послуги має модернізувати чинну законодавчу базу щодо цифрових послуг. Це можна зробити за допомогою двох основних пріоритетів: чітких правил, що визначають юридичні зобов’язання цифрових служб із подолання ризиків, з якими стикаються їх користувачі, та захисту їхніх прав, а також правил «попереднього» регулювання, що застосовуються до великих онлайн-платформ, які зараз самостійно встановлюють правила гри для своїх користувачів і конкурентів для забезпечення справедливості та оскаржуваності їх самовільних дій.

Даніель Фрідландер

 Карен Мельхіор, депутатка Європарламенту повідомила, що нормативно-правова база ЄС у сфері регулювання цифрових послуг була незмінною з часу прийняття Директиви про електронну комерцію – з 2000 року. У рамках Європейської цифрової стратегії Європейська Комісія оголосила про роботу над пакетом пропозицій до Закону про цифрові послуги (Digital Services Act package) для зміцнення єдиного ринку цифрових послуг і сприяння інноваціям та конкурентоздатності в онлайн-середовищі Європи. Важливим компонентом цієї роботи є ініціювання Європейською Комісією публічного обговорення для підтримки поточної роботи з підготовки нового законодавства та залучення до процесу широкого кола зацікавлених сторін.

 

Карен Мельхіор, депутатка Європарламенту.

Ірена Йовева, депутатка Європарламенту, зауважила, що кінцевий термін для імплементації державами-членами Директиви про аудіовізуальні медіапослуги закінчився 19 вересня 2020 року. Більшість держав-членів не дотрималися встановленого Директивою терміну. Наразі лише Данія (серед 14 країн) офіційно імплементувала Директиву.

У Німеччині нова Міжземельна угода про медіа перебуває в процесі офіційного узгодження (нині угоду затвердили лише 7 із 16 парламентів земель). Однак Закон про телемедіа (який включає правила про юрисдикцію) та інші закони, що належать до федеральної компетенції, були ухвалені Федеральним парламентом 2 липня 2020 року.

Нідерланди та Фінляндія (де діяльність парламенту відновилась 8 вересня 2020 року), скоріш за все, будуть наступними з імплементації Директиви. У Франції на початку серпня було видано два укази про пом’якшення рекламних правил на телебаченні, зважаючи на втрати рекламних доходів мовниками. Уряд оприлюднив додаткову інформацію про поетапний процес ухвалення нового медійного законодавства. Директива AVMS буде імплементована шляхом уведення в дію урядової постанови, яка, своєю чергою, буде затверджена загальним законом, спрямованим на імплементацію різних частин законодавства ЄС. Парламент розпочне розгляд проекту цього загального закону у вересні й він може бути ухвалений до кінця 2020 року. Інші аспекти (наприклад, створення нового органу влади) будуть включені в окремий «невеликий законопроєкт із аудіовізуальних питань».

В Італії Парламент (Сенат) завершив слухання та проголосував за відповідні правки до проєкту Закону про мандат у питаннях ЄС 2019 року. Цей закон надасть уряду повноваження впровадити директиву законодавчим декретом відповідно до принципів та критеріїв, що містяться в законі. Очікується, що Сенат затвердить закон 21 вересня 2020 року, а потім надішле його до іншої палати Парламенту (Камери) для ухвалення в цілому (без можливості внесення змін до нього). Наразі жодної інформації щодо підготовки законодавчого указу, який Уряд зобов’язаний ухвалити протягом трьох місяців із моменту набрання чинності Законом про мандат у питаннях ЄС, не розголошується.

У Бельгії (Валлонія) упродовж літа регулятор CSA підготував висновок щодо проєкту імплементаційного тексту, який уряд ще не опублікував. У Великій Британії 16 липня 2020 року Ofcom розпочав консультаційний процес, який завершується 24 вересня 2020 року, щоб отримати допомогу у формуванні керівних рекомендацій щодо заходів, які повинні вживати платформи обміну відео в рамках впровадження нових вимог.

Ірена Йовева, депутатка Європарламенту.

У рамках другої панелі заходу Кароліна Лорензон, керівниця департаменту міжнародних відносин «Mediaset»,[3] та депутати Європарлементу – Ондржей Коваржик та Радка Максова представили інформацію на  тему розвитку штучного інтелекту й необхідності забезпечення конфіденційності даних.

Третя панель заходу була присвячена протидії дезінформації. Доповідачами щодо цих надважливих сучасних викликів були Хайко Зиск, керівник з європейських справ компанії «ProSiebenSat.1 Media»[4], депутатки Європарламенту Каталін Чех та Рамона-Вікторія Стругаріу.

Зокрема, зазначалося, що пандемія продемонструвала у концентрованому вигляді, наскільки фейкові новини підживлюються обставинами напруженості в суспільстві. Тому треба чітко розуміти, що фейкова новина – це інформація, яка навмисно створена задля нанесення шкоди (індивіду, суспільству, державі). І цим вона принципово відрізняється від безлічі іншої недостовірної інформації, яка поширюється у соціальних медіа.

Прозвучало, що в Румунії відслідковували російський вплив на суспільство,  і цей  вплив побудовано винятково на емоційній складовій,  без раціонального підґрунтя.

Всі доповідачі переконані, що відповідальність, яка існує для традиційних ЗМІ (друкованих, електронних) має поширюватися і на цифровий простір.

У Європарламенті працюють над усіма напрямами, які були озвучені  та обговорені під час вебінару, проте національні законодавства можуть і мають реагувати на реалії також.

 

[1] Асоціація комерційного телебачення в Європі – організація, що представляє інтереси комерційних мовників у Європі та за її межами.

[2] Sky Limited, «Скай Лімітед» – британський медіа-конгломерат.

[3] Mediaset – італійська приватна медіа- й телекомунікаційна компанія.

[4] ProSiebenSat.1 Media SE – європейська медіакомпанія.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше