Додаток
до рішення Національної ради
30.07.2020 № 893

Перше півріччя 2020 року характеризується сплеском надходження письмових звернень до регуляторного органу.

Так, з початку року в Національній раді зареєстровано 791 звернення громадян, що значно перевищує відповідні показники попередніх періодів (перше півріччя 2019 року – 332 звернення, 2018-го – 440 звернень).

Уже традиційно найбільш активними дописувачами були жителі столиці, які в цілому надіслали близько півтори сотні звернень. Значна кількість листів надійшла також з Дніпропетровської (75), Харківської (73) та Львівської (60) областей.

Першочергову стурбованість заявників викликало кодування супутникових телеканалів, оскільки з 29 січня 2020 року українські медіагрупи (1+1 Media, «Медіагрупа Україна», StarLightMedia та Inter Media Group) закодували свій супутниковий сигнал, керуючись необхідністю запровадження європейської практики кодування супутникового сигналу і посилення захисту своїх авторських прав на телевізійний продукт. Кодування передбачає, що абоненти за власним бажанням мають укласти договір на придбання спеціалізованого приймача супутникових телерадіопрограм та сплачувати відповідні щомісячні платежі.

З цього питання у звітний період надійшло понад трьохсот листів. Слід зазначити, що переважна більшість заявників – це представники соціально вразливих верств населення.

У відповідях регулятора наголошувалось, що Національна рада неодноразово звертала увагу медіагруп на можливі ризики кодування для інформаційної безпеки нашої держави та виникнення соціальної напруги у суспільстві. Водночас  чинне законодавство надає всі підстави для реалізації телерадіоорганізаціям свого права на кодування сигналу. Дописувачів було поінформовано, що незважаючи на ситуацію довкола кодування сигналу провідних телеканалів, громадяни України можуть переглядати достатню кількість відкритих супутникових вітчизняних телепрограм з різними жанрами та тематичними напрямками. За результатами проведених моніторингів телерадіоорганізацій, які мають ліцензії на супутникове мовлення, зафіксовано понад 80 програм, які транслюються в некодованому вигляді. Наразі відкритими для супутникового перегляду є телеканали «ICTV Україна», «Україна 24», «ІНТЕР+», «1+1 International», які можна отримувати на всій території покриття супутника, зокрема у Криму, в Донецькій і Луганській областях.

Не втратила своєї актуальності тема впровадження цифрового мовлення. Як і раніше, зміст скарг стосувався неякісного прийому сигналу, відсутності прийому цифрових програм у цілому в деяких районах або тимчасової відсутності певних програм. На більшість звернень Національна рада надавала грунтовні відповіді на підставі інформації, якою володіє відповідно до компетенції.

Зокрема, низка таких звернень стосувалася тимчасово окупованих та прилеглих до них територій. У відповідях акцентувалася увага на тому, що Національною радою, у зв’язку із встановленням нових потужних цифрових передавачів та з метою досягнення найбільшої ефективності розповсюдження програм телерадіомовлення на території ООС і районів, наближених до лінії розмежування в Донецькій, Луганській областях, та на територію АР Крим з південних районів Херсонської області, наразі проводиться перепланування мережі цифрового наземного телевізійного мовлення. Це в свою чергу позитивно відобразиться на процесі отримання доступу до вітчизняного телебачення і радіомовлення українським громадянам, які мешкають на підконтрольних та тимчасово непідконтрольних територіях, а також створюватиме протидію інформаційному впливу російських пропагандистських телерадіопрограм, що проникають з тимчасово окупованих територій.

Окремі звернення було надіслано до провайдера цифрової загальнонаціональної телемережі ТОВ «ЗЕОНБУД», м. Київ, для вжиття відповідних заходів реагування.

Зростання рівня громадянської активності в Україні в цілому знайшло своє безпосереднє відображення і в зверненнях до регуляторного органу. Почастішали листи з інформацією про факти щодо можливих ознак порушень норм чинного законодавства. Насамперед це стосувалося питань розпалювання національної чи релігійної ворожнечі, трансляції фільмів або передач, щодо яких діють законодавчо встановлені обмеження,  а також обсягу мовлення державною мовою в теле- та радіоефірі.

На підставі відповідних звернень громадян, а також звернень народних депутатів України,  які надійшли у звітному періоді, рішеннями Національної ради було призначено чотири перевірки діяльності телерадіоорганізацій: ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «ПРЯМИЙ», м. Київ; ТОВ «ТРК «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ», м. Львів; ТОВ «ТРК «АКЦЕНТ», м. Лисичанськ Луганської обл.; ТОВ «ТРК «СТУДІЯ 1+1», м. Київ.

Значну увагу приділяють дописувачі і питанням, дотичним до сфери захисту суспільної моралі. Зазвичай Національна рада здійснює моніторинги з метою перевірки вказаних у листах фактів.

Слід зазначити, що в ряді випадків наявна правова база не дає змоги оперативно реагувати на явища, які свідчать про можливе порушення норм суспільної моралі. Відтак, на сьогодні деякі питання перебувають насамперед у площині етичного кодексу мовлення. Заявникам повідомлялося, що Національна рада працює над створенням відповідного саморегулівного акта, розробленого за зразками аналогічних документів європейських країн, і вже відбулося обговорення його проекту за участі керівників загальнонаціональних мовників та громадськості.

У період карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції, набули масового характеру звернення громадян – абонентів провайдерів програмної послуги щодо питань, пов’язаних з оплатою послуг та їх вартістю. Такі скарги надходили і раніше, однак з квітня їхня кількість відчутно  збільшилась, оскільки почали виникати певні непорозуміння між споживачами та провайдерами, насамперед щодо термінів оплати, порушення яких спричинило в деяких випадках відключення послуги телебачення. Авторами таких звернень як правило були пенсіонери та інші представники соціально незахищених категорій населення.

Оскільки питання оплати та вартості послуг належать до сфери господарської діяльності компаній і перебувають поза межами компетенції регуляторного органу, Національна рада в більшості випадків надсилала такі звернення провайдерам з проханням розглянути та надати заявникам відповідь по суті. Водночас у безпосередніх відповідях дописувачам акцентувалась увага на тому, що зазначені питання можна вирішити в судовому порядку.

Як і в попередні періоди, надходили листи з інформацією про можливе  недотримання компаніями норм рекламного законодавства. Здебільшого скарги стосувалися змісту рекламної продукції, відтак вони надсилалися за належністю до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Запити на отримання публічної інформації

У першому півріччі 2020 року до Національної ради надійшло 30 запитів на отримання публічної інформації від юридичних та фізичних осіб. Порівняно з минулим періодом їх кількість збільшилась (у 2019 році в цілому надійшло 33 запити).

Насамперед це прохання щодо надання копій документів за результатами діяльності регуляторного органу: рішень Національної ради, протоколів засідань, порядків денних засідань, фінансових звітів тощо. Також зміст запитів стосувався контактних даних телерадіоорганізацій, які внесено до Державного реєстру суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення,  статистичних даних щодо діяльності телерадіоорганізацій та ін.

Не всі листи, оформлені як запити на отримання публічної інформації, є інформаційними запитами за своїм змістом. У такому разі надаються відповідні роз’яснення та надсилається відповідь згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян».

Відповіді на всі запити було надано вчасно, згідно зі ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Інформація про надходження та стан виконання запитів системно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради.

Як і в попередні періоди, робота щодо опрацювання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації ґрунтується на максимальному забезпеченні зворотного зв’язку та спрямована на ефективність кінцевого результату.