м. Київ                                 13  серпня 2015 року

Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення розглянула проект розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення (далі – Проект розмірів штрафів) і дійшла наступних висновків.

1. Громадська рада підтримує державну політику в частині ефективного державного регулювання телерадіоінформаційного простору, яке сприятиме відкритій конкуренції, підтримці виробників національних аудіовізуальних продуктів, якнайширшому задоволенню культурних та інформаційних потреб громадян України, в тому числі шляхом встановлення штрафних санкцій до порушників законодавства у сфері телебачення і радіомовлення.

Водночас не викликає сумнівів, що запровадження для суб’єктів ринку телерадіомовлення системи штрафів має ґрунтуватися на положеннях Конституції та узгоджуватися із діючими в Україні законодавчими підходами, а саме:

– питання юридичної відповідальності, види правопорушень та відповідальність за них можуть запроваджуватися виключно законами України відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Основного Закону;

– вид санкцій та їх розмір в аспекті юридичної відповідальності повинні залежати від виду порушення, його суспільної шкідливості, спричинених наслідків, причинно-наслідкового зв’язку між самим порушенням та суспільно-шкідливими наслідками, тривалості порушення, його повторюваності;

– виходячи із принципу рівності перед законом, вид і розмір штрафної санкції за порушення одного виду має бути однаковим для усіх суб’єктів порушень і не може залежати від фінансово-економічних чи інших показників діяльності суб’єктів ринку;

– виходячи із принципу правової визначеності як елемента верховенства права, кожний вид порушення, за яке пропонується штрафна санкція чи інший вид відповідальності, має бути конкретно визначеним, при цьому не допускається встановлення відповідальності за інші порушення чи порушення законодавства в цілому.

Таким чином, ефективне державне регулювання телерадіоінформаційного простору в частині запровадження штрафних санкцій для телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, які допустили порушення закону, може досягатися тільки шляхом внесення системних змін до чинної редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

2. З метою запровадження системи штрафних санкцій до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» мають бути внесені наступні зміни.

2.1. Дерегулювання програмної концепції мовлення, яке унеможливить застосування штрафних санкцій за дії, які не мають суспільно небезпечного характеру та не спричинюють суспільної шкоди, наприклад, за зміну жанрового розподілу передач.

2.2.  Чітке визначення  складів правопорушень у сфері телебачення і радіомовлення, за вчинення яких запроваджуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів, що відповідатиме вимогам пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких «виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них». Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб): «Конституційний Суд України дійшов висновку, що у такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього».

2.3. Визначення економічно обґрунтованих розмірів штрафів, оскільки їх визначення як значного відсотку ліцензійного збору може призвести до фінансового тиску на ЗМІ та їхнього банкрутства. Ліцензійний збір є плановою витратою, кошти для якої компанії накопичують протягом всього попереднього періоду діяльності, тоді як штраф має знаходитись в межах частки прибутку, що резервується відповідною категорією підприємств галузі для покриття непередбачуваних витрат. Відповідно до частини 4 статті 87 Господарського кодексу України: «У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як п’ятнадцять відсотків статутного капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п’яти відсотків суми прибутку товариства».

Національна рада як галузевий регулятор може оцінити приблизний рівень прибутковості учасників ринку на поточний момент та надати відповідні висновки законотворцю: з огляду на загальну економічну кризу та витрати на впровадження цифрового телебачення переважна більшість телерадіоорганізацій працює практично без прибутку, а телекомпанії, що сплачують одночасно за два види мовлення – аналогове і цифрове, до відключення аналогового мовлення є збитковими. Отже, запропоновані розміри штрафів можуть потягнути за собою їхнє банкрутство.

3. Також, Громадська рада звертає увагу власні недоліки Проекту розмів штрафів, а саме:

3.1. Проект розмірів штрафів є проектом регуляторного акту, який відповідно до Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) має розроблятися із дотриманням встановленої цим законом процедури.  Втім, при затвердженні Проекту розмірів штрафів не розроблявся і не оприлюднювався аналіз регуляторного впливу проекту регуляторного акту, що є порушенням  частин 1 та 2 статті 8 Закону.  Зокрема, в аналізі регуляторного впливу мають міститись результати дослідження фінансового стану підприємств галузі, результати дослідження статистики правопорушень окремо за кожною групою, обґрунтування всіх запропонованих розмірів штрафів та аналіз впливу застосування штрафів на фінансовий стан підприємств галузі, з метою оцінки як дієвості штрафів, так і недопущення банкрутства підприємств внаслідок їх застосування.

3.2. Проектом розмірів штрафів встановлюється штраф у розмірі 10% від розрахованого ліцензійного збору – за порушення інших норм цього Закону або умов ліцензії. Згідно пункту (а) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов’язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії. Із зазначеного випливає, що передбачена Національною радою штрафна санкція у розмірі 10% від розрахованого ліцензійного збору може застосовуватися до будь-якої телерадіоорганізації за будь-яке порушення чинного законодавства України, у т.ч. ті порушення, які жодною мірою не стосуються сфери телебачення і радіомовлення. Наприклад, порушення законодавства про працю, несвоєчасне підтвердження відомостей про юридичну особу, тощо можуть стати підставою для необґрунтованого, але формально вірного, застосування до телерадіоорганізації штрафної санкції у розмірі 10% ліцензійного збору за порушення інших норм законодавства України.

З огляду на викладене вище, Громадська рада рекомендує:

1. За результатами громадського обговорення відхилити Проект розмірів штрафів.

2. Дослідити практику застосування чинних Розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.

3. Проаналізувати фінансовий стан підприємств галузі.

4. На основі проведених досліджень розробити пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та надати їх суб’єктам законодавчої ініціативи.

За — 8
Утрималось — 0
Проти — 0

Голова Громадської ради М’яснікова Катерина Андріївна