Важливим напрямом роботи Громадської ради і Національної ради є забезпечення захисту інтересів дітей від потенційно шкідливих медіа впливів на їхнє фізичне і психічне здоров’я, благополуччя і розвиток.

Громадська рада зазначає наступне:
Громадська рада високо оцінює роботу Міжвідомчої робочої групи з вироблення правил захисту дітей в медіапросторі, а також підготовлений нею Акт співрегуляції щодо захисту дітей, які зазнали сексуального насильства, при залученні їх до медіа виробництва. Водночас, громадська рада наголошує на необхідності продовження та інтенсифікації роботи зі створення критеріїв завдання шкоди від споживання аудіовізуальної медіапродукції дітьми, зокрема, в частині розробки рекомендацій щодо висвітлення випадків суїциду, доопрацювання Психологічних рекомендацій спільно Офісом Уповноваженого з прав дитини, професійною психологічною громадськістю. Громадська рада підтримує доказовий підхід у визначенні таких критеріїв, тобто їх обґрунтування на основі результатів систематичних наукових досліджень.

Також, громадська рада звертає увагу на необхідність визначення критеріїв дитячих освітніх та просвітніх передач, як таких, що сприяють розвитку дитини, та їх впровадження під час визначення питання про надання державної підтримки. Крім того, громадська рада рекомендує Національній раді спільно з Держкомтелерадіо України підготувати та передати на розгляд Кабінету міністрів України проект Державної програми підтримки виробництва дитячих передач та соціальної реклами, спрямованої на дітей та підлітків. Привертаємо увагу Нацради до необхідності медіаосвітніх проектів для дітей та підлітків, які можуть бути реалізовані в рамках Суспільного мовлення.

Громадська рада ВИРІШИЛА:
Розробити і представити до 1 червня 2017 р. план заходів з проведення публічних фахових консультацій з громадськістю (юридичною, педагогічною, психологічною, медичною, батьківською та ін.) на друге півріччя поточного року щодо узгодження проекту критеріїв завдання шкоди дитині при наданні аудіовізуальних послуг та вдосконалення способів інформування споживачів про імовірні ризики та інших тематичних заходів.

Звернутися до наукової громадськості України, зокрема установ НАН, НАПН та інших галузевих академій України, відповідних органів виконавчої влади з приводу організації систематичного проведення соціально-психологічних досліджень для створення об’єктивної картини дитячих медіапрактик, підготовки методичних посібників та посібників для дітей з метою упровадження медіаосвіти і медіаграмотності, а також своєчасного представлення результатів наукових досліджень працівникам медіаіндустрії в якості вагомих аргументів імовірного завдання шкоди здоров’ю та розвитку дитини і необхідності прийняття відповідних управлінських рішень.

Звернутися до представників медіакомпаній та медійної громадськості щодо інформаційної підтримки проведення наукових і масових публічних заходів, метою яких є сприяння захисту малолітніх і неповнолітніх споживачів від потенційно шкідливих деструктивних медіавпливів. Зокрема підтримати найближчий такий захід, організований Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Українською асоціацією медіапсихологів і медіапедагогів – Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» (м. Київ, 20-21 червня 2017 р.).

Запропонувати розгляд питання захисту інтересів дітей при наданні аудіовізуальних послуг проводити періодично на систематичній основі (щонайменше раз на пів року), зокрема для контролю реалізації прийнятих рішень.

ГОЛОСУВАЛИ:
За – 7
Проти – 1
Утрималось – 0

Голова Громадської ради Н.І Клітна

Секретар Громадської ради К. І. Гріцак

ОКРЕМА ДУМКА ЧЛЕНА ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ В. ВЕСЕЛОВСЬКОЇ

В даному документі медіа розглядаються не як засоби масової комунікації, а як вороже до дітей середовище, що не відповідає дійсності. Документ сприяє регулятору в обмеженні доступу дітей до інформації, що може вступати в конфлікт із загальноєвропейськими нормами доступу громадян до інформації не залежно від віку. Відсутніть адоптації українського законодавства до європейського, та збільшення повноважень регулятора, може призвести до зарегульованості українського медіа простору. Тому доцільним є використання європейського досвіду, а не вигадування нових форм. Термін “медіа освіта” з огляду на іншомовне походження терміну пропонується розглядати як два окремих слова, з огляду на їх змістовність та незалежність один від одного.