За результатом розгляду Заяви Національної ради  про необхідність внесення змін і уточнень до деяких законодавчих норм у сфері захисту національного телерадіоінформаційного простору https://www.nrada.gov.ua/zayava-natsionalnoyi-rady-regulyator-napolyagaye-na-neobhidnosti-vnesennya-zmin-utochnen-deyakyh-zakonodavchyh-norm-u-sferi-zahystu-natsionalnogo-teleradioinformatsijnogo-prostoru/, члени Громадської ради

ВИРІШИЛИ:

Щодо скорочення перехідного періоду для  запровадження мовних квот

Громадська рада поділяє занепокоєння Національної ради з приводу випадків низької якості ефіру (непрофесійного контенту), відсутності ознак підготовки окремих телерадіоорганізацій до виконання вимог законодавства щодо використання державної мови в ефірі вітчизняних телеканалів (мовних квот).  

Водночас Громадська рада вважає, що визначені раніше законодавцем терміни введення в дію вимог щодо квот української мови є обґрунтованими з огляду на складність організаційних та технічних завдань, зокрема з субтитрування, а тому не підтримує ініціативи щодо скорочення перехідного періоду для запровадження мовних квот у телерадіоефірі.

Натомість пропонуємо Національній раді враховувати  частку використання державної мови в ефірі вітчизняних телеканалів при розгляді питань щодо видачі або продовження терміну дії ліцензії на мовлення.

Щодо  ведення програм і передач політичними діячами

Громадська рада висловлює підтримку позиції Національної ради стосовно неприпустимості використання телерадіоорганізацій з метою ведення політичної агітації у позавиборчий період. Особливу стурбованість викликає те, що подібна агітація політичними діячами, які ведуть телепередачі, може вводити в оману глядацьку аудиторію, оскільки часто поширюється під виглядом редакційних матеріалів, які мали б відповідати стандартам журналістської етики (достовірність, об’єктивність інформації, тощо).

Разом з тим, вважаємо, що перегляд таких фундаментальних принципів демократії, як свобода слова, творчості, вираження думки, віросповідання та ін. вимагають комплексного, обґрунтованого та надзвичайно виваженого підходу при прийнятті рішень.

Тому Громадська рада пропонує Національній раді долучитися до процесу розробки стандартів свободи слова на сучасному етапі розвитку політичної системи в країні. Крім того, посилити роботу над запровадженням саморегулювання та співрегулювання галузі задля забезпечення дотримання вимог до контенту. Також, на нашу думку, потребує додаткового уточнення термін «політичний діяч», наприклад, обґрунтування підстав для обмеження цього поняття виключно народними депутатами в контексті пропозицій.

Щодо  трансляції виступів українських артистів, які гастролюють в РФ

 Громадська рада вдячна Національній раді за ініціювання розгляду питання щодо концертної діяльності як актуального з огляду на політичну ситуацію в країні.

У той же час Громадська рада рекомендує Національній раді обмежитися вирішенням питань, що належать до повноважень регулятора відповідно до законодавства.

Тобто пропонуємо провести роз’яснювальну роботу з телерадіоорганізаціями щодо неприпустимості трансляції концертних заходів за участі осіб, які створюють загрозу національній безпеці України (згідно Переліку).

Адже усі питання державного регулювання комерційної діяльності з країною-агресором слід вирішувати комплексно та застосовуючи однакові підходи.

На думку Громадської ради, особливо небезпечною є антиукраїнська пропаганда, що поширюється фізичними та юридичними особами, громадянами України, на території країни-агресора. Утім встановлення таких фактів та включення цих осіб до переліку тих, що загрожують національній безпеці, є компетенцією СБУ.

При цьому пропаганда демократичних цінностей і формування позитивної про-української громадської думки населення на території країни-агресора є важливим інструментом інформаційного протистояння, і це потрібно враховувати при прийнятті рішень.

Про визначення терміну «спільне виробництво» і встановлення чітких норм щодо поширення продукції спільного виробництва у профільному законі

У зв’язку із забороною трансляції продукції виробництва країни-агресора особливої актуальності набуває питання недосконалості визначення  терміну «спільне виробництво». Громадська рада погоджується з необхідністю визначення терміну «спільне виробництво» і чітких норм щодо поширення продукції спільного виробництва в профільному законі.

Водночас Громадська рада дійшла висновку, що вітчизняні виробники телепродукції не вживають достатніх заходів для ідентифікації свого продукту як такого, що вироблений в Україні, ймовірно, з метою їх реалізації на території країни-агресора.

У той же час Громадська рада не вбачає проблеми у реалізації теле- та кінопродукції, виробленої в Україні, за її межами, допоки питання комерційної діяльності з країною-агресором не врегульовано комплексно та із застосуванням однакових підходів.

На вирішення проблеми 23 січня 2018 року провідні телерадіоорганізації України підписали Меморандум щодо спільного кіновиробництва (у тому числі, за участі держави-агресора), який став результатом саморегулювання галузі, з метою встановлення чітких та прозорих критеріїв отримання державного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів двостороннього або багатостороннього виробництва.

Втім з огляду на актуальність питання та очевидний громадський запит на його вирішення, Громадська рада вбачає потребу рекомендувати Національній раді ініціювати ґрунтовну та всебічну дискусію, яка б, зокрема, включала обговорення таких аспектів:

• престижності розвитку української культури у сфері кінематографії і розповсюдження аудіо-візуальної продукції українського виробництва;
• деморалізації української аудиторії трансляцією фільмів нібито російського виробництва (при фальшуванні українського авторства);
• неприпустимості формального визначення приналежності виробленої продукції без врахування ступенів впливу на зміст твору.

ГОЛОСУВАЛИ:

«за» –  9

«проти» – 2

«утрималось» – 1

«не голосували» – 2

Голова Громадської ради                                                                 Н.І Клітна

Секретар Громадської ради                                                              К. І. Гріцак