Діти на телебаченні – відбулося обговорення, як не порушувати права найменших громадян України

18 грудня відбувся круглий стіл на тему «Діти на телебаченні: як висвітлювати та не порушувати правил», організований Національною радою за участі ГО «Телекритика» та Офісу Ради Європи в Україні. Завдання, яке ставили перед собою організатори, – напрацювати механізми того, яким чином залучати до участі в передачах і ток-шоу дітей, аби не зашкодити їхньому психологічному здоров’ю та подальшій соціалізації.

Питання, винесене на обговорення, визріло давно, зауважила перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк. До регуляторного органу надходить чимало скарг від глядачів щодо добору тем і сюжетів та їх висвітлення у програмах і передачах, ток-шоу і ріаліті-шоу. Зазвичай, як кажуть у медіа-середовищі, соціальні ток-шоу мають за мету виправлення помилок, які є в суспільстві. Однак для того, аби ці програми були справді популярними і цікавими, «не обов’язково наражати постраждалих на приниження», зазначила Ольга Герасим’юк. Тому вона закликала учасників заходу обговорити, які можливості дає чинне законодавство, як канали, ведучі, журналісти бачать проблему, і виробити певні критерії, підходи до того,я к медійникам висвітлювати питання, пов’язані з дітьми, особливо якщо ті опинилися у скрутному життєвому становищі.

Величезну стурбованість тим, що відбувається в ефірах нашого радіо і телебачення від імені усього міністерства висловив Володимир Вовк,заступник директора Департаменту захисту прав дітей та усиновлення – начальник відділу соціального захисту дітей Міністерства соціальної політики України. Він озвучив достатньо широкий, однак неповний перелік норм вітчизняного законодавства, спрямованих на захист у тому числі й інтересів дітей. Це і положення статті 32 Конституції України, статей 30, 31, 32, 242 Цивільного кодексу України, норми Сімейного кодексу, закону про захист персональних даних. На думку Міністерства соціальної політики, втягування дітей до участі в різних телешоу «має на меті виключно турботу про рейтинги і призводить не до забезпечення таким дітям допомоги у скруті, а до різних зловживань щодо них, їх дискримінації у суспільстві та від однолітків – до соціальної ізоляції». Тому Володимир Вовк висловив прохання до засобів масової інформації не розголошувати у своїх програмах і передачах персональні дані дітей.

Валерія Лутковська,Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, наголосила, що тенденції, що їх нині спостерігаємо на телеканалах, є однозначно порушенням прав дитини. Вона зазначила, що не є новою і проблема з невідповідним висвітленням ЗМІ інформації про дітей, яка може зашкодити їхньому психічному здоров’ю та подальшому життю. Два роки тому ситуація виглядала так само. І кроки, зроблені тоді уповноваженим інститутом, на жаль, мали лише частковий відгук у телеканалів. Не всі тоді відреагували на лист, у якому спільно з дитячим фондом ООН Юнісеф були розіслані матеріали щодо міжнародної практики подачі інформаційних матеріалів про дітей.

В учасників круглого столу було спільне одностайне переконання, що мова жодним чином не йде про заборону висвітлення медіа певних тем. Однак коли йдеться про особливу відповідальність телеканалів за майбутню долю дітей, показаних в ефірі, слід вкрай уважно добирати засоби вираження. Завдання телеканалів полягає в тому, щоб діяти в інтересах дитини. І навіть якщо її офіційний представникдає згоду на показ, канали мають зважати, чи це справді в інтересах дитини, чи ні. Тож необхідно знайти баланс: як, з одного боку, зберегти інтереси дитини, а з другого, – зберегти стандарти свободи слова.

Дискримінацією за ознакою віку назвала ситуацію із залученням дітей до соціальних ток-шоу Аксана Філіпішина, представник Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності. Вона висловила думку про необхідність спеціальної підготовки журналістів. Зокрема, доречно було б на факультетах журналістики розширити курси з прав людини з акцентом на права дитини, періодично проводити тренінги для тих журналістів, які вже працюють, а також створити механізм експертного консультування перед виходом програми в ефір або проведенням зйомок за участі дітей у ток-шоу. На думку Аксани Філіпішиної, таким експертним органом мало би стати Міністерство соціальної політики як центральний орган виконавчої влади, який формує політику щодо захисту дітей.

Думку стосовно організації експертних консультацій підтримала й Ольга Герасим’юк. Хороших якісних фахівців можна було б залучати до редакційних груп передач, які готують відповідні шоу.

На порушенні прав дітей і маніпулюванні фактами в погоні за рейтингами телеканалами зосередив увагу Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини. Він висловився за розроблення жорстких правил, якімають бути однаковими для всіх гравців ринку. Він висловив сумнів, що тут спрацює саморегуляція галузі. Правила мають бути чітко виробленими й усі повинні розуміти необхідність їх дотримання.

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Юрій Павленко під час круглого столу повідомив, що в комітеті працюють над розробкою методичних рекомендацій з питань забезпечення прав дитини засобами масової інформації. Він висловився категорично проти того, аби прикриваючись правами дітей, порушувалися права конкретних дітей.

Певний акцент на міжнародних і українських нормах щодо захисту прав дітей зробили Ольга Калашник, віце-президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна», Алессандро Саваріс, голова з операційних питань Офісу Ради Європи в Україні, і юрист ГО «Інститут Медіа Права» Ігор Розкладай. Останній, зокрема висловив думку про те, що чинних норм законодавства цілком достатньо, аби ЗМІ коректно і правильно працювали в питаннях висвітлення болючих тем за участі дітей. На жаль, не всі норми законів виконуються належним чином. Медіа-юрист назвав три аспекти, які, на його переконання, необхідно зробити для вирішення порушеного питання. Це – впровадження системи позначок відеопродукції (не світлофором, а залежно від контенту); посилення регулятора і в цьому плані пришвидшення ухвалення нового закону про аудіовізуальні послуги; поширення спеціальних інформаційних матеріалів для батьків, тобто впровадження для них медіа-освіти.

Кажучи про посилення ролі регуляторного органу, Ігор Розкладай зазначив, що невтручання в контент не є нормальним, адже згідно зі статтею 22 Закону України «Про Національну раду» регулятор забезпечує права телеглядачів і радіослухачів. «Ми перш за все маємо посилювати регулятора, який має не бути цензурним органом, але реагувати на подібні події. Він має вказувати і в тому числі допомагати методично. А це є демократично, коли регулятор пропонує рекомендації, він сам зв’язується з іншими профільними інституціями, виробляються рекомендації і вони доводяться до відома телеканалів», – сказав юрист.

Обговорюючи методи, якими можна послуговуватися при висвітленні дітей задля збереження їх приватності, називалися передбачені законом зміна імені, непоказ (прикриття) обличчя дитини або ж зйомка у затемненій кімнаті, коли видно лише силует, нерозголошення будь-яких даних, які можуть розкрити реальну особу дитини.

Невеликий екскурс у міжнародні правила журналістської етики зробила Мар’яна Закусило, медіа-експерт ГО «Телекритика». Так, Кодекс журналістської етики американської спільноти професійних журналістів говорить про те, що під час висвітлення тем, до яких залучені діти чи жертви злочинів, журналісти повинні показати співчуття до тих, на кого можуть вплинути такі новини. Журналісти повинні визнати, що право на доступ до інформації відрізняється від етичного обґрунтування на опублікування чи трансляцію.

Кодекс британського регулятора медіа OFCCOM і суспільного мовника ВВС широко торкаються питань дітей і медіа. Там зауважується, що на участь дітей у програмі не лише має бути дозвіл батьків чи опікунів, а журналісти самі передусім мають враховувати інтереси дитини. «Необхідно належним чином дбати про їхній (дітей і молоді)фізичний та емоційний стан і право на гідність, незважаючи на будь-яку згоду, надану ними або їхніми батьками, опікунами чи піклувальниками», – процитувала Мар’яна Закусило. Йдеться про те, що люди, які дають згоду на участь дитини в програмі, не завжди можуть діяти в її інтересах, підсумувала вона.

Крім того, стаття 18 українського кодексу журналістської етики каже, що журналісти мають бути особливо обережними при висвітленні питань, пов’язаних з дітьми; журналісти, редактори мають мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи і дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх, які мали стосунок до протизаконних дій або стали учасниками подій, пов’язаних із насильством, або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати. На жаль, зауважила медіа-експерт, складається враження, «що в нас у середовищі журналістів така тенденція складається, що журналіст свої права ставить вище від прав інших людей і вище від прав тих людей, про які він готує сюжет».

Несхвально про винесення на загальний екран тем та історій, пов’язаних із насиллям над дітьми, висловилися психологи. Вони однозначно кажуть, що такі передачі завдають дітям шкоди і можуть серйозно вплинути на їхні подальші психологічний стан та соціальне життя. Важливо мати хороший контент, який можна запропонувати дітям і який допомагатиме їм розвиватися. Попри те, що, за останніми дослідженнями науковців, телебачення стоїть лише на третій сходинці серед інтересів дітей і молоді, близько 20 годин щотижня вони проводять перед екранами телевізорів, повідомила Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. Водночас вона має сумнів, що на телебаченні знайдеться стільки добрих програм, аби запропонувати їх дітям. Крім того, дослідження показують, що діти, які щоденно дивляться телебачення, мають нижчі показники психологічного благополуччя.

Любов Найдьонова зазначила, що потрібна медіа-освіта журналістів не лише з погляду права, а й медіа-психології. Адже треба розуміти, яким чином певні речі впливають на дітей, їхню свідомість і чому їх не можна показувати.

Неодноразово під час круглого столу звучало питання про саморегуляцію засобів масової інформації. Схвально відгукнулася про ідею освіти для журналістів і організацію експертної підтримки шеф-редактор ранкових новин телеканалу «1+1» Мар’яна Воронович. Про готовність прийняти рекомендації, які будуть вироблені, заявив і заступник голови правління телеканалу «СТБ» Анатолій Максимчук. Хоча у більшості учасників круглого столу склалося враження, що топ-менеджер каналу не до кінця почув те занепокоєння, про яке говорили більшість експертів під час цього обговорення.

Підсумками круглого столу мають стати рекомендації для засобів масової інформації щодо висвітлення й участі дітей на телебаченні. Тут, як зауважили учасники заходу, слід звернути увагу і на показ у стилі героїзму участі дітей, підлітків у збройних конфліктах, і на висвітлення ситуації в зоні антитерористичної операції тощо. Пропозиції узагальнюватиме ГО «Телекритика», також їх можна подавати до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Сторони висловилися за проведення без камер зустрічі менеджерів телеканалів з уповноваженими державними інституціями з метою напрацювання механізмів роботи ЗМІ задля унеможливлення грубих порушень прав дітей на телебаченні.

Модераторами обговорення були Ольга Герасим’юк і виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик.

У круглому столі «Діти на телебаченні: як висвітлювати та не порушувати правил»також взяли участь: Василенко Віталій – директор Запорізького наркологічного психотерапевтичного центру, лікар вищої категорії; Волинець Людмила–помічник народного депутата Юрія Павленка; Дорош Марина – редактор інтернет-видання «MediaSapiens»; Зубченко Альона – директор департаменту комунікації Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна»; Княжицький Микола – голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Муштенко Антоніна – психолог, тренер «Школи для батьків, член правління Асоціації психологів України; Онащук Олена – психолог, член правління Асоціації психологів України; Смірнова Галина – спеціаліст спільної програми ЄС та РЄ «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні»; Червакова Ольга – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше