Для справжньої незалежності медіарегулятора необхідні не лише чіткі законодавчі норми, а й культурна традиція суспільства - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Для справжньої незалежності медіарегулятора необхідні не лише чіткі законодавчі норми, а й культурна традиція суспільства

31 жовтня у другий день експертного семінару «Впровадження директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи в українське медійне законодавство» основними темами обговорення стали європейські стандарти щодо незалежності медіарегулятора та практики й ініціативи ЄС щодо протидії дезінформації. До дискусії долучилися перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Потураєв, експерти Ради Європи Ів Саламон та Хелена Мандіч, голова Групи підтримки України Європейської Комісії Пітер Вагнер, експерт з комунікацій Естонії Ільмар Рааг, вітчизняні фахівці медіасфери.

Розмова на тему стандартів, які притаманні європейському законодавству щодо незалежності регуляторного органу сфери медіа, особливо актуальна сьогодні з огляду на підготовку нового законодавчого акта, що покликаний  регулювати вітчизняну медіасферу. Його завдання – замінити старі закони і врахувати виклики, що виникли у сфері розповсюдження контенту з бурхливим розвитком інформаційних технологій.

Процес зі створення нового закону відбувається відкрито із залученням усіх зацікавлених сторін, медіаюристів, відзначила Ольга Герасим’юк. Є велике прагнення вийти на такі правові норми, які забезпечать регуляторові незалежність та неможливість інших органів влади впливати на рішення Національної ради. Мають бути прозорі правила призначення і звільнення з посад членів Національної ради і формування її керівництва. «Регулятор дуже потребує сьогодні підсилення і чітких правил», – сказала вона. Важливо також обумовити  роль регулятора не як органу, який лише санкції застосовує. Він має сприяти співрегуляції, саморегуляції на ринку, повинен мати належне фінансування, щоби бути незалежним і економічно.

Експерт Ради Європи Ів Саламон із Великої Британії, яка із 2005 року спостерігає за процесом медіареіорми та сприяє впровадженню кращих європейських практик в Україні, презентувала стандарти, наявні в Європейському Союзі, що дають змогу забезпечити справжню незалежність медіарегуляторові. Вони передбачені Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (прописані більш загально), а значно чіткіше визначені в Рекомендації Комітету міністрів РЄ (2000) щодо незалежності та функцій регуляторних органів. Серед індикаторів незалежності – докладне визначення в законодавстві сфери повноважень і юрисдикції регулятора; незалежність від уряду і бізнесу; чіткість політик і регуляторних цілей; повноваження ухвалювати підзаконні акти і власні правила роботи; публічна підзвітність; право оскарження рішень регулятора в суді; чітко визначений процес призначення членів органу; чіткі процедури регулятора; чіткі правила щодо конфлікту інтересів кандидатів на посади членів Національної ради та після їх призначення; чіткі механізми фінансування, які обмежують ймовірність політичного втручання тощо.

Водночас справжня незалежність медіарегулятора визначається не лише юридичними нормами, тобто де-юре, а й культурною традицією, інформаційними нормами і практиками, які поширені в суспільстві, тобто де-факто, зауважила Ів Саламон. Вона розповіла про дослідження INDIREG 2011 року для Європейської Комісії із визначення індикаторів незалежності та ефективного функціонування незалежності регуляторних органів у сфері медіа в Європі. Його метою було оцінити, наскільки медіарегулятори фактично незалежні порівняно з юридично прописаними нормами. Стало очевидним, що абсолютної незалежності не існує, а її саму можна визначити як «необхідність регулятора триматися рівновіддалено від усіх можливих інтересів із метою їх неупередженого балансування, а також зосередитися на досягненні довготривалих інтересів, які приносять користь усім зацікавленим сторонам, а не короткотермінових інтересах різних груп». За словами експертки, в країнах усталеної демократії, де низький рівень корупції і високий рівень громадянської культури та суспільної активності, більш широкі соціальні фактори підтримують культуру незалежності медіарегулятора. Саме вони і забезпечують, що регулювання відбувається без тиску держави чи галузі.

Таким чином, юридично прописаних норм щодо незалежності регулятора недостатньо, необхідна культура незалежності в суспільстві, підсумувала Ів Саламон. Вона поділилася прикладом, що у Великій Британії культура незалежності є дуже потужною. Особа, яку призначають на посаду, відчуває, що повинна діяти в інтересах суспільства, а не певної політичної партії. Коли ж такої незалежності немає, необхідно мати в законодавстві набагато більше критеріїв, які підтримуватимуть таку незалежність: залучення громадськості, визначення компетенцій тощо. Все це необхідно враховувати в новому українському медіазаконодавстві, наголосила вона.

Голова Групи підтримки України Європейської Комісії Пітер Вагнер розповів про кроки, які робить Європейський Союз для протидії дезінформації, зокрема ініціативи, в рамках яких  аналізуються матеріали щодо наявності дезінформації, поширювані 19 мовами у 20 країнах світу.

Практикою Естонії у протидії російській пропаганді й дезінформації поділився Ільмар Рааг. Оцінюючи цю проблему, фахівці його країни дійшли висновку, що заборона російських каналів може мати лише короткотерміновий, а не стратегічний ефект, і така заборона може призвести до того, що люди втратять здатність протистояти ворогу і його діям. Тому необхідно розвивати власну спроможність ініціативно реагувати на ситуацію наперед, а не навздогін. Важливо планувати проактивні наративи, аніж просто реагувати на конкретну ситуацію, що вже відбулася. Щоб їх передбачати, потрібна відповідна моніторингова служба. Також, за словами Ільмара Раага, важливим чинником у протистоянні російській пропаганді є високий рівень життя громадян.

Про потребу зростання української економіки й покращення добробуту наших співгромадян як один із ключових факторів, який може вплинути на тих, хто ностальгує за Росією, висловився заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. За його сподіваннями, комплексні заходи в економіці та інформаційній політиці дадуть змогу нашій країні перемогти. Оскільки найближчим часом загроза українській державності не зникне, а Росія й далі продовжуватиме агресивні дії щодо незалежності, суверенності й цілісності України, необхідно  запровадити сучасні засоби всеохопного захисту від маніпуляції.

Наразі одним із головних викликів, визнали учасники конференції, є використання для поширення дезінформації соціальних мереж. У новому законопроекті, що регулюватиме медіасферу, деякі  механізми запобігання поширенню дезінформації і пропаганди передбачені. Представлення нового проекту закону відбудеться в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики вже сьогодні, 1 листопада.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше