Для утвердження гендерної рівності в суспільстві мають змінюватися ЗМІ

2 квітня перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк взяла участь у круглому столі «Роль медіа в утвердженні культури гендерної рівності та недискримінації», організованому Підкомітетом з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики  спільно з Національним демократичним інститутом та Кампанією проти сексизму в ЗМІ та політиці «Повага».

Останнє дослідження Інституту масової інформації, проведене у березні 2018 року, свідчить про тенденцію збільшення кількості жінок, залучених як героїнь та експерток в онлайн-медіа. Якщо  2013 року цей показник становив 13% в обох випадках, то сьогодні жінок експерток –  24% і жінок-героїнь – 29%. Проте треба брати до уваги, що в березні медіа широко висвітлювали Олімпіаду, де було багато спортсменок, а загалом ішлося про звичні сфери, де жінки представлені найчастіше, – моду, шоу-бізнес, побутову сферу і кримінал. Найчастіше жінок як експерток запрошують на телебачення та у друковані ЗМІ (20% і 22%), а рідше – в онлайн-ЗМІ (15%). Показники присутності жінок як героїнь новин і публікацій на телебаченні та у пресі – 34% і 35%, в онлайн-ЗМІ – 13%. Разом з тим в ефірі соціально-політичних ток-шоу беруть участь 5% жінок і 95% чоловік. 

Однак саме громадськість України першою стала активно порушувати тему гендерної рівності,  ініціювати її знизу. На переконання Ольги Герасим’юк, Україна має дуже швидко підхопити цей позитивний рух, оскільки мала іншу історичну й культурну традицію, аніж  та, яка була нав’язана потім більшовизмом. На жаль, цей період тривав досить довго – і тому треба бути дуже наполегливими, щоби відчуття рівності виникло так само сильно, як усвідомлення себе українськими громадянами, що народилося швидко й потужно. «У нас інший стартовий матеріал і уявлення про себе, аніж це нав’язувалося російським домостроєм», – сказала вона.

У руйнуванні гендерних стереотипів ключову роль мають відігравати ЗМІ, адже наші люди є дуже медіа-залежними. Засоби масової інформації, наголосила Ольга Герасим’юк, будуть тоді правдивими, коли кожну тему – економіку, політику, науку, будь-що – будуть висвітлювати не як чоловічу чи жіночу справу, а правдиво відображаючи внесок у все суспільне й політичне життя таким, яким він насправді є. А це внесок обох статей, громадян різної віри, національності, мови, традицій. Тому починати треба з освіти для самих журналістів, переносити розмови про гендерну рівність у медіа-простір,  зустрічатися з журналістами, редакторами, каналами. «Їм потрібно про це популярно розповідати, говорити з так званими «важкими аудиторіями», інакше ми справді не зможемо винести цю тему за межі товариств взаємної згоди, якими ми тут, за цим круглим столом, є», –  сказала Ольга Герасим’юк. 

Звичайно, нелегкою є робота з медіа-ринком, що також формувався на старих стереотипах, і керується поки що, на жаль, не кодексом професії, а інтересами власників. Досвід спілкування регулятора з медіа-індустрією показав, як сильно вона опирається в питаннях створення етичного кодексу. Тому Національна рада пішла іншим шляхом – вирішила спільно з галуззю за участі фахівців, правознавців, громадськості починати працювати над конкретними вузькими темами, які є надзвичайно болючими і чутливими для суспільства. Таким чином, уже напрацьовано два саморегулівні акти: перший стосується захисту дітей, які зазнали сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва, другий – щодо висвітлення суїцидів. У такий спосіб регуляторний орган спонукає індустрію до саморегуляції. Крім того, є сподівання, що проект закону про аудіовізуальні медіа-сервіси враховуватиме гендерну проблематику.

Також надзвичайно важливо працювати з регіональними журналістами. Потрібні яскраві кампанії, особистий приклад і участь у них медійних персон, яким люди довіряють, необхідна яскрава й приваблива соціальна реклама ­– і тоді питання гендеру перестане бути привидом чогось чужого – а стане зрозумілим як елементарне забезпечення рівних можливостей для всіх.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше