Експертка Ради Європи Кріштіна Розгоній розповіла про те, яким має бути регулятор медіагалузі - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Експертка Ради Європи Кріштіна Розгоній розповіла про те, яким має бути регулятор медіагалузі

10 липня за сприяння Програми «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» і ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки Counterpart Int. відбулося онлайн-обговорення доопрацьованого законопроєкту «Про медіа». Під час дискусії експертка Ради Європи Кріштіна Розгоній прокоментувала критичні зауваження, що лунали стосовно цього законопроєкту.

Передусім вона зауважила на тому, що критика законодавчого акта є позитивним сигналом. «Він балансує різні інтереси, і це баланс, який і шкодить комусь, напевно, болючий для когось. Це дуже гарний меседж для тих, хто розробляв цей законопроєкт, і для законодавців, якщо є критика цього законопроєкту», – сказала експертка.

Вона також висловилася про те, що регулятор має бути потужним. «Гарний, потужний регулятор – це позитив, особливо в часи дезінформації, в той час, коли існують порушення прав людини». А ці порушення фундаментальних прав особливо часто відбуваються в онлайні. І багато країн в усьому світі  шукають рішення, як посилити контроль і роль держави в тому, щоб контролювати те, що відбувається в онлайні, як забезпечити дотримання фундаментальних прав людини, щоб до них ставилися серйозно. Вирішальною у цьому питанні, за словами Кріштіни Розгоній, є роль держави. Тому «державні органи, державний регулятор, якщо вони потужні, якщо вони міцні регулятори, – то це в принципі непогано», – сказала вона.

Рівноважним у цій ситуації є питання забезпечення незалежності регулятора і його підзвітності, які мають бути гарантовані і забезпечені не лише законом, а й практикою. 

Існують де-юре і де-факто критерії, які забезпечують незалежність регулятора. Де-юре (за законом) – це вимоги, які передбачаються в актах і регулюються міжнародними європейськими стандартами, розповіла експертка Ради Європи. Наприклад, існування незалежного регулятора – це вимога за міжнародними стандартами, зокрема Європейської конвенціії з прав людини. Так само юридичні зобов’язання в Європейському Союзі передбачені статтею 30 Директиви про аудіовізуальні медіапослуги, де чітко визначене зобов’язання, яке покладається на країн-членів, щодо забезпечення незалежного регулятора.

Водночас є низка критеріїв, які потрапляють у групу де-факто. «Критерії незалежності – це та сфера, яка дуже важко піддається аналізу й оцінці та базується на належній практиці, а не на чітких нормативних вимогах», – зауважила Кріштіна Розгоній. На підставі багаторічних досліджень та аналізу практики як гарних, так і поганих регуляторів, можна виділити 5 категорій, які дозволяють оцінити ці критерії.

Перша категорія – це статус і повноваження регуляторного органу; друга категорія –  автономність регулятора, особливо фінансова незалежність; третя – автономність, незалежність ухвалення рішень; четверта категорія – це знання чи компетентність регулятора, його членів, наскільки вони компетентні виконати завдання, які на них покладаються; і п’ята категорія – підзвітність і прозорість діяльності і те, як це забезпечується процедурними гарантіями та нявними механізмами.

Пані Кріштіна нагадала про зауваження, які були подані експертами до попереднього варіанта законопроєкту, запитуючи, чи вони були враховані. Учасники робочої групи прокоментували питання призначення і звільнення членів Національної ради, критеріїв їх відбору, розгляду звітів регулятора тощо. Після того, як нова редакція проєкту закону про медіа буде перекладена на англійську мову, експертка Ради Європи зможе докладніше ознайомитися із оновленою версією законопроєкту і сформувати фахове бачення про неї.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше