15 жовтня 2026 року ДП «Український державний центр радіочастот» відзначає 30-річчя із дня свого заснування. Медіарегулятор вітає колектив підприємства і бажає своїм колегам наснаги, сил, доброго здоров’я, щоб у складний для України воєнний час мужньо виконувати свою роботу на благо суспільства, держави, задля спільної для нас усіх Перемоги!
Упродовж цих років Національна рада плідно співпрацює з УДЦР, що дає змогу досягати вагомих результатів для розвитку телерадіоінформаційного простору України. Підприємство відіграло важливу роль у розбудові загальнонаціональних мереж цифрового телебачення DVB-T2 (МХ-1, 2, 3, 5) та створенні державної мережі МХ-7. Його фахівці також прорахували сотні радіоканалів для загальнонаціонального, регіонального й місцевого мовлення.
Особливо важлива робота УДЦР під час війни: підприємство оперативно забезпечує радіочастотами прифронтові й прикордонні території та сприяє протидії інформаційній агресії.
Дякуємо колегам за професіоналізм, відповідальність і внесок у розвиток медійної сфери та національну безпеку України!
У Києві під час Донбас Медіа Форуму презентували документальний фільм «Їдемо, бо нас чекають». Після показу відбулася панельна дискусія про роботу локальних друкованих медіа у прифронтових громадах, їхню роль в інформаційній стійкості та значення для майбутнього відновлення. До обговорення долучилася представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко.
Локальні медіа в умовах постійного ризику
Сумщина залишається одним із найскладніших регіонів для роботи медійників. Нині 26 громад області входять до зон можливих бойових дій. Великописарівська, Хотінська, Середино-Будська громади, а також частина населених пунктів Білопільської громади віднесені до зони активних бойових дій.
За даними представництва Національної ради, майже 85% медіа області працюють в умовах постійного безпекового ризику. Водночас кількість зареєстрованих медіа на Сумщині зростає і нині становить 172.
Під час дискусії Лариса Якубенко наголосила, що для прифронтових громад локальні медіа залишаються важливим джерелом перевіреної інформації та одним із каналів зв’язку між людьми і громадою.
Лариса Якубенко, представниця Національної ради у Сумській області
«Назва фільму – «Їдемо, бо нас чекають» – дуже точно передає місію локальної журналістики на прифронтових територіях. Місцеві медіа не дають громаді перетворитися на мовчазну територію. Вони підтримують зв’язок між людьми, фіксують життя громади та допомагають їй залишатися частиною українського інформаційного простору», – зазначила Лариса Якубенко.
«Їдемо, бо нас чекають»
Документальний фільм розповідає про редактора великописарівської газети «Ворскла» Олексія Пасюгу та його дружину Наталію, які працюють у виданні вже 35 років.
Після релокації редакції до Охтирки у 2024 році вони продовжили доставляти газету жителям прифронтових населених пунктів. Щотижня близько 1000 примірників вони везуть у села, де нестабільно працюють мобільний зв’язок та інтернет, є проблеми з поштовою доставкою, а дороги залишаються небезпечними через російські атаки.
Серед таких населених пунктів – Спірне, Рябина, Кириківка та інші села Сумщини. Значну частину рейсів здійснює Наталія Пасюга.
Для жителів цих громад газета залишається джерелом місцевих новин та інформації про життя земляків, волонтерів, військових, медиків і освітян.
Атаки на медійну інфраструктуру
Від початку повномасштабного вторгнення вежі Концерну РРТ у регіоні 33 рази зазнавали ударів ракетами, керованими авіабомбами та БпЛА, а Білопільську вежу обстрілювали 20 разів.
За даними представництва Національної ради у Сумській області, втрат і збитків унаслідок атак зазнали 17 медіакомпаній, пошкоджень зазнають також телекомунікаційні мережі, вузли зв’язку та обладнання провайдерів аудіовізуальних сервісів.
У таких умовах локальні медіа залишаються критично важливим джерелом інформації для громад, особливо під час перебоїв зі світлом, мобільним зв’язком, інтернетом і поштовою доставкою.
Медіа як частина відновлення громад
Обговорили під час панельної дискусії й майбутнє локальних медіа та їхню роль у післявоєнному відновленні.
Досвід Сумщини показує: що складнішими стають умови роботи, то більшого значення для громад набувають локальні медіа. Попри обстріли, релокацію редакцій, пошкодження інфраструктури та постійні безпекові ризики, вони продовжують інформувати людей і підтримувати зв’язок усередині громад.
Їхня роль буде не менш важливою і під час відновлення, адже громадам доведеться відбудовувати не лише житло та інфраструктуру, а й довіру, соціальні зв’язки, місцеву ідентичність та участь людей у спільних рішеннях.
Саме тому підтримка локальних медіа має бути частиною відновлення громад і зміцнення їхньої демократичної стійкості.
Медіарегулятор доповнив Перелік сервісів держави-агресора, визначив дату проведення конкурсу на мовлення і допустив до нього претендентів, нагородив Почесною грамотою фахівців ДП «УДЦР», зареєстрував 21 медіа. Також члени регулятора розглянули випадки порушення медійного законодавства та застосували заходи реагування.
Нагородження
З нагоди 30-річчя з дня створення Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» Національна рада нагородила Почесною грамотою:
Бондаренка Олександра Олександровича, начальника відділу радіомовної служби департаменту радіослужби ДП «УДЦР»;
Корсуна Володимира Івановича, генерального директора ДП «УДЦР»;
Мирзакова Євгена Олександровича, директора з питань радіочастотних присвоєнь ДП «УДЦР».
А також нагороджено Черноіваненка Віталія Віталійовича, президента ГО «Українська асоціація юдаїки», – за наукову, культурно-просвітницьку діяльність у сфері збереження та вивчення єврейської історії та культури України.
Конкурси
Національна рада скасувала два конкурси через ненадходження заяв від претендентів на участь у них:
конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільних каналах (програмах) мовлення ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі МХ-7 у стандарті DVB-T2 загальнонаціональної територіальної категорії (оголошений рішенням від 23.07.2026 № 1942);
конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільному каналі (програмі) мовлення ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) місцевої/регіональної територіальної категорії у м. Шостка Сумської області (оголошений рішенням від 23.07.2026 № 1943).
Медіарегулятор визначив дату проведення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільних радіоканалах, оголошеного рішенням від 23.07.2026 № 1944, – на відкритому засіданні 29 жовтня 2026 року. До конкурсу допущено 21 претендента:
ТОВ «Терен медіа» (позивні: «Teren (fm)»), м. Хмельницький;
ПП «Радіостудія «Сяйво» (позивні: «Радіо «Сяйво» 106,8 FM»), м. Коломия Івано-Франківської обл.;
ТОВ «Ч К» (позивні: «Класик радіо»), м. Київ;
ТОВ «Телерадіоорганізація «Радіо Україна» (позивні: «Радіо Байрактар»), м. Київ;
ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо кохання» (позивні: «Мелодія FM»), м. Київ;
УК «Телебачення і радіомовлення «ЮТАР» (позивні: «Kiss FM»), м. Київ;
ТОВ «Телерадіокомпанія «Галичина» (позивні: «FM Галичина»), м. Львів;
ТОВ «Телерадіокомпанія «Матрікс+»(позивні: «NovaLine»), м. Харків;
КП Яворівської міської ради «Яворівське радіомовлення» (позивні: «Явір ФМ»), м. Яворів Львівської обл.;
ГО «Товариство «Право громади» (позивні: «Вільне радіо королівського міста»), м. Жовква Львівської обл.;
ГО «Медіа-центр «Третя столиця» (позивні: «радіо Respect»), м. Рівне;
ТОВ «Радіокомпанія «Клас» (позивні: «Перець FM»), м. Київ;
ТОВ «Комерційна радіостудія «Самара» (позивні: «Радіо «Самара»), м. Павлоград Дніпропетровської обл.;
ТОВ «Радіо Мікс» (позивні: «Інформатор»), м. Дніпро;
ТОВ «Авторадіо Україна» (позивні: «Авто радіо»), м. Київ;
ТОВ «Укррадіоінвест» (позивні: «Авто радіо»), м. Київ;
ТОВ «ФМ Медіа Захід» (позивні: «Радіо Чемпіон»), м. Київ;
ТОВ «Медіа група «Надія» (позивні: «Радіо Голос Надії»), м. Київ;
ТОВ «Радіокомпанія «Медіа-груп Хмельницький» (позивні: «Радіо Марія плюс»), м. Київ;
ТОВ «Телерадіокомпанія «Львівська Хвиля» (позивні: «Сьогодні – твій день!»), м. Львів;
ТОВ «Об’єднана медіа група» (позивні: «Радіо-Захід ФМ+»), м. Київ.
Зміни у складі універсального медіасервісу
У складі універсального медіасервісу відбулися оновлення. Для міста Одеси та населених пунктів Одеської області додається телеканал «Одеса».
Дозволи на тимчасове мовлення
Національна рада видала кільком радіостанціям дозволи на тимчасове мовлення:
«Українське радіо», у с-щі Новомиколаївці Запорізької області, містах Баштанці і Новому Бузі Миколаївської області, м. Роздільній та с- щі Любашівці Одеської області;
«Армія FM», у м. Ковелі Волинської області, м. Коростені Житомирської області, с- щі Високопіллі Херсонської області;
«NovaLine», у с-щі Новомиколаївці Запорізької області та с. Байраку Харківської області;
зі збільшеною потужністю передавача:
«Українське радіо», у містах Миколаєві і Чернігові та м. Семенівці Чернігівської області;
«Радіо «Промінь», у м. Корюківці Чернігівської області;
«Radio Hit», у м. Охтирці Сумської області;
«Радіо «Акцент», у м. Шостці Сумської області.
Були внесені зміни до умов дозволів на тимчасове мовлення «Радіо Байрактар» та «Радіо «Промінь» щодо місцезнаходження передавача у м. Миколаєві.
Регулятор дозволив одеському ТОВ «Телеконект» тимчасово відступити від умов ліцензії у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, виключивши дитячі програми та додавши трансляції телемарафону «Єдині новини».
Заходи реагування
Національна рада вжила заходів реагування до медіа через виявлення порушень законодавства у їхній діяльності. Вісьмом суб’єктам видано 23 приписи, одному радіомовнику – штраф. На кілька компаній чекають позапланові перевірки через припинення мовлення і невчасне інформування про зміну технічних характеристик каналу мовлення. Також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Національної ради від 2021 року, яким нараховано штраф ТОВ «НАШ 365».
Заборонені сервіси держави-агресора
Медіарегулятор вніс два аудіовізуальні медіасервіси на замовлення – TAS–IX.MEDIA і KINOHYPE – до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора. Зараз перелік налічує 80 позицій.
Реєстрація медіа
21 нове медіа різних видів зареєстроване Національною радою – 3 друковані, 9 онлайн-, 6 нелінійних, 3 лінійні медіа. Реєстр поповнився науковим журналом і двома газетами. Заявники поклопотали про реєстрацію наукових онлайн-видань про сучасні транспортні технології та психотерапію; глянцевого порталу про зірок шоу-бізнесу; інтернет-ресурсів про останні події в Україні та в областях. Як нелінійне медіа зареєстрували вебсайт онлайн-телебачення останнього покоління. Як лінійне – релігійне радіо. І багато видань про футбол.
Продовження ліцензій
Ще на 10 років продовжено ліцензії на мовлення семи радіостанціям:
«Громадське радіо», м. Київ;
«Radio Jazz», м. Київ;
«Подільське радіо», м. Ладижин Вінницької області;
«Буковинська хвиля», м. Чернівці;
«Радіо Закарпаття-FM», м. Мукачево Закарпатської області;
«ПТРК», м. Павлоград Дніпропетровської області;
«Твоє радіо», м. Трускавець Львівської області,
а також телеканалу «D1 (комбіноване)» із м. Дніпра.
Скасування реєстрацій, анулювання ліцензії
На прохання реєстрантів медіарегулятор скасував реєстрації громадсько-інформаційної газети «Колос» і телеканалу «Новий християнський», а також провайдера аудіовізуальних сервісів ФОП Костюкова О. С. А телеканалу «Світ+» було анульовано ліцензію на мовлення.
Зміни до Реєстру
У Реєстрі Національна рада зафіксувала зміни, які відбулися у діяльності низки суб’єктів. Зокрема, вони стосуються зміни відомостей про структуру власності ліцензіатів, кінцевого бенефіціарного власника, назв друкованого та онлайн-медіа, позивних, мови розповсюдження, періодичності виходу примірників, програмної концепції мовлення, постачальника електронних комунікаційних мереж, характеристик сигналу каналу мовлення, території надання сервісу, місцезнаходження передавачів, місцезнаходження головних станцій, інформації для сервісів, що надаються через мережу Інтернет.
Національна рада на засіданні 14 жовтня вжила заходів реагування до медіа через виявлення порушень законодавства у їхній діяльності. Вісьмом суб’єктам видано 23 приписи, одному радіомовнику – штраф. На кілька компаній чекають позапланові перевірки через припинення мовлення і невчасне інформування про зміну технічних характеристик каналу мовлення. Також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства рішення Національної ради від 2021 року, яким нараховано штраф ТОВ «НАШ 365».
З метою виконання у примусовому порядку рішення Національної ради, ухваленого у квітні 2021 року щодо застосування штрафу до ТОВ «НАШ 365», регулятор привів це рішення у відповідність до вимог чинного законодавства.
Застосування штрафу через невчасне подання заяви про зміни до Реєстру суб’єктів у сфері медіа
ТОВ «ФМ Медіа центр» (позивні Радіо чемпіон»), м. Дніпро, 13.07.2026 звернулося до Національної ради про фіксацію в Реєстрі зміни місцезнаходження передавача у м. Кривому Розі. Однак інформація про таку зміну, зафіксована у розрахунку електромагнітної сумісності, стала відома компанії 08.06.2026. Відповідно до Закону «Про медіа» про такі зміни ліцензіат має повідомляти упродовж 30 днів, відколи вони відбулися або стали йому відомі.
Національна рада зафіксувала недотримання вимог пункту 7 частини першої статті 35, частини сьомої статті 60 Закону «Про медіа» і пункту 11 Порядку подання до Національної ради заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа. Порушення кваліфікується як значне і передбачає штраф у розмірі 10% ліцензійного збору, що становить 45 760,00 грн.
Компанія має сплатити штраф упродовж 60 днів від дня оприлюднення рішення на сайті Національної ради. Їй вказано на неприпустимість допущення у своїй подальшій діяльності порушень законодавства у сфері медіа.
23 приписи видала Національна рада за результатами моніторингів, а також опрацювання заяв суб’єктів у сфері медіа. Усі порушення визначені незначними. Підставами для приписів стали:
Невчасне подання регулятору інформації про зміни, які мають бути зафіксовані у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа:
КП «Радіокомпанія «Тростянець ФМ» (позивні «Радіо Тростянець»), смт Тростянець Вінницької обл., отримало 3 приписи. У січні і травні 2023 року відбулася зміна місцезнаходження юридичної особи і зміна керівника медіа, а 6 січня цього року – відомостей про керівника. Компанія повідомила про зміну керівника 21.09.2026, тоді як Закон «Про медіа» і Порядок подання до Національної ради заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа відводять для цього п’ять робочих днів. Національна рада визнала порушення вимог частини сімнадцятої статті 60 Закону України «Про медіа» та пункту 12 Порядку подання до Національної ради заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа.
Невчасно поінформували про зміну своїх керівників і два друковані медіа, через що було зафіксовано порушення ними вимог частини дев’ятої статті 64 Закону України «Про медіа» та пункту 8 Порядку подання до Національної ради заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. Ці норми відводять 5 робочих днів для подання інформації регулятору.
ТОВ «Укрііепр» (назва друкованого медіа – «EnergyLandscape»), м. Київ, поінформувало Національну раду про зміну керівника 23.09.2026, а сама зміна відбулася 28.11.2025;
Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ, отримав 14 приписів за різними виданнями. Зміна керівника відбулася 17.02.2026, а заява суб’єкта, за результатами опрацювання якої стало відомо про ці зміни, надійшла до регулятора 22.09.2026.
Національна рада зобов’язала суб’єктів у сфері медіа вжити заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності.
Недотримання медіа правил мовлення у дні пам’яті, скорботи (жалоби):
У дні пам’яті аудіовізуальні медіа мають дотримуватися Правил мовлення в дні пам’яті для лінійних аудіовізуальних медіа (із змінами), які були розроблені органом співрегулювання і затверджені Національною радою.
Моніторинг ефірів медіа 13 вересня цього року, у День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках, зафіксував, що низка медіа припустилися порушень:
на телеканалі «РАДА» – ДП «Парламентський телеканал «Рада», м. Київ, – не було повідомлення про відзначення дня пам’яті у проміжках часу: з 06:00 по 15:02 і з 18:00 по 24:00, а також у випусках новин о 07:02, 08:00, 09:02, 11:00, 11:30, 12:00, 12:30, 13:00, 13:30, 14:00;
на «ICTV» – ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК» (ICTV), м. Київ, – не було повідомлення про відзначення дня пам’яті у випусках новин о 07:02, 08:00, 09:02, 11:00, 11:30, 12:00, 12:30, 13:00, 13:30, 14:00;
на телеканалі «ІНТЕР» – ПрАТ «Телеканал «Інтер», м. Київ, – не транслювалося повідомлення про день пам’яті не транслювалися у проміжку часу з 06:00 по 09:02 і у випусках новин о 07:02, 08:00, 09:02, 11:00, 11:30, 12:00, 12:30, 13:00, 13:30, 14:00.
Отже, Національна рада зафіксувала порушення статті 44 Закону України «Про медіа» і вимог пунктів 8 і 9 Правил мовлення в дні пам’яті для лінійних аудіовізуальних медіа. Компанії зобов’язано не допускати таких порушень надалі.
Оскільки орган співрегулювання в аудіальній сфері ще не розробив нові правила мовлення у дні пам’яті, Національна рада керується попередньою практикою застосування аналогічних норм законодавства. Тому для радіомовників чинними є Правила ведення мовлення телерадіоорганізаціями у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті.
Моніторингом регулятора порушення пунктів 2, 4 та 8 цих Правил зафіксовано в ефірі таких радіостанцій:
ТОВ «ТРК «Радіо кохання» (позивні «Мелодія FM»), м. Київ, – в ефірі у проміжку часу між 06:00 і 14:58 не звучало повідомлення про те, чому відзначається день пам’яті; не було оголошення дня пам’яті перед хвилиною мовчання о 12.00; не транслювалася хвилина мовчання із супроводженням звуку метронома;
ТОВ «ТРО «Радіо Україна» (позивні «Радіо Байрактар»), м. Київ, – у проміжку часу між 06:00 та 15:01 не було повідомлення про те, чому відзначається день пам’яті; не оголошувався день пам’яті перед хвилиною мовчання о 12.00 і не транслювалася хвилина мовчання із супроводженням звуку метронома.
Медіа мають вжити заходів для недопущення у подальшій діяльності порушення цих вимог.
Національна рада призначила перевірки п’яти медіа
ТОВ «Радіо мікс» (позивні «Інформатор»), м. Дніпро, перевірка призначена через невчасне інформування про зміну технічних характеристик каналу мовлення, зокрема місцезнаходження передавачів на частотах у Сумах і Умані. Вона стосуватиметься дотримання вимог частини сьомої статті 60 Закону України «Про медіа».
Щодо ще кількох компаній офіційний моніторинг Національної ради зафіксував припинення мовлення їх супутникових каналів упродовж 14 днів поспіль у період з 01.07.2026 по 14.07.2026. Це:
ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК» (ICTV) (логотип «ICTV 2»), м. Київ;
ТОВ «Телеканал СТБ» (логотип «С – Можливо все!» (комбіноване)), м. Київ;
ТОВ «Телекомпанія «Телевсесвіт» (логотип «ТВС» (комбіноване)), м. Київ.
Суб’єкти не повідомляли Національну раду про неможливість мовлення через обставини, які не залежать від їх волі. А тому позапланові безвиїзні перевірки будуть проведені щодо дотримання вимог пункту 18 частини третьої статті 110 Закону України «Про медіа».
21 нове медіа різних видів і проблематики поповнили Реєстр на засіданні Національної ради 14 жовтня. Зареєстровано 3 друковані, 9 онлайн-, 6 нелінійних, 3 лінійні медіа.
Журнал та газети
Виявили бажання поповнити Реєстр 3 друковані медіа – науковий журнал «Громада модерна / Modern Community» та дві газети – «Проджи» і «Вістер».
Онлайн-медіа про арттерапію, останні події і спорт
Національна рада внесла до Реєстру 9 онлайн-медіа різних видів– 5 вебсайтів, по два власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації Facebook і Instagram.
Наукові видання цього разу представлені вебсайтами «Автомобіль і електроніка. Сучасні технології» / «Vehicle and electronics. Innovative technologies» та «Простір арттерапії». Перший публікує результати сучасних теоретичних і прикладних досліджень на перетині електричної інженерії, енергетики, машинобудування та сучасних транспортних технологій. Другий – наукові доробки, присвячені арттерапії як специфічному виду психотерапевтичного методу. Тут можна дізнатися про теорію і практику лікування мистецтвом, а також про авторські методики і конкретні клінічні випадки.
Вебсайт «VIVA! Ukraine» представляє себе на ринку медіа головним глянцевим порталом України. Любителі життя селебріті зможуть ознайомитися на його сторінках з новинами шоу-бізнесу, культури, індустрії моди та краси, зірковими інтерв’ю.
Регіональні новини України можна переглянути на трьох зареєстрованих ресурсах. Вебсайт «CMeDia» публікує оперативні новини, ексклюзивні репортажі, аналітику і факти про Харків, Харківщину та Україну. Вебсайт «Інтернет-видання Резонанс.Новини» – новини, статті, блоги про Полтаву й область. А Facebook-сторінка «Медіа «Нові горизонти» – це все про Коропщину, що на Чернігівщині.
Шанувальники футболу знайдуть багато цікавого на Instagram-сторінках «Artem Fedetskyy» і «ФК «Титан» Київ | FC “Titan” Kyiv» та Facebook-сторінці «Максим Гармаш».
Національна рада відмовила двом заявникам у реєстрації онлайн-медіа. Гринишин Д. М. подав неповну інформацію у своїй заяві. Не зареєстрували Чорненького Д. В., оскільки його інтернет-видання не діє як медіа.
Реєстрація радіо
Реєстр поповнився 3 лінійними медіа – всеукраїнськими радіо, які працюють цілодобово за технологією Інтернет-мовлення (ОТТ). Як канали загальної тематики мовлять «Радіо Толока» і «Радіо 22». А радіостанція «Віра Life» поширює контент релігійного наповнення.
Онлайн-телебачення останнього покоління і медіасервіси про футбол
Національна рада зареєструвала 6 нелінійних медіасервісів, які надають послуги у мережі Інтернет.
«Онлайн-телебаченням останнього покоління» себе позиціонує вебсайт «Tenet-TV». Він пропонує інтернет-перегляд найпопулярніших телеканалів України та світу з новинами, фільмами, музикою – на своєму комп’ютері, ноутбуці, планшеті або у смартфоні.
Ціла група зареєстрованих нелінійних медіа мають футбольний напрям.
Одночасно три ресурси внесла до Реєстру столична ГО «Жіночий футбольний клуб «Маріуполь» – «WFC_Mariupol» (Instagram, TikTok), «ЖФК Маріуполь» (YouTube). Попри те, що цей жіночий спортивний клуб Вищої ліги втратив свій дім, усе ж він зміг зберегти команду, виграти Першу лігу та побудувати унікальну модель самофінансування.
Трансляції футбольних матчів з коментарем професійного коментатора вболівальники зможуть подивитися й послухати на YouTube-каналі «2 по 45 з Алексом Михайлюком». Про цей командний вид спорту – і наступний YouTube-канал «90 хвилин».
Водночас регулятор ухвалив відмову у реєстрації лінійного медіасервісу. ФОП Довгого Є. О. не зареєстрували, оскільки його інтернет-ресурс не діє як медіа, до того ж на ньому використовується ненормативна лексика.
Національна рада на засіданні 14 жовтня внесла два аудіовізуальні медіасервіси на замовлення –TAS–IX.MEDIA і KINOHYPE –до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора. Зараз перелік налічує 80 позицій.
Серед заходів, яких вживає Національна рада для захисту інформаційного простору України від впливу держави-агресора, – ведення Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора (далі – Перелік). Для цього регулятор проводить моніторинг сервісів і досліджує інформацію про них. До Переліку потрапляють ті медіасервіси, які відповідають підставам і критеріям, що визначені Законом «Про медіа».
На підставі звернення Департаменту захисту національної державності СБУ і з власної ініціативи медіарегулятор провів моніторинги аудіовізуальних медіасервісів на замовлення TAS-IX.MEDIA і KINOHYPE. Наразі підставою для їх внесення до Переліку є повна або переважна спрямованість сервісу, що надається суб’єктом, на територію та аудиторію держави-агресора (держави-окупанта) – пункт 3 частини четвертої статті 123 Закону «Про медіа» і підпункт 3 пункту 1 розділу ІІ Положення про Перелік аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.
Серед критеріїв, які дали змогу визначити саме цю підставу, такі:
використання як мови інтерфейсу за замовчуванням державної мови держави-агресора (держави-окупанта) – російської;
поширення й надання доступу на території України до програм, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
поширення й надання доступу на території України до фільмів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України «Про кінематографію».
Крім того, стосовно медіасерфісу TAS-IX.MEDIA зафіксовано надання доступу до іноземних лінійних медіа, поширення яких на території України обмежується відповідно до вимог статті 121 Закону, а саме: «24 техно», «Охота и рыбалка», «Россия 1».
Упродовж трьох робочих днів із дня ухвалення рішення про внесення аудіовізуальних медіасервісів на замовлення TAS-IX.MEDIA і KINOHYPE до Переліку регулятор повідомить Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку щодо обмеження постачальниками електронних комунікаційних послуг доступу до вебсайтів цих медіасервісів. Національна комісія має здійснити належне інформування провайдерів для реалізації цього рішення медіарегулятора.
Національна рада і надалі проводить моніторинг медіапростору України, щоб не допустити поширення в ньому російських сервісів.
13 жовтня в межах Конференції ОБСЄ у людському вимірі, що триває у Варшаві, відбулася сесія, присвячена питанням свободи слова, свободи вираження та захисту журналістів. Із викликами медіасфери України представників держав-учасниць організації ознайомив член Національної ради Юрій Зіневич.
Конференція загалом присвячена обговоренню виконання державами-учасницями ОБСЄ зобов’язань у сфері прав людини, а також проблем, що потребують невідкладної уваги міжнародної спільноти.
Сесію відкрив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гутьєррес. У своєму вступному слові він окреслив основні виклики, з якими сьогодні зіткнулися журналісти у всьому світі. Це – криза традиційної моделі фінансування, що призвела до втрати і погіршення умов роботи; посилення залякувань, переслідувань і фізичного насильства; убивства та ув’язнення медійників; масове поширення брехні та дезінформації, посилюване технічними спроможностями, тощо. За його словами, сьогодні «під загрозою опиняються право громадян на доступ до вільної, незалежної та достовірної інформації, а також їхнє право на свободу вираження поглядів».
Рікардо Гутьєррес відзначив діяльність в Україні центрів солідарності, що були створені як журналістські центри безпеки, де будь-який український чи іноземний медійник може отримати засоби індивідуального захисту й доступ до засобів зв’язку, аби мати змогу продовжувати свою роботу. Він закликав усіляко підтримувати діяльність таких центрів, «які забезпечують громадянам у всьому світі доступ до вільної, незалежної та плюралістичної інформації із зон бойових дій».
Юрій Зіневич у своєму виступі звернув увагу на грубе порушення росією фундаментального права суспільства на доступ до інформації. Воно відбувається через систематичні атаки на українських журналістів, медіа та інфраструктуру. Російська агресія, наголосив він, спрямована на послаблення фінансових і кадрових спроможностей українських медіа та обмеження доступу громадян до українського контенту, особливо у прифронтових регіонах.
Член Національної ради поінформував країни-учасниці ОБСЄ про те, що, окрім медіа, у вересні мішенню для російських ударів стали також центри обробки даних, інтернет-провайдери та інші об’єкти телекомунікаційної інфраструктури. Через ці атаки чотири загальнонаціональні і низка регіональних медіа були вимушені призупиняти своє мовлення. Наразі, щоб убезпечити свої редакції від атак, медіа змушені облаштовувати студії в укриттях.
«Атаки на журналістів і медіа не слід розглядати як побічні наслідки війни. Це посягання на фундаментальні права людини – свободу вираження поглядів, доступ до інформації та вільне поширення достовірної інформації. Безпека журналістів, захист права на інформацію та забезпечення відповідальності за злочини, скоєні проти медіа, мають залишатися спільним пріоритетом усіх держав-учасниць ОБСЄ. Україна закликає міжнародну спільноту посилити заходи реагування на російську агресію», – наголосив Юрій Зіневич.
Учасники говорили про те, що журналістика робить важливий внесок у стабільність демократії, а сучасні виклики поставили її у скрутне становище. Саме тому є велика потреба, щоби уряди та організації приділили належну увагу захисту і підтримці журналістів.
Нагадаємо, Конференція триває 5–15 жовтня у Варшаві. За даними організаторів, вона зібрала понад 1800 учасників, серед яких представники держав, міжнародних інституцій та громадянського суспільства. У центрі уваги – права людини, свобода медіа, демократичні інституції та верховенство права. 5 жовтня на окремому заході Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ обговорювали, як розгляд справ про воєнні злочини українськими судами впливає на розвиток міжнародного правосуддя.
Захист журналістів і громадських активістів від недобросовісних судових позовів, які використовують для тиску та перешкоджання їхній роботі, обговорили під час круглого столу «Стратегічні позови проти громадської участі (SLAPP): нова законодавча рамка України, виклики, перешкоди та можливості», що відбувся в межах Донбас Медіа Форуму. Дискусію за участі розробників законопроєкту, народних депутатів, суддів і правових експертів модерував член Національної ради Олександр Бурмагін, який долучився до роботи над документом.
Круглий стіл став майданчиком для підбиття проміжних підсумків досягнутого, аналізу основних положень акта і визначення наступних кроків у політичній та юридичній площині.
Над упровадженням анти-SLAPP норм активно працюють і європейські країни. Для України це – євроінтеграційне зобов’язання, яке фахівці медіаправа вирішили втілити шляхом створення окремого законопроєкту і внесення змін до процесуальних кодексів. Наразі законопроєкт № 16117 зареєстрований у Верховній Раді. Над його створенням працювала робоча група, до якої увійшли народні депутати, представники державних органів, регулятора, громадських організацій і медіа.
Основні механізми законопроєкту, що формують захист журналістів і громадських активістів і якими, на думку учасників, не можна поступатися, такі:
закриття справи на ранній стадії, що зекономить час, гроші, ресурси і розвантажить суди;
доведення обґрунтованості позову позивачем;
– широке визначення «громадської участі», яке дає змогу захистити від SLAPP-позовів не лише безпосередніх учасників публічної діяльності, а й тих, хто допомагає їм у цій роботі;
можливість судді за власною ініціативою порушити питання, чи справа відповідає критеріям SLAPP.
За словами Яна Берназюка, судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді, запропоновані законопроєктом механізми дозволяють не перетворювати недобросовісному позивачу процес на зловживання. Окрім того, суддя, який розглядає справу, «одразу може почати захищати судочинство від того, щоб воно перетворилося на зброю». За власною ініціативою він може порушити питання, чи не підпадає ця справа під категорію SLAPP-позовів.
Ян Берназюк, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді
Водночас суддя застеріг від того, щоб автоматично не визначати позивача негативним, а відповідача – позитивним «героєм». Застосування цих норм, особливо на початковому етапі, потребуватиме напрацювання практики розмежування добросовісного звернення до суду та зловживання правом на позов.
Законопроєкт № 16117 є якісним і таким, що втілює стандарти Ради Європи, резолюцію ЄС, а також враховує українську специфіку, вважає голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він наголосив, що законопроєкт не надає преференцій журналістам, а спрямований на розвантаження судів від безпідставних позовів.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова
За словами народного депутата, найбільше потерпати від зловживання судовими позовами можуть локальні медіа – аж до повного припинення роботи. А тому українське суспільство зацікавлене, щоб журналісти не витрачали місяці своєї діяльності на судові справи.
«Цей механізм необхідний, зокрема, і для того, щоб у моїх колег, політиків, не було спокуси лякати журналістів необґрунтованими позовами. А таке трапляється тоді, коли журналіст ставить резонне питання: «звідки взялося майно?», «а чому ви приховали статки вашого партнера?» і т. п. Наше найголовніше завдання – щоб журналісти не боялися їх ставити, бо страх – це найгірше, що може бути. Самоцензура – це набагато гірше ніж цензура», – сказав він.
Хоча в рамках євроінтеграційних процесів зазначений закон має бути ухвалений до кінця 2026 року, за оцінками Ярослава Юрчишина, цьогоріч він зможе пройти лише перше читання. А вже наступного року відбудеться повна імплементація.
Олександр Бурмагін зі свого боку зауважив: для того, щоб закон запрацював на повну, чимало зусиль доведеться докласти і після його ухвалення.
Олександр Бурмагін, член Національної ради
«Ухвалення закону буде лише початком тривалого процесу його впровадження. Імплементація теж потребує виконання багатьох завдань і вимагатиме об’єднання ресурсів усіх учасників», – наголосив він. Це стосується і подальшої роботи зі школою судів та адвокатським середовищем. Крім того, щоб ухвалені норми швидше запрацювали, важлива активна позиція адвокатів і громадських організацій.
Віта Володовська, голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки», докладно розповіла про запропоновані законопроєктом механізми: раннє закриття провадження, широке визначення громадської участі, поширення захисту на близьких журналістів і активістів, компенсацію моральної шкоди, врегулювання судових витрат і можливість штрафів для недобросовісних позивачів. Вона повідомила, що вже на етапі своєї підготовки законопроєкт обговорювався із широким колом зацікавлених осіб, і це дало змогу врахувати багато аспектів. Наразі «ключове завдання – не допустити зменшення стандартів, а зберегти, в ідеалі – навіть їх покращити».
Віта Володовська, голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
Оцінюючи те, наскільки швидко може запрацювати новий закон, суддя Верховного Суду Василь Крат зауважив, що зміни не запрацюють миттєво. Практика свідчить, що навіть давно чинні положення Цивільного і Цивільного процесуального кодексів почали активно застосовуватися лише через багато років. Він позитивно оцінив ідею протидії зловживанням. Водночас вважає, що текст законопроєкту потребує доопрацювання, а окремі положення – увідповіднення нормам згаданих вище кодексів. Суддя запропонував провести додаткові консультації робочої групи з експертами.
Василь Крат, суддя Верховного Суду
Про реальні приклади з історії позовів видання Bihus.INFO розповіла його медіаюристка Марія Музичка. За її словами, медіа за останні 5 років отримало 30 дифамаційних спорів, половина з яких мають ознаки SLAPP. Ці позови розглядаються у судах різних інстанцій роками і потребують значних коштів. Для прикладу, у «справі Семочка» фінансові витрати перевищили 216 тис грн. Це ще раз показує, наскільки важко журналістам самостійно захищатися у таких спорах і як позови можуть ставати інструментом тиску, аби змусити їх припинити свою діяльність.
Марія Музичка, медіаюристка видання Bihus.INFO
Загалом Україна перебуває серед лідерів у розробці анти-SLAPP законодавства. Український варіант законопроєкту, на думку медіаюристів, може бути навіть модельним для інших країн ЄС. Водночас його текст потребує доопрацювання до другого читання, а головне – необхідно зберегти закладені в нього механізми й забезпечити ефективне застосування судами. Анти-SLAPP-реформа має стати важливим елементом захисту свободи слова, журналістів, громадянського суспільства і публічних дискусій.
В обговоренні також взяли участь Ольга Вдовенко, директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини»; Кароль Лучка, радник Міжнародного інституту преси у Східній Європі, і Наталія Павлова, викладачка медіаправа.
Розробка українського законопроєкту щодо протидії SLAPP-позовам відбувалася за підтримки Ради Європи та партнерства ГО «Платформа прав людини».
Медіакомпанії, які зазнали втрат унаслідок російської агресії, можуть подати заяви до Міжнародного Реєстру збитків для України (RD4U). Зокрема, можна заявити про пошкодження чи знищення майна й обладнання, втрату активів, вимушене переміщення бізнесу та інші економічні втрати. Подання заяви є безоплатним і здійснюється онлайн через портал Дія.
Що таке Реєстр збитків
Міжнародний Реєстр збитків для України створений у травні 2023 року під егідою Ради Європи. Його завдання – приймати заяви та докази, перевіряти їх на відповідність установленим критеріям і вносити прийнятні заяви до Реєстру. Так формується міжнародна доказова база для майбутнього розгляду вимог про компенсацію.
Станом на 30 вересня 2026 року відкриті всі 43 категорії заяв, зокрема 11 категорій для юридичних осіб. Важливо: Реєстр не визначає розмір компенсації та не здійснює виплат. Розгляд заяв по суті та визначення сум компенсації належатимуть до повноважень Міжнародної компенсаційної комісії для України – наступного елемента міжнародного компенсаційного механізму.
Що можуть заявити медіакомпанії
Залежно від характеру збитків медіакомпанія може заявити, зокрема про:
пошкодження, знищення або втрату активів (C3.1) – наприклад, редакційного чи студійного обладнання, техніки, іншого майна;
втрату контролю над майном на тимчасово окупованих територіях (C3.2);
витрати, пов’язані з евакуацією або переміщенням бізнесу (C3.3);
інші економічні втрати (C3.4), якщо вони не охоплюються іншою відповідною категорією;
пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (C1.5), якщо йдеться про відповідний вид майна;
у визначених випадках – пошкодження або знищення критичної чи некритичної інфраструктури (C1.1, C1.2).
Наприклад, редакція, приміщення якої було пошкоджено внаслідок обстрілу, може заявити відповідний збиток. Якщо через російську агресію медіакомпанія була змушена евакуюватися в інший регіон, вона може заявити витрати на переміщення бізнесу. Якщо було втрачено обладнання або через його знищення компанія втратила прибуток, це також може бути предметом заяви у відповідній категорії. Для C3.1 правила прямо передбачають можливість заявляти, зокрема, втрату або пошкодження активів, втрату прибутку від них, повну втрату бізнесу та певні прямі витрати.
Один вид збитків може вимагати окремої заяви в іншій категорії. Тому перед поданням важливо визначити, яка саме категорія відповідає характеру шкоди та вимогам Реєстру.
Таким чином, збитки медіа – це не тільки зруйнована редакція чи втрачена камера. Це також майнові втрати, втрата контролю над активами, витрати на переміщення бізнесу та інші економічні наслідки агресії.
Як подати заяву
1. Визначити категорію відповідно до характеру завданої шкоди в розділі «Документи».
2. Ознайомитися з вимогами конкретної категорії та підготувати необхідні докази.
3. Подати заяву через портал Дія – її подає керівник юридичної особи або належним чином уповноважений представник.
4. Підписати заяву електронним підписом.
5. Дочекатися перевірки Реєстром та рішення про внесення заяви.
6. Якщо заявник зазнав різних видів збитків, він може подати заяви в кількох категоріях відповідно до їхніх правил.
Залежно від категорії доказами можуть бути документи про право власності або користування майном, фінансові документи, договори, фото- і відеоматеріали, документи про пошкодження та витрати тощо. Вимоги до доказів визначаються окремо для кожної категорії.
Що буде далі
Внесення заяви до Реєстру не означає автоматичного призначення компенсації. Зафіксовані заяви та докази мають стати основою для подальшого розгляду вимог Міжнародною компенсаційною комісією для України. Тому подання заяви до Реєстру – це можливість офіційно зафіксувати завдану медіакомпанії шкоду та докази для подальшого розгляду питання про компенсацію.
Детальна інформація про діяльність Реєстру доступна на офіційному сайті. Ознайомитися з категоріями, формами та правилами подання заяв можна в розділі «Документи», а подати заяву – через вебпортал Дія.
Повідомляємо, що відповідно до Регламенту Національної ради засідання регуляторного органу, яке відбудеться 14 жовтня, початок об 11.00, триватиме онлайн.
У зв’язку з нестабільною безпековою ситуацією та частими сигналами повітряної тривоги просимо за можливості долучатися до засідання онлайн.
Водночас, якщо безпекова ситуація у вашому регіоні дозволяє, взяти участь у засіданні можна у приміщенні представника Національної ради у відповідній області. Контакти представника можна отримати у відділі регіонального розвитку за телефонами: (044) 279-99-33, (044) 278-74-11.
Стежити за перебігом засідання можна на сайті Національної ради та на її YouTube-каналі.
Всесвітній день інклюзивності відзначають у світі щорічно із 2020 року. Ініціатори запровадження цього дня – американська некомерційна організація The Garden Foundation – прагнули донести думку, що інклюзивність повинна бути не одноразовою акцією, а свідомим повсякденним вибором кожного.
Інклюзивне суспільство – це суспільство рівних прав і можливостей, поваги, усунення бар’єрів для кожної людини незалежно від її віку, стану здоров’я, походження, статі чи індивідуальних особливостей.
Війна в Україні поглибила увагу до інклюзії. Безбар’єрність є одним із пріоритетів державної політики та втілюється в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, започаткованої в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Інформаційне поле – унікальний простір, де дуже важливими є інклюзія та безбар’єрність. Тут ми бачимо, чуємо один одного, дізнаємося про потреби і виклики різних аудиторій.
Безбар’єрність у медіасфері – про те, коли можеш бути почутим і побаченим, можеш почути і побачити, можеш створювати контент і працювати на рівних з колегами.
Інклюзія часто починається з мови та суспільного ставлення, а не лише з фізичної доступності. Національна рада ратує за те, аби в медіа звучали різні голоси, адже різноманіття – це особливість і сила українського суспільства. Реалізовуючи проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», медіарегулятор привертає увагу до потреб різних верств населення, щоби вони були максимально відображені у медійному просторі. Запобігання дискримінації, протидія мові ворожнечі та підвищення видимості вразливих спільнот є основними аспектами цієї роботи на шляху до створення безбар’єрного інформаційного середовища.
Також Національна рада проводить регулярний моніторинг інклюзивності телевізійного ефіру. Цьогорічні дані свідчать про те, що основними інструментами доступності телевізійних медіапослуг залишаються субтитрування і переклад жестовою мовою. Найінклюзивнішим мовником є телеканал «Перший», а найвища якість текстової доступності – на «Суспільне Культура». Українські медіа мають напрям руху для подальшого зростання їхньої інклюзії.
Водночас приємно відзначити, що редакції активно розвивають свої практики інклюзії та безбар’єрності. Їхні ініціативи й досягнення були відзначені у спільному з ГО «Жінки в медіа» проєкті, результатом якого стала збірка «Медіа, що змінюють: кращі практики рівності та різноманіття українських редакцій». Для багатьох вона може стати прикладом того, що впровадження таких практик часто не потребує великих бюджетних коштів.
Інклюзія та безбар’єрність має стати невід’ємною нормою держави, громади, інституції, особи – щоби кожна людина була повноцінним учасником спільного життя громади і країни.
