Фахівці Національної ради обговорили пріоритетні напрями роботи регуляторного органу на експертному семінарі

Другий день роботи експертного семінару, що тривав у Києві 13 – 14 грудня, було присвячено пріоритетним напрямам роботи регуляторного органу на нинішній період. Розглядалися питання проведення моніторингу вітчизняних радіомовників щодо дотримання ними квот україномовних пісень та ведення програм і передач державною мовою, розвитку малопотужного FM-мовлення, розроблення проекту закону про мовлення громад, сучасних тенденцій радіомовлення.

 Другий день роботи експертного семінару, що тривав у Києві 13 – 14 грудня, було присвячено пріоритетним напрямам роботи регуляторного органу на нинішній період. Розглядалися питання проведення моніторингу вітчизняних радіомовників щодо дотримання ними квот україномовних пісень та ведення програм і передач державною мовою, розвитку малопотужного FM-мовлення, розроблення проекту закону про мовлення громад, сучасних тенденцій радіомовлення.

 Член Національної ради Сергій Костинський, який модерував усі сесії другого дня семінару, повідомив, що цього року було проведено найбільшу кількість конкурсів за останні три роки і видано ліцензії на 67 FM-частот. Прорахунок нових частот потребує достатньо тривалого часу, тому Національна рада не формує пакети для оголошення конкурсного відбору, а виставляє їх на конкурс одразу після прорахунку.

 Він наголосив, що мовлення громад є одним із пріоритетних напрямів діяльності регулятора. На сьогодні із шести замовлених частот для малопотужного мовлення одна частота в Сартані вже прорахована і виставлена на конкурс. Однак для невеликих компаній усталені «правила гри» є надзвичайно складними. Нині замовлено прорахунок частот для малопотужного мовлення у Сватовому Луганської області, Маяках, Граденицях і Ясках Одеської області. Також прораховано частоту в Риковому Херсонської області, невдовзі її буде виставлено на конкурс.

 З формальної точки зору, зауважив Сергій Костинський, законодавство створює умови для переходу радіоорганізацій від проводового до FM-мовлення, але однією з проблем є складність для маленьких регіональних і місцевих компаній осягнути процедуру подачі пакета документів. Також однією з істотних перепон є тривалий термін прорахунку частот. Наприклад, у Кремінній Луганської області компанія вже понад рік чекає завершення цієї процедури.

 «Нині до нас звернулися 6 територіальних громад для отримання частотних присвоєнь, 17 редакцій проводового мовлення. У цьому особлива заслуга представників в областях», – відзначив Сергій Костинський. Тому представники і далі мають консультувати, допомагати, роз’яснювати мовникам всі умови, аби не втратити ці місцеві редакції.

 У Національній раді близько 9 місяців працювала робоча група, яка розробляла законопроект про особливість здійснення мовлення територіальних громад із метою розвитку й захисту інформаційного простору держави. У вересні ця робота була завершена, законопроект презентовано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Під час засідання своє бачення представив також Державний комітет телебачення і радіомовлення України. У результаті дискусії було знайдено компроміс, і парламентський Комітет стане тим центром, який запропонує узгоджений проект закону, де будуть враховані всі нюанси, що стосуються мовлення громад у цілому.

Сергій Костинський окреслив основні положення цього законопроекту і висловив сподівання, що найближчим часом він буде проголосований у Парламенті.

 Про особливості моніторингу радіокомпаній з огляду на ухвалення змін до законодавства щодо квот україномовних пісень та ведення програм і передач державною мовою розповів слухачам начальник відділу моніторингу та аналізу телерадіомовлення Дмитро Швидченко. Він докладно зупинився на питаннях, які найчастіше виникають при аналізі ефіру радіостанцій.

 У контексті дії нових законодавчих норм учасники заслухали головного редактора ПАТ «Радіокомпанії «ГАЛА» (позивний «Країна ФМ») Романа Давидова, який розповів про роботу радіостанції у новому форматі. «Країна ФМ» нещодавно розпочала мовлення як компанія зі стовідсотковою українською музикою, виконавцями й ведучими, де мова пісень і спілкування тільки українська.

 Роман Давидов зауважив, що нішеві етно-радіостанції є в кожній європейській країні. Їх відсоток слухання в середньому становить 5 – 6%, а може досягати й понад 10%. Нині компанія працює на своїй базі, яку створювали упродовж двох років. Тому для «Країни ФМ» грати українську музику на разі не є проблемою, однак для інших нішевих станцій наявні складнощі з українськими піснями. Проте, переконаний він, це з часом мине, адже ринок пристосовується до нових умов, і ці умови не є чимось унікальним; всі країни переживали час, коли запроваджувалися квоти. Для Франції, наприклад, спочатку було визначено, що національний продукту має становити 75 відсотків, далі ця цифра була зменшена.

 Майбутнє – саме за нішевими компаніями, які передають музику різних стилів, приміром, лаундж, акустик, джаз, альтернатива, транс, піано-кавер і багато інших, сказав головний редактор «Країни ФМ». Ця тенденція є спільною і для європейських радіостанцій, і для американських. І в Україні великі холдинги також будуть розвиватися у цьому напрямі.

 Фахівці Національної ради також заслухали аналіз нормативно-правових актів, які стали чинними з ухваленням нового закону про державну службу. Начальник сектору персоналу Надія Вусик роз’яснила деталі підзаконних актів про конкурси на вакантні посади, про принципи нарахування зарплати, відпустки, заповнення декларацій про доходи тощо.

 Як повідомлялося раніше, експертний семінар для представників Національної ради в областях «Нормативно-правова база регулювання аудіовізуальних медіа-послуг та електронних комунікацій. Європейський досвід» організовано Радою Європи в рамках проектів «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» і «Свобода медіа в Україні». Перша його частина була присвячена розгляду європейського медійного законодавства, роботі, яка ведеться для його оновлення, викликам, що постають перед регуляторними органами у зв’язку із впровадженням новітніх технологій та модернізації самих медіа, стратегії розвитку цифрового ринку Європи, авторському праву та суміжним правам у сфері телебачення і радіомовлення.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше