Фахівці Національної ради вивчали досвід регулювання грузинських колег - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Фахівці Національної ради вивчали досвід регулювання грузинських колег

Керівники трьох структурних підрозділів Національної ради під час навчального візиту до Національної комісії з комунікацій Грузії, що відбувався в рамках проекту «Свобода медіа в Україні» 9 – 12 липня, ознайомилися із законодавчою базою, якою керується грузинський регулятор телекомунікаційної сфери, та практикою її застосування. Зустріч фахівців двох регуляторних органів проходила за планом рамкової програми співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу з метою покращення свободи, незалежності, плюралізму та розмаїття медіа в Україні.

 

Питання, яким було приділено найбільше уваги, стосувалися принципів незалежності грузинського регулятора, фінансової прозорості діяльності Комісії, основних аспектів впровадження локального цифрового мовлення та побудови місцевих мультиплексів, реалізації принципів саморегулювання галузі, а також повноважень регуляторного органу в період виборчих кампаній.

Загалом у законодавче поле Грузії майже повністю імплементовано головні положення Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Забезпечення дотримання принципів свободи слова є основним завданням грузинського регулятора. 2009 року Національна комісія своїм рішенням затвердила «Кодекс поведінки мовників», який визначив головні принципи виробництва і трансляції програм та передбачив створення при компаніях мовників саморегулівних органів. Загалом робота над створенням цього документа тривала п’ять років. Отже, питання, які стосуються контенту, входять до сфери саморегулювання. Однак, як зазначали працівники регулятора Грузії, на разі Комісія підготувала і подала до парламенту зміни до профільного закону, вони насамперед стосуються захисту дітей від шкідливого впливу медіа, поширення пропаганди і мови ворожнечі. Регулятор очікує, що його пропозиції найближчим часом будуть проголосовані парламентарями, і він матиме змогу впливати на мовників при виявленні випадків некоректного подання інформації.

Цікавим є досвід Грузії у питанні впровадження цифрового мовлення: перехідний період у цій країні тривав усього лиш 3 місяці, й мовники долучилися до розбудови мультиплексів. Нині діють мультиплекс для суспільного мовлення (3 канали), 5 мультиплексів для комерційних мовників (3 ліцензії видано одному оператору), а також 22 локальні дециметрові мультиплекси. Для впровадження цифрового радіо у Грузії немає потреб.

Незалежність регуляторного органу ґрунтується на фінансуванні, яке надходить не від держави, а від індустрії. Кожна компанія (оператори телекомунікацій і мовники) щомісяця сплачує 0,75 або 0,5 відсотка річного доходу.

У період виборчих кампаній грузинський регулятор має відстежувати виконання мовниками двох вимог – участі кандидатів у дебатах, забезпечення права на безкоштовну трансляцію передвиборної агітації та достовірне подання даних соціологічних опитувань. Мовники у виборчий період подають до Комісії сітки мовлення, за якими можна моніторити цю інформацію. У Грузії, як і в Україні, у виборчий період проводиться моніторинг всіх програм. Грузинські спеціалісти досі робили тільки кількісний моніторинг, однак планують здійснювати і якісний, у якому будуть відображатися наявність кандидатів в ефірі мовників, тональність, наявність замовних матеріалів тощо.

Фахівців Національної ради цікавили деталі роботи регулятора із мовниками та операторами зв’язку, положення підзаконних актів, за допомогою яких здійснюється регулювання, умови ліцензування і реєстрації, технічні аспекти впровадження цифрового мовлення, процедури із проведення аналізу медіаринку та відповідні дії Комісії при виявленні фінансових та інших порушень суб’єктів господарювання, підготовка регуляторних актів та змін законодавства, забезпечення відкритості й прозорості органу тощо.

Почерпнуту від грузинських колег інформацію багато в чому можна використовувати й у вітчизняній практиці регулювання. Грузинських колег зацікавив досвід співпраці українського регулятора з громадськими та галузевими об’єднаннями та незалежними експертами. Загалом, було висловлено думку про ширшу співпрацю українських і грузинських регуляторів, зокрема і в рамках Європейської платформи регуляторних органів.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше