Якісна, систематична і комплексна медіаосвіта, орієнтована на всі групи, – мета національної політики медіаосвіти Фінляндії.
Нова політика поглиблює Керівні принципи медіаграмотності, опубліковані у 2013 році, і покликана просувати оновлену концепцію та завдання медіаосвіти Фінляндії.
Національний аудіовізуальний інститут Фінляндії (KAVI)[1] спільно з Міністерством освіти та культури Фінляндії[2] розробив політику медіаосвіти, яка ґрунтується на онлайн-опитуванні, передбачає планування семінарів та інтерв’ювання з представниками науково-академічного сектору.
Три основних об’єкти національної політики:
- Комплексна медіаосвіта з урахуванням контенту, перспектив, цільових груп та географічного поширення. Наприклад, необхідним є заохочення створення мереж і оптимізація цифрових можливостей, а також використання сильних сторін різноманітних учасників та обмін результатами діяльності.
- Медіаосвіта високої якості має ґрунтуватися на комплексному підході, бути неупередженою, спиратися на наукові дослідження і послуговуватися напрацюваннями в рамках міжнародного співробітництва. Заходи щодо покращення медіаосвіти мають охоплювати оцінку поточного стану для забезпечення ефективності таких дій. Важливе місце відведено покращенню компетенцій і навичок спеціалістів із питань медіаосвіти.
- Систематичність медіаосвіти передбачає дотримання принципу послідовності як одного із ключових елементів подальшого розвитку. Заходи з медіаосвіти повинні бути ретельно спланованими, враховувати інституційні особливості, стабільність отриманих знань і фінансове підґрунтя.
Поточний стан медіаосвіти у Фінляндії:
Дані, отримані за результатами масштабного онлайн-опитування, відображають різноманітні потреби суспільства. Незважаючи на те, що Фінляндія має давні традиції у цій сфері, а також значну підтримку суспільства, є певні складнощі, пов’язані з культурними і соціальними тенденціями, що склалися в країні (зловживання медіа, соціальна поляризація тощо), а також нестачею ресурсів і проблемою регіональної нерівності.
Медіаосвіта є частиною національної навчальної програми і через поєднання секторального і міждисциплінарного підходів включена до різноманітних видів життєдіяльності (шкільні вчителі, музейні працівники, представники науково-академічного осередку, співробітники бібліотек тощо).
Нова політика підкреслює важливість комплексної співпраці та необхідність врахування інтересів усіх груп суспільства.
Різноманітним зацікавленим сторонам, які залучені до медіаосвіти у Фінляндії, рекомендується переглянути власні завдання з огляду на нову політику країни, передусім це стосується центральних органів державної влади (Міністерство освіти та культури, Міністерство транспорту та комунікації, Міністерство юстиції, Офіс прем’єр-міністра, Національний аудіовізуальний інститут, Національне агентство з питань освіти, Бюро з питань конкуренції і захисту споживачів, Агенція з питань обслуговування цифрових і демографічних даних, Фінське агентство історичного спадку).
[1]KAVI – The National Audiovisual Institute – Національний аудіовізуальний інститут підзвітний Міністерству освіти та культури Фінляндії. KAVI забезпечує збереження фільмів і пов’язаних з ними матеріалів, а також програм телебачення і радіо; відновлює та оцифровує фільми, що становлять історичну пам’ять для Фінляндії; поширює знання щодо аудіовізуальної культури. KAVI просуває медіаосвіту, навички роботи з медіа для дітей, розвиток безпечного медіасередовища у співпраці з іншими інституціями у цій сфері. KAVI контролює дотримання вимог Закону про аудіовізуальні програми: визначає критерії класифікації фільмів, цифрових ігор та програм телебачення; здійснює навчання класифікаторів і контролює постачальників аудіовізуальних медіапослуг із питань належної класифікації контенту.
[2] Міністерство освіти та культури Фінляндії є одним із дванадцяти міністерств країни, до повноважень якого належить підготовка галузевих законів і забезпечення контролю у сферах освіти, культури, спорту та науки. Міністерство освіти та культури Фінляндії є одним із найстаріших міністерств країни.
Джерело: EPRA
