Галузь і регулятори обговорили питання покращення і розбудови зв’язку в Україні
Відповідальний секретар Національної ради Олександр Ільяшенко 19 червня взяв участь у круглому столі «Радіочастотний ресурс: як забезпечити якісний зв’язок в Україні», організованому проектом EU4Business|FORBIZ. Захід став майданчиком для діалогу представників органів державного регулювання і бізнесу з метою віднайдення шляхів реалізації проекту Президента України «Держава у смартфоні».
Щоб зробити державні послуги доступними для всіх громадян України в різних місцевостях, потрібен якісний зв’язок, сказав заступник голови Адміністрації Президента України Олексій Гончарук. Тож круглий стіл покликаний зібрати думки фахівців, як нині зробити державу сучаснішою, доступнішою і як стимулювати розвиток телекомунікаційної галузі.
Увазі учасників заходу була представлена підготована експертами Офісу ефективного регулювання (BRDO) Зелена книга, що містить аналіз ситуації на ринку використання радіочастотного ресурсу України і пропозиції щодо змін, які мають бути зроблені найближчим часом.
Представники мобільних операторів – «Київстар», «Водафон», «lifecell», а також операторів фіксованого зв’язку говорили про проблемні питання цього бізнесу, та що, на їхню думку, треба зробити для їх розв’язання. Зокрема, йшлося про необхідність збільшення кількості діапазонів для мобільного зв’язку, перерозподіл спектра частот, їх конверсію, потребу зменшити кількість отримуваних висновків, зміну способу оплати за користування РЧР, усунення радіозавад, збільшення граничних норм випромінювання (посилення сигналу) тощо.
Оцінюючи запропоновані зміни, Олександр Ільяшенко сказав про те, що Національна рада підтримує їх і нині чітко бачить для себе завдання на найближче майбутнє. Воно стосується вивільнення смуг І і ІІ цифрових дивідендів, щоб вони надалі могли використовуватися для зв’язку. Сьогодні у цих смугах працюють телевізійні мовники – це низка компаній, які поки що мовлять в аналозі – місцеві, на прикордонні з Росією і на територіях з особливим режимом мовлення, а також цифрові телеканали. Він нагадав, що навіть після ухвалення Національною радою рішення про припинення аналогового мовлення значна кількість телеканалів не звернулася за анулюванням своїх аналогових ліцензій, також тривають судові спори.
Олександр Ільяшенко зауважив, що поки не зрозуміло, яким чином можна звільнити І і ІІ цифровий дивіденди, оскільки в ліцензіях телерадіоорганізацій немає жодних приміток щодо кінцевого терміну використання їхніх частот. І зміни до ліцензії можуть бути внесені лише на прохання ліцензіата. Крім того, якщо компанія працювала без порушень, у регулятора немає підстав не продовжити їй ліцензію на наступний термін. Таким чином, резюмував Олександр Ільяшенко, необхідно домовлятися або вносити зміни в законодавчу базу, щоб перенести цифрове телебачення в нижні частоти.
Учасники круглого столу, зокрема голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко, нагадали про вже зареєстрований в Парламенті законопроект № 5051, який враховує більшість із порушених під час обговорення питань. Свого часу він був погоджений усіма гравцями ринку і може лягти в основу законопроекту, який за результатами сьогоднішньої зустрічі буде напрацьовано на зразок Європейського кодексу електронних комунікацій. Новий законодавчий акт має замінити застарілі Закони «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України». Першочерговий його розгляд новообраним Парламентом у вересні має увійти до коаліційної угоди, вважає Олексій Гончарук.
У заході також взяли участь представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Українського державного центру радіочастот, Інтернет асоціації України, Телекомунікаційної палати України, громадських та галузевих об’єднань тощо.
