Ганна Літвіщенко: законопроєкт про медіа спрямований на баланс між інтересами держави, індустрії і аудиторії - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ганна Літвіщенко: законопроєкт про медіа спрямований на баланс між інтересами держави, індустрії і аудиторії

Законопроєкт про медіа є збалансованим, адже члени робочої групи намагалися знайти баланс між інтересами держави, аудиторії та індустрії, щоб за допомогою його норм створити дієвого і незалежного регулятора.  Про це сказала Ганна Літвіщенко, начальник юридичного управління Національної ради, під час онлайн-обговорення доопрацьованого законопроєкту «Про медіа», організованого за сприяння Проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» і ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки Counterpart Int. 

Перш за все, вона зауважила, що «закон складний, можливо він не влаштовує всіх гравців, але він є необхідним, і, на мою думку, він є збалансованим, що дуже важливо».

Ганна Літвіщенко повідомила, що баланс має бути досягнений певними нормами, які виписані у законопроєкті. Зокрема, щодо повноважень регулятора та процедури обрання його членів: «Ми всі пам’ятаємо, що суб’єктами призначення у нас визначено Верховну Раду і Президента. Ці суб’єкти призначення прописані у Конституції, і ми не можемо це змінити цим законом. Але ми в ньому передбачили, що тепер президентська четвірка обирається на конкурсних засадах. Я вважаю, що це певний правильний крок для прозорості такої процедури». Крім того, прибрано право політичної фракції бути суб’єктом подання кандидатури члена Національної ради, що знизить політичний тиск на регулятора. Також у законопроєкті враховано пропозиції від громадськості щодо розширення переліку суб’єктів, які мають право висувати кандидатури ─ це громадські об’єднання і творчі спілки, які ведуть активну діяльність протягом трьох років у тій сфері, в якій вона діє.

Також Ганна Літвіщенко розповіла про нові повноваження регулятора, яких не було у Законі України «Про телебачення і радіомовлення». Зокрема, це нагляд та контроль за дотриманням вимог щодо доступу до інформації про події значного суспільного інтересу; щодо обліку і зберігання програм та примірників друкованих медіа; щодо мови друкованих та онлайн медіа; щодо змісту інформації та вимог щодо вихідних даних.

Вона зауважила, що «новим законом про медіа ми розширюємо не повноваження регулятора, а розширюємо лише коло тих суб’єктів, які підпадають під регулювання». Адже повноваження щодо нагляду та контролю за дотриманням обмежень стосовно змісту інформації та вимог щодо вихідних даних були і раніше, але в новому  законопроєкті вони більш деталізовані, надано вичерпний перелік інформації, який підлягає обмеженню. Зокрема, це – заклики до насильницької зміни і повалення конституційного ладу України; розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту; порушення територіальної цілісності; висловлювання, що розпалюють ворожнечу чи ненависть до окремих осіб чи їх груп; пропаганда або заклики до тероризму та терористичних актів; порнографічні матеріали; матеріали, які заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей; пропаганда вживання наркотичних засобів; пропаганда жорстокого поводження з тваринами; заборона на інструкції або поради щодо виготовлення або придбання, або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин тощо.

«Мені здається, що саме ці речі не можуть бути прибрані, тому що вони є шкідливими,  і держава має докласти зусиль, щоб створити дієвого регулятора, який би здійснював регулювання, здійснював нагляд за дотриманням суб’єктів у сфері медіа саме щодо цих обмежень», ─ наголосила Ганна Літвіщенко. А з метою досягнення компромісу щодо контентних вимог було створено орган співрегулювання.

Також вона розповіла про новелу у законопроєкті, яка покликана спростити процедуру ліцензування. Так, ліцензуванню підлягатимуть лише ті суб’єкти, які використовують радіочастотний ресурс, оскільки він є обмеженим. Для всіх інших суб’єктів у сфері медіа передбачено процедуру добровільної реєстрації. Також у законі чітко виписано процедуру проведення перевірок, а саме: чітко визначені випадки, коли перевірка не може бути призначена взагалі, законопроєктом закріплено права суб’єкта, визначено вичерпний перелік прав уповноважених осіб під час проведення перевірок, уточнено, що саме є відмовою суб’єкта у проведенні перевірки, передбачено виключний перелік інформації, що береться до уваги під час розгляду питання про порушення суб’єктом законодавства у сфері медіа, визначений строк давності притягнення до відповідальності тощо.

Ганна Літвіщенко повідомила, що дещо змінилися у новому законопроєкті вимоги щодо прозорості медіавласності, оскільки прибрано із нього звітну інформацію. Тому новелою є те, що така інформація надається на вимогу регулятора. Також чітко регламентований порядок розгляду такої інформації і виписано процедуру ухвалення рішень за результатами її розгляду.

«Закон «Про медіа» ─  це не надмірне розширення повноважень регулятора. Це один єдиний регулятор для всіх медіа. Друковані медіа змінюють регулятора, онлайн медіа отримують регулятора. І нічого тут боятися. Насправді регулятор з його повноваженнями взаємодіє з іншими класичними медіа, до яких ми звикли. Просто для онлайн ─ це нова регуляція і побоювання, можливо, в них щодо цього є. Але ми маємо казати, що онлайн медіа ─ це такі самі медіа, і держава має забезпечувати рівність умов діяльності медіа. Усі медіа мають бути рівними перед законом. Справді, є певні відмінності у діяльності медіа, і цим законопроєктом ми врахували специфіку діяльності для таких медіа», ─ наголосила Ганна Літвіщенко.

Пропонуємо ознайомитися із презентацією начальника юридичного управління Національної ради, члена робочої групи із розробки законопроєкту «Про медіа» Ганни Літвіщенко.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше