Гендерний баланс у новинах телеканалів – позитивні і негативні тенденції

Вік, стать, фемінітиви, а також хто залучений до виробництва та оприлюднення новин і як висвітлюються різні теми – ці аспекти стали ключовими у моніторингу Національної ради, присвяченому дотриманню медіа гендерного балансу в новинних передачах. Його результати 5 серпня оприлюднив член Національної ради Максим Онопрієнко.

До аналізу новинних передач загальнонаціональних телеканалів з погляду гендерного балансу потрапили новини, які виходили у вечірній прайм-тайм 5 липня. Випуски новин наявні на 11 із 28 загальнонаціональних телеканалів України, тож саме вони стали об’єктом моніторингу Національної ради. Ідеться про такі телеканали: «ІНТЕР» (передача «Подробиці»), «1+1» («ТСН»), «Україна» («Сьогодні»), «Україна 24» («Сьогодні. Новини»), «НТН» («Свідок»), «UA: Перший» («Новини»), «Прямий» («Репортер»), «Еспресо» («Новини»), «СТБ» («Вікна»), «ІСТV» («Факти»), «5» («Час новин. Підсумки»). Загалом було проаналізовано 151 сюжет.

Національна рада використовувала методологію гендерного моніторингу, створену з ініціативи державного органу за підтримки уряду Швеції і Національного демократичного інституту США. Отримані результати не можна вважати повністю репрезентативними, але вони показують певні тенденції, властиві сучасним медіа при виробництві ними новин.

Гендерно-вікове відображення українського суспільства на телебаченні

Оцінюючи представленість жінок і чоловіків у структурі новинних передач, Національна рада порівняла отримані результати із даними Державної служби статистики станом на 1 січня цього року. Регулятор прагнув оцінити, наскільки збалансовано новинні передачі відображають статистичну різноманітність українського суспільства.

Отримані цифри свідчать про те, що беззаперечну перевагу на телеекранах мають люди у віці 36 – 60 років, причому на 7 з 11-ти телеканалів домінують чоловіки цієї вікової категорії. Усередний показник демонструє, що люди цього віку отримують частку представленості й залучення 78,7%, у той час коли їх частка у суспільстві – 36%. Водночас помічено, що гендерна складова цієї категорії демонструє значну (більше ніж у два рази) перевагу чоловіків над жінками: 55,2% і 23,5%.

23% нашого населення – це громадяни віком 18 – 35 років. Їх присутність на екранах, за даними моніторингу, становить лише 15%.

Однак найбільш вражає ситуація з віковими категоріями до 18 років (діти) і 60+. На 10-ти з 11-ти телеканалів показники можна порівняти більше зі статистичною похибкою, аніж із реальною віковою структурою українського населення. Якщо в Україні загальна частка населення жінок і чоловіків, старших за 60 років, становить 23%, то в новинних передачах середня частка їх присутності сягає лише 4%. Обидві статі – чоловіки і жінки – залучені до новинних сюжетів практично порівну – 1,9% і 2,1% відповідно.

На телеканалах «Еспресо», «Прямий», «НТН» вказану вікову категорію населення не було представлено взагалі, а на каналах «5», «ІСТV» не було представлено в новинних сюжетах жінок вікової категорії 60+.

Аналогічна ситуація простежується і з представленістю та залученістю до новинних передач населення віком до 18 років. У загальній структурі населення цих громадян 18%, однак в новинах вони є в середньому у 2,3% випадків.

Позитивно на тлі цих даних виглядає новинна передача «Вікна» на телеканалі «СТБ». У ній частка залучення людей віком 60+ максимально наблизилася до реальних статистичних показників частки населення України цієї вікової категорії – 20% у новинах і 23% дані статистики щодо кількості населення. 

Отже, доречним є надання інформаційних послуг, які б відображали гендерне і вікове різноманіття українського суспільства.

Використання фемінітивів

У 30% проаналізованих сюжетів було зафіксовано вживання фемінітивів. З 11 телеканалів їх не було лише на 2 телеканалах – «Еспресо» і «Прямий».

Особливий прогрес у використанні фемінітивів слід відзначити на таких телеканалах:

«UA:Перший» – 71% сюжетів новин створено з використанням фемінітивів;

«СТБ» – 42%;

«1+1» – 39%;

«5 канал» – 31%.

На телеканалах «НТН» та «ІНТЕР» було зафіксовано приклади непаритетної мови в умовах, коли вживання фемінітивів було би більш доцільним: «прес-офіцер», «адміністратор», «співробітник поліції», «директор».

Результати моніторингу дають можливість стверджувати, що вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно паритетної лексики у новинних передачах загальнонаціональних телемовників стало елементом сталої практики.  Цей досвід потребує закріплення в редакційних статутах і правилах саморегулювання телерадіоорганізацій України.

Експерти, кореспонденти і ведучі передач

Під час моніторингу Національна рада звернула увагу на залученість до новинних сюжетів експертів і експерток. Цими термінами позначувалася людина, яка має знання і досвід у певній галузі людських знань, має авторитет та довіру як у споживача інформації, так і серед ЗМІ через свою незаангажованість і компетентність, не обіймає офіційних посад державної служби, а також не виконує свої безпосередні обов’язки в той час, коли він/ вона коментує подію чи ситуацію.

Результати моніторингу засвідчили, що залучення експертів та експерток до створення новинних передач є на вкрай низькому рівні. Загалом лише 20 сюжетів новин містили експертний коментар – 14% від загальної кількості. 

Співвідношення експертів та експерток становило 67% до 33%.  Жінки-експертки були присутні у новинних передачах на телеканалах: «1+1», «5», «Інтер», «UA:Перший», «СТБ», «Україна 24».

Новини на телеканалах «Еспресо», «НТН» і «Прямий» були створені без залучення експертів і експерток.

Стосовно розподілу тем, які коментували експерти й експертки, то він був доволі стереотипним. Експертки коментували відпочинок і туризм, дитячий відпочинок, погоду й екологію, психологічні питання, а експерти – економіку, безпеку, злочини та юридичні питання, міжнародну політику. Проте зафіксовано приклад нестереотипних егалітарних ролей, коли на телеканалах «ІНТЕР» і «UA:Перший» транслювалися сюжети у новинних передачах із коментарем експерток щодо  судової реформи в Україні.

Таким чином, кількісні показники представлення жінок і чоловіків у цій категорії все ще залишаються незбалансованими.

Зважаючи на осіб, які готують інформаційні передачі, Національна рада виокремила кореспонденток у групах підготовки сюжетів новин і ведучих новинних передач («видима» частка).  

Ведучими новинних передач були переважно жінки – 7 (63%). Чоловіків-ведучих було 4 (37%). Жінок-кореспонденток і жінок-авторок сюжетів новинних передач також було удвічі більше ніж чоловіків: 57% кореспонденток і 67% авторок та  28% кореспондентів і 33% авторів сюжетів. У цих результатах не враховано показників «Еспресо» і «Прямого», оскільки кореспондентів(-ок) та авторів(-ок) сюжетів новин на цих каналах не було зазначено.

Гендерний баланс щодо кількісного співвідношення кореспонденток і кореспондентів спостерігався на телеканалах «ICTV» та «ІНТЕР».

Попри переважні кількісні показники жіночої складової (так званої «видимої частки») у виробництві новин було помічено, що новини часто продукують зразки традиційних патріархальних ролей. Це дає підстави говорити про нерівність у спілкуванні між чоловіками і жінками. Часто авторки, кореспондентки і ведучі продукують гендерні стереотипи, приміряють на себе чоловічу роль. Це стосується залучення до виробництва новин експертів, свідків, героїв та учасників передачі за маскулінними моделями.

Можна говорити про існування глибокої, майже архаїчної тенденції, яка все ще пов’язує бачення жінки з патріархальними концепціями і гендерними стереотипами, а також можливий вплив «невидимої частки» виробництва новинних передач (керівники ЗМІ, редактори, менеджери), який спрямований на свідому або несвідому підтримку таких стереотипів.

Крім того, моніторинг показав, що більшість ведучих новинних передач на загальнонаціональних телеканалах України – це жінки і чоловіки середнього віку, тобто 35+. Серед усіх ведучих тільки на телеканалі «Прямий» ведучим новинної передачі «Репортер» був Василь Бірзул, вік якого відповідно до відкритих даних – 61 рік.

Одним із критеріїв довіри до ЗМІ, передачі та інформації, яку поширює ведучий (-а), є його (її) досвід. Жінки і чоловіки поважного віку викликають більшу довіру глядача на противагу молодим ведучим, часто єдиною перевагою яких є «сексуалізація» образу.

Ведучих-жінок новинних передач категорії 60+ на загальнонаціональних телеканалах немає взагалі. Зважаючи на те, що в Україні людей старших за  60 років – 23%, є потреба більш уважного ставлення редакцій до гендерного і вікового різноманіття ведучих.

Гендерні стереотипи

Під час моніторингу було зафіксовано випадки поширення в новинних передачах гендерних стереотипів.

Для прикладу стереотипізації щодо професійних ролей, згадаємо сюжети про міжнародні військові навчання «SEA BREEZE». Тема збройних сил, оборони завжди належала до головних маскулінних тем. На телеканалах «5» та «ІНТЕР» сюжети були підготовлені кореспондентками, героями цих сюжетів були лише чоловіки-військові. Однак сюжет на телеканалі «UA: Перший» містив інтерв’ю із жінкою-офіцеркою ВМС однієї з країн-учасниць навчань. Це є яскравим позитивним прикладом висвітлення нестереотипних егалітарних ролей.

 На телеканалі «ІНТЕР» у передачі «Подробиці» транслювався сюжет на економічну тематику (яка вважається традиційно чоловічою сферою)  про обговорення можливості перегляду умов угоди про асоціацію з ЄС в економічній частині. Сюжет було підготовлено кореспонденткою, у публічному заході брали участь жінки, їх було показано в сюжеті, проте інтерв’ю і коментар авторка взяла тільки у чоловіків. Це може бути сприйнято глядачем як підтвердження уявлень про те, що серйозні політичні й економічні питання є привілеєм чоловічої праці.

У передачі «Вікна» на каналі «СТБ» демонструвався сюжет про аматорський хор, у якому співають жінки і чоловіки різного віку. Але кореспондентка взяла інтерв’ю тільки в жінок – учасниць хору, залишаючи у глядача враження, що співати в хорі не є формою самореалізації у приватній чи публічній сферах чоловіків.

Отже, за результатами моніторингу Національна рада дійшла висновку, що в українських новинних передачах 11-ти загальнонаціональних телеканалів наявні європейські тенденції щодо гендерного балансу, гендерної і вікової різноманітності та втілення їх у телевиробництво новин. Очевидні ознаки прогресивного процесу, який потребує часу, уваги та підтримки.

Водночас новинне виробництво повинно усвідомлювати свою участь у соціальних процесах і активніше працювати задля сприяння соціальній мобільності покоління 60+.

Значної редакційної уваги на більшості загальнонаціональних телеканалах заслуговує питання використання гендерно толерантної лексики та фемінітивів.

Значною залишається кількість гендерних стереотипів, які поширюються у новинних передачах, і вона перевищує кількість егалітарних прикладів і підходів до журналістської творчості. Тому можна стверджувати, що кількісного підходу для розв’язання проблеми забезпечення політики рівності та різноманіття недостатньо.

Є очевидна потреба модернізації підходів до виготовлення новинних телепередач, що потребує розробки відповідних заходів саморегулювання, внутрішніх кодексів, правил і стандартів. Вони сприятимуть гендерному і віковому балансу щодо участі, доступу, змісту та подання інформації.