Голова Національної ради представив Україну на нараді ОБСЄ щодо нових ЗМІ

Голова Національної ради Володимир Манжосов та заступник голови Лариса Мудрак 7–8 липня взяли участь в обговоренні теми плюралізму в нових ЗМІ.
7 липня 2011 року в рамках головування Литви в ОБСЄ офіс представника ОБСЄ з питань свободи слова та Бюро з демократичних інститутів і прав людини організували у Відні дводенну нараду, головною темою якої стали нові ЗМІ та їхній вплив на світові комунікації.

Голова Національної ради Володимир Манжосов та заступник голови Лариса Мудрак 7–8 липня взяли участь в обговоренні теми плюралізму в нових ЗМІ.

7 липня 2011 року в рамках головування Литви в ОБСЄ офіс представника ОБСЄ з питань свободи слова та Бюро з демократичних інститутів і прав людини організували у Відні дводенну нараду, головною темою якої стали нові ЗМІ та їхній вплив на світові комунікації.

Мета наради – вироблення рекомендацій для керівництва держав та урядів щодо сприяння плюралізму в ЗМІ. Зрозуміло, що насамперед ішлося про те, як Інтернет змінює природу соціальних взаємовідносин, та які грандіозні можливості надає світова павутина для реалізації особистості. Було наголошено, що Інтернет змінив і світову політику. Як приклади було наведено виборчу кампанію Барака Обами, арабські революції весни 2011 року, під час яких величезну організаційну роль соціальної мережі Фейсбук важко переоцінити.

У комплексі інтернетних питань найважливішим є питання спроб регулювання цього засобу масової комунікації. Загальна ситуація, яка складається нині – кожна держава в свій спосіб пробує так чи інакше впливати на контент в Інтернеті. Виникають і такі спроби, як контроль через певні доступи, через платне або безкоштовне підключення.
Такого роду підхід однозначно хибний, і міжнародні організації мають застерігати уряди від такого шляху.

«Держави мають зробити все можливе, щоб дати найширший доступ населенню європейських країн до Інтернету. Такий підхід має включати в себе й аспекти інвестицій у нові ЗМІ, медіа-грамотності, для просування можливостей майбутніх поколінь», – резюмувала модератор Дуня Міятович, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Разом тим, у багатьох країнах зростає довіра до нових ЗМІ, до соціальних мереж. Як приклад Wikileaks майже одномоментно в усіх країнах був сприйнятий як надійне джерело суспільно-важливої інформації.

Андре Ланж, голова департаменту інформаційних ринків ОБСЄ, у своєму виступі зазначив тенденцію зростання користувачів Інтернету через мобільні телефони, що з його погляду, надзвичайно серйозно змінює ринок мобільного зв’язку. Первинним феноменом серед сучасних тенденцій було названо зростання уваги до нови, (у телебаченні та Інтернеті) в тих країнах, де раніше такої уваги не спостерігалося. Йдеться про успішні розвинені європейські економіки. Останні роки в Інтернеті майже втричі зросло користування відео. Ще одна тенденція – все більше й більше і суспільно-важливих, і політично – значущих новин переходять із телевізійних джерел до джерел Інтернету. Іще одна цікава тенденція, на якій варто наголосити: лише Інтернет пережив світову економічну кризу з найменшими втратами,тобто майже безболісно. Тоді, коли загалом у світі майже 30% друкованих ЗМІ змушені були взагалі закритися, а телевізійний сектор пережив серйозні проблеми з рекламними прибутками.

Учасники звертали увагу й на проблеми та ризики, які може становити Інтернет для національної безпеки тієї чи іншої країни. Мінімізацією цих загроз мають спільно опікуватися і державні організації, і громадянська спільнота. Йдеться про боротьбу із пропагандою таких явищ, як екстремізм, порнографія, ксенофобія, нетерпимість.

Інтернет-дисиденти – це поняття, що з’явилося в деяких державах пострадянського простору. Це в’язні-блогери, які вже несуть покарання за організацію акцій протестів через соціальні мережі. Щоб уникати таких крайнощів, мінімізовувати ризики для національних інтересів, а також повноцінно сприяти розвиткові свободи в Інтернеті, учасники наради рекомендують вже нині підвищену увагу приділяти законотворчості.

Передовсім, необхідно зосередити увагу на інтернет-провайдерах, компаніях, які організовують інтернет-платформи та соціальні мережі. Їм потрібно надавати такі ж права та сприяння, як і традиційним ЗМІ. Крім того, рекомендовано розробити чіткі положення щодо класифікації так званих нових ЗМІ. Поки що такої загальновизнаної класифікації не існує. Лідером змін у законодавстві щодо розвитку нових ЗМІ була названа Фінляндія, яка першою зафіксувала в своєму законодавстві беззаперечність необмеженого доступу населення країни до Інтернету та свободи слова.

Візит здійснено за підтримки представництва ОБСЄ в Україні.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше