21 червня вперше після повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулося засідання Громадської ради, що діє при Національній раді. Визначено головні теми для опрацювання – експертне обговорення нового закону про медіа, подальша робота над медійним стандартами у час війни, необхідність забезпечення психологічної підтримки медійникам, посилення співпраці регіональних медіа з освітніми організаціями у сенсі патріотичного виховання молоді, співпраця з Національною радою щодо допомоги тим телерадіоорганізаціям, які зазнали втрат під час війни, інші напрями, де громадськість і регулятор можуть діяти спільно для посилення інформаційної безпеки країни. У засіданні взяла участь відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.
Нові виклики, що постали перед українськими медіа в час війни, вимагають згуртованості і консенсусу між громадськістю та медіарегулятором, аби національна медіагалузь вистояла, витримала всі обмеження, продиктовані воєнним станом, і у мирний час повністю повернулася до демократичних цінностей, зокрема в питаннях дотримання свободи слова, – такими були меседжі всіх учасників засідання Громадської ради.
Зокрема, Катерина М’ясникова висловила думку, що держава має розробити стратегію, в якій буде оцінено збитки, які зазнала інформаційна сфера під час воєнних дій, та системно визначено, що може зробити держава й індустрія для подолання цих наслідків. Вона наголосила, що знає про роботу регулятора у цьому напрямі і висловила підтримку та готовність до співпраці. Також запропонувала розробити інструкцію про алгоритм дій медійних компаній на етапі ведення бойових дій та в разі окупації. Для всебічного опрацювання всієї сукупності питань має бути створена робоча група, до якої увійдуть представники медіаіндустрії, регулятора, військового відомства тощо.
Любов Найдьонова звернула увагу членів Громадської ради на необхідність розроблення рекомендацій для медіа про те, як має функціонувати свобода слова під час війни. Необхідно визначити межу обмежень, а також передбачити ті заходи, які необхідно буде вжити для того, щоб повернутися до демократичних стандартів у мирний час.
Крім того, вона наголосила на опрацюванні теми травматизації війною, адже нині зміщуються змісти, розвивається дегуманізація, що природно під час війни, але ці стани можуть переноситися згодом і в мирне життя. Отже, треба визначити межу, за яку не можна виходити (йдеться про візуальні картинки насильства та жорстокості, про лексику, зокрема й інвективну, тощо). Це необхідно для того, щоби медіа розуміли свою місію в такий складний час випробувань, щоби згодом ці граничні стани не нормалізувалися. Тому, зауважила, Любов Найдьонова, нам необхідно зробити апгрейд наших саморегулівних актів, де ми торкалися тем сексуального насильства, жорстокості тощо. Сьогодні вони потребують нового погляду, нових деталей і уточнень.
Ще один аспект про який говорила Любов Найдьонова, – це психологічне здоров’я журналістів та інших працівників медіа, які безпосередньо стикаються із травмівними ситуаціями і мають справу зі специфічним контентом. Тут, на її переконання, має застосовуватися системний підхід, адже через певний період у таких людей проявлятимуться посттравматичні розлади. Вже є волонтерські проєкти психологів, що зорієнтовані на такі проблеми, і цей рух буде ширитися. Медійникам необхідно пояснювати небезпеки вторинної травматизації і працювати з ними на всіх можливих рівнях і платформах. Національна рада, на її думку, також може зіграти позитивну роль у цьому процесі.
Варто також звернути увагу на доцільність тіснішої співпраці регіональних, місцевих ЗМІ з освітніми закладами у напрямі патріотичного виховання молоді. Міністерство освіти України має такі програми, і підтримка медіа була б тут дуже корисною.
Від Сергія Бойка і більшості учасників Громадської ради прозвучали пропозиції про готовність до спільної роботи з представниками Національної ради над положеннями нового законопроєкту про медіа. Цей закон необхідно ухвалювати в першу чергу, оскільки оновлення медійного законодавства є обов’язковою умовою вступу України до Європейського Союзу.
Олена Ніцко висловила подяку членам Громадської ради за слушні пропозиції щодо подальшої роботи. Вона сказала, що Національна рада підтримуватиме всі ініціативи громадськості і братиме активну участь у розробці рекомендацій та саморегулівних документів, спрямованих на покращення роботи українських медіа.
Голова Громадської ради Сергій Сьомкін запропонував, щоб ініціатори обговорюваних тем до наступного засідання підготували матеріали або проєкти рішень. Засідання Громадської ради заплановане на 5 липня цього року.
