Офіс Ради Європи в Україні повідомив про розробку методології моніторингу висвітлення виборчого процесу у ЗМІ, що буде проводитися із залученням громадських організацій під час наступних виборів. Обговорення цієї ініціативи відбулося між вітчизняними й зарубіжними експертами в Національній раді 7 червня.

Галина Смірнова, старший спеціаліст проекту Офісу Ради Європи в Україні, розповіла про намір організації в рамках наступного проекту для нашої країни надавати підтримку напряму «медіа і вибори». Це передбачає  розробку методології моніторингу ЗМІ під час виборчої кампанії, який будуть робити громадські організації. Така методологія вже була раніше розроблена для Національної ради за участі експерта Ради Європи Расто Кужеля. Саме він і працюватиме над її оновленням спільно з медіа-юристом, членом Незалежної медійної ради Олександром Бурмагіним.

«Я вважаю, що було би правильним, аби така методика була публічною, бо це надсилає правильний сигнал телерадіокомпаніям, усім гравцям на медіа-ринку щодо того, який інструмент є в руках органу регулювання», – зауважив Расто Кужель.

Національна рада зацікавлена у подібній співпраці з незалежними громадськими організаціями, в якісній аналітичній роботі, висловився член Національної ради Сергій Костинський. Тим паче, що ресурсів регулятора недостатньо, аби забезпечувати велику кількість моніторингів, які проводяться за різними напрямами. Приміром, багато часу і зусиль іде в регулятора на дослідження використання української мови в ефірі телеканалів.

«Ми були б раді діяти в рамках єдиної методології. Це була б дуже хороша верифікація даних, обміну досвідом і посилення, виступ єдиним фронтом на захист свободи слова… Нам потрібні незалежні організації, які будуть перевіряти, робити альтернативний моніторинг, і ми будемо бачити, що Національна рада робить все чисто і відкрито», – сказав Сергій Костинський.

Він також висловив думку, що під час наступного виборчого процесу ми спостерігатимемо надзвичайно велику кількість інформації, яка не буде збалансованою, об’єктивною, такою, що відповідає журналістським стандартам. Буде велика кількість маніпуляцій на користь тих чи інших політичних  сил. Попри це Сергій Костинський запевнив, що жодних утисків медіа не відбудеться. «Я точно можу сказати, не буде жодних підстав, аби хтось сказав, що йому унеможливили діяльність», – сказав він. Водночас для регулятора сьогодні дуже важливо забезпечити баланс, коли і влада дотримується норм закону, і медіа виконують закон і працюють відповідно до етичних та професійних стандартів.

Під час наступних виборчих кампаній Національна рада діятиме відповідно до тих повноважень, якими її наділяє законодавство. Так, за словами Сергія Костинського, регулятор має намір реагувати на розповсюдження фейкових повідомлень,  доводити в суді такі факти з тим, щоби формувався інститут репутації. Також Національна рада прагне реагувати на всі факти дефамації і, таким чином, не дозволяти політичним фігурантам знижувати культуру комунікації із суспільством та один з одним, створювати умови, щоб кожна сторона могла захистити себе через регулятора і через суд. Важливим є і аспект плюралізму, питання доступу до медіа. «Сьогодні влада не може вирішувати, кому на які медіа приходити, кому не приходити. Але це можуть бути власники, які належать до тих чи інших політичних партій, промислових груп», – зауважив Сергій Костинський. Тому Національна рада під час моніторингу висвітлення виборчого процесу зважатиме на цей аспект і  висвітлюватиме його.

Зі свого боку Олександр Бурмагін наголосив на тому, що під час виборчого процесу суспільство потребує швидких експертиз, враховуючи швидкоплинність кампанії. Відповідно і реагування на фейки, дефамацію, забезпечення права на відповідь мають відбуватися в межах виборчого процесу. Загальні процедури не забезпечать інтересів як суб’єктів виборчого права, так і безпосередньо виборців. Він підтримав думку про необхідність внесення змін до законодавства і розширення повноважень Національної ради. Однак, на його переконання, це  мають бути системні зміни, які стосуватимуться не тільки закону про аудіовізуальні медіа-сервіси, але й кодексу про адміністративні правопорушення, виборчого законодавства. «Це повинні бути щонайменше три законодавчі акти, які мають бути системно змінені, щоб вони не містили колізій, суперечностей і гармонійно всі ці питання врегульовували», – сказав Олександр Бурмагін.

Йшлося і про можливі способи взаємодії Національної ради і громадських організацій при проведенні моніторингу ЗМІ під час виборчої кампанії.  Ними можуть бути інформування про результати власних досліджень, інформування про зафіксовані порушення, що матиме наслідком ініціювання перевірки Національною радою, участь представників громадськості у засіданнях робочої групи, що завжди створюється в регуляторному органі на період виборчих перегонів.

Наступна зустріч з експертами Ради Європи, а також представниками громадських організацій, які моніторитимуть висвітлення медіа виборчого процесу, має відбутися після модернізації методології. Тоді будуть обговорені і шляхи тіснішої взаємодії регулятора і громадськості.