Інформаційна безпека в законодавстві про медіа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Інформаційна безпека в законодавстві про медіа

Доопрацьований нещодавно законопроєкт «Про медіа» містить чимало нововведень, про які  йшлося у попередніх повідомленнях Національної ради. Але є ще кілька положень, на які треба звернути увагу, адже вони значною мірою стосуються сфери інформаційної безпеки.

Останні сім років Україна живе у стані війни, розв’язаної Росією. Одним із  фронтів цієї війни  є інформаційний. Для убезпечення вітчизняного телерадіоінформаційного простору від атак держави-агресора Парламент ухвалив цілу низку законів. Це дало змогу значно обмежити кількість російського контенту в українських медіа. Такі реалії зумовили напрацювання в законопроєкті «Про медіа» окремого розділу, який визначає обмеження, пов’язані зі збройною агресією. 

У цьому розділі встановлені додаткові вимоги щодо реєстрації  медіа у такий період. Також визначені обмеження щодо змісту інформації в медіа-матеріалах, структури власності і фінансування медіа, реєстрації іноземних лінійних медіа. Йдеться тут і про вже звичну практику видачі дозволів на тимчасове мовлення.

Крім того, є статті, що регулюють питання так званих “чорних списків”, видачі тимчасових дозволів на мовлення медіа Міністерства оборони та військово-цивільних адміністрацій. Ці норми не зовсім нові. Вони були здебільшого внесені упродовж останніх років, а в розробленому законопроєкті лише адаптовані до вимог європейських стандартів і логіки регулювання закону про медіа.

Чимало спорів останніми роками звучали і навколо переліку іноземних програм, які можуть транслюватися на території України. Законопроєктом про медіа передбачена чітка процедура і вимоги щодо діяльності таких мовників в Україні. Зокрема, зазначено, що вони можуть поширюватись на території України тільки після реєстрації, наведено причини, за яких Національна рада може відмовити в реєстрації іноземного медіа, визначено підстави для скасування реєстрації такого медіа. Серед таких, наприклад, факти порушення законодавства про рекламу і у сфері медіа, а також вимог Європейської конвенції про транскордонне телебачення і Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Законопроєкт покликаний також врегулювати питання компанії «Зеонбуд», яка є монополістом цифрового ефіру без прозорої структури власності, що є одним із аспектів національної інформаційної безпеки.

Розвитку медіа на місцях сприятимуть положення законопроєкту про мовлення громад. Це  третій вид мовлення поряд із комерційним і суспільним, що наявний у Європі. Він вперше виділений окремо в українському законодавстві. Такі медіа, орієнтовані на невеликі громади, якнайкраще знають потреби своєї місцевої аудиторії, можуть бути найближчими до своїх слухачів і сприяти процесу децентралізації в Україні. Законопроєкт, для прикладу, передбачає, що конкурси на отримання ліцензії на мовлення медіагромад проводяться окремо від інших категорій мовлення.

Таким чином, законопроєкт передбачає всі складні процедурні моменти регулювання медіа, пов’язані з гібридною війною, що наразі ведеться проти України. І це надзвичайно важливо сьогодні зробити дієвим – на сьомому році війни є просто злочином не мати зброї в подоланні ворожих атак.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше