Іноземні студенти ознайомилися з особливостями роботи національного регулятора в умовах воєнного конфлікту на сході України та після анексії Криму - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Іноземні студенти ознайомилися з особливостями роботи національного регулятора в умовах воєнного конфлікту на сході України та після анексії Криму

 

16 липня заступниця голови Національної ради Уляна Фещук спільно з членами Національної ради Валентином Ковалем і Сергієм Костинським зустрілися з учасниками освітнього проекту «Міжнародна літня школа медіа-права», яку щорічно проводить громадська організація «Центр демократії та верховенства права». У рамках професійної навчальної програми представники українського регулятора поділилися з медіаюристами-практиками та студентами старших курсів правничих факультетів із Молдови, Білорусі та країн Малої Азії досвідом Національної ради в питаннях регулювання і розвитку медійної галузі, впровадження суспільного мовлення, а також діяльності, спрямованої на захист національного інформаційного простору.

Екскурс у роботу Національної ради розпочався з ознайомлення учасників навчальної програми із загальними положеннями діяльності регуляторного органу, до яких належать такі основні завдання, як видача телерадіоорганізаціям та провайдерам програмної послуги ліцензій, контроль за виконанням їхніх умов та нагляд за дотриманням законодавчих норм.

Зокрема, Валентин Коваль наголосив, що вітчизняний регулятор, як і будь-який інший державний орган, працює й ухвалює всі свої рішення згідно із нормами та в межах чинного законодавства України. Якщо фіксуються порушення, на ліцензіата може накладатися одна із трьох, передбачених Законом України «Про телебачення і радіомовлення» санкцій. Однак,  зауважив він, чинні закони не завжди встигають адаптуватися до швидкоплинних викликів сучасності. Національна рада цілком усвідомлює таку специфіку дії законів, тому закликає і стимулює  ліценазіатів до певної етичної та моральної саморегуляції. Нині з ініціативи регулятора в цьому напрямі вже є напрацювання, що стосуються питань захисту дітей в медіа та реклами і спонсорства алкогольних напоїв у денний час, повідомив він.

Своєю чергою Уляна Фещук поділилася успішною практикою з впровадження мовних квот на вітчизняному радіо й телебаченні, а також розбудовою національного суспільного мовлення. Також вона розказала про введення нової законодавчої вимоги щодо прозорості власності, відповідно до якої інформація про кінцевих бенефіціарних власників компаній стала відкритою та прозорою для громадськості.   

Щодо найбільш резонансних за останній час питань регулятора, Уляна Фещук згадала про виграш судової справи у вітчизняного телеканалу «NEWSONE», який отримав попередження за створення й поширення фейкової новини. Це перший в українській практиці прецедент, раніше індустрія ставила під сумнів можливості Національної ради щодо регулювання контенту.

Крім того, заступниця голови Національної ради окремо наголосила, що сьогодні з’явилася  особлива потреба в реагуванні на поширення фейкових повідомлень. Оскільки від початку воєнного конфлікту з території країни-агресора та окупованих нею регіонів на сході України й Криму масово тиражується неправдива інформація, яка сприяє формуванню хибного уявлення про реальну ситуацію в Україні.     

Загалом найбільше обговорення викликала саме тема змін у діяльності Національної ради, які спричинив воєнний конфлікт на Донбасі та анексія Криму.    

Сергій Костинський більш докладно окреслив роботу щодо захисту інформаційного простору України, яка передбачає:

  • розвиток телерадіомовлення в зоні проведення операції об’єднаних сил та на території окупованого Криму;
  • обмеження щодо трансляції російських пропагандистських програм, що порушують українське законодавство і норми Європейської конвенції про транскордонне телебачення;
  • розбудову вітчизняного телерадіомовлення на прикордонні, де існують ризики інформаційного впливу з боку країни-агресора;
  • реагування на спроби розпалювання ворожнечі в ефірі;
  • обмежений показ фільмів, вироблених у Російській Федерації після 2014 року та за участі акторів зі списку осіб, що становлять загрозу національні безпеці України.

Сергій Костинський зауважив, що відповідні обмеження стосовно персон, чиї імена внесено до так званого чорного списку, охоплюють не лише фільми, вони поширюються на всі аудіовізуальні матеріали за їх участі.

Для слухачів літньої школи інформація про багатогранну діяльність українського регулятора виявилася дуже цікавою, їхні запитання стосувалися переважно методів боротьби з пропагандою та відстоювання національних інтересів держави  в інформаційному просторі.

Міжнародна літня школа медіа-права триває з 9  до 27 липня 2018 року. Упродовж цього часу для учасників освітнього проекту буде проведено багато зустрічей та лекцій на тему регулювання медіа та дотримання принципів свободи слова.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше