Інститут із вивчення журналістики Ройтерз (Reuters Institute for the Study of Journalism – RISJ) при Оксфордському університеті опублікував Звіт, присвячений цифровим новинам (2017). У процесі дослідження було опитано понад 70 000 осіб на 36 ринках. Увагу сфокусовано на Європі, але наявні також дослідження щодо ринків інших частин світу.

Звіт охоплює дві основні сфери:

• якою мірою люди готові платити за новини та інші шляхи фінансування журналістики в майбутньому;
• розуміння причин зростання і зменшення довіри до ЗМІ.

Дослідження профінансовано за підтримки Google, BBC, Ofcom (регуляторний орган Великобританії), BAI (регуляторний орган Ірландії), Фонду дослідження медіа-індустрії Фінляндії, Фонду «Свобода слова» (Норвегія), Фонду преси (Корея), компанії «Edelmen[1]» (Великобританія) та наукових осередків – Науково-дослідного інституту (Гамбург, Німеччина), Приватного університету (Памплона, Іспанія), Університету Канберри (Австралія), Центру досліджень ЗМІ (Канада), Університету Лаваль (Квебек, Канада) та Університету Роскілле (Данія).

Допомога у дослідженні даних та їх систематизації була надана компанією «YouGov[2]» (Лондон, Великобританія).

Охоплюючи відомості з більше ніж 30 країн п’яти континентів, у дослідженні відображено особливості цифрової революції в різних куточках світу.

Ключові результати дослідження:

• Відбулося зростання ролі соціальних медіа у перегляді новин на деяких ринках. Використання додатка «WhatsApp» для перегляду новин перевершило показники веб-сайту «Facebook» у багатьох країнах (Малайзія – 51%, Бразилія – 46%, Іспанія – 32%).
• Лише ¼ (24%) респондентів вважають новини, представлені у соціальних мережах, достовірними, порівняно із 40% респондентів, що дізнаються про новини на новинних ресурсах.
• Рівень довіри до ЗМІ різний у країнах. Найвищим цей показник є у Фінляндії (62%), а найнижчий у Греції та Південній Кореї (23%).
• У багатьох країнах прослідковується чіткий зв’язок між недовірою до ЗМІ та політичною заангажованістю. Така ситуація характерна для США, Італії й Угорщини, де є достатньо високий рівень політичної поляризації.
• Майже третина опитаних (29%) вказали, що часто або час від часу уникають новин. Для більшості з них новини є негативним фактором, що впливає на свідомість. Інші вказували причиною сумніви у достовірності новин.
• Зростання важливості використання мобільних додатків для відслідковування новинних потоків (особливо у США, Південній Кореї та Австралії).
• Розширення майже удвічі аудиторії (переважно серед молоді) таких мобільних новинних додатків, як Apple News і Snapchat Discover.
• Зростання показників використання смартфонів для доступу до новин як вдома, так і за межами дому. При цьому смартфони частіше використовуються для ознайомлення з новинами «у ліжку», ніж під час робочих годин.
• Такі цифрові додатки, що активуються голосом, як Amazon Echo стали новою платформою для новин, перевершивши розумні годинники (США і Великобританія).
• Молоді люди не готові платити за онлайн-новини.
• З усіх країн лише 13% платять за онлайн-новини.
• Показники блокування реклами на «робочому столі» зросли (21%) і залишаються низькими на смартфонах (7%). Більше як половина опитаних зізналися, що відключили програми блокування для отримання онлайн-новин у таких країнах, як США (52%), Польща і Данія (обидві – 57%).
• Встановлено, що новинні бренди використовуються майже так само, як відомі платформи поширення новин. Проведений експеримент у Великобританії, участь у якому взяли понад 2000 респондентів, показав, що більша частина користувачів можуть відтворити шлях до новин (використовують Facebook, Google, тощо), тоді ж як інші не можуть пригадати назву новинного бренду, де знайшли новину.
• Найбільше прив’язані до отримання новин через друковані газети у Австрії та Швейцарії, через телевізійні програми – у Німеччині та Італії, через соціальні медіа – у Латинській Америці.

Зміни у медіа-середовищі

Дані, що враховувалися за 6 років (2012 – 2017), дали змогу простежити розвиток джерел інформації, через які люди отримували доступ до новин. Використання новинних програм та онлайн-новин значно зросло, тоді як кількість користувачів друкованих ЗМІ для отримання новин зменшилася. Найбільше зростання попиту на новини було виявлено в таких соціальних мережах, як Facebook та Twitter. У США соціальні медіа стали «ключовими гравцями» в історії виборчого процесу (Мал.1).

На вибір типу джерела при відстежуванні новин також впливає вікова категорія аудиторії (Мал. 2.)

Як не дивно, але рівень використання соціальних мереж для ознайомлення з новинами поза межами США та Великобританії не тільки зупинився, а й поступово знижується (Мал. 3). Цей процес може бути ознакою насиченості ринку або ж обумовлений змінами алгоритмів Facebook у 2016 році, коли акцент був перенесений з новинного контенту на сім’ю і друзів. Ще одним поясненням є те, що люди користуються не соцмережею як такою, а спеціальними додатками в ній для обміну повідомленнями.

Фейкові новини, довіра та політична поляризація

 Визначення «фейкові новини» достатньо об’ємне, найчастіше споживачі мають на увазі поєднання трьох категорій:

• Новини, створені за гроші та з метою дискредитації;
• Новини, що ґрунтуються на правдивій інформації, проте перекручуються відповідно до власної політики;
• Новини, з якими люди не погоджуються.

 Дослідження показали, що переважна більшість новин про які дізнаються користувачі походить від основних медіа і в більшості випадках недовіра також стосується основних медіа. Найвищий рівень довіри до ЗМІ зафіксований у північноєвропейських та скандинавських країнах, а також у Португалії та Бразилії (Мал. 4).

Плата за новини

 Найвищий показник оплати онлайн новин зафіксований у північних країнах, таких як Данія (10%), Швеція (12%) та Норвегія (15%). Тоді як у Греції, наприклад, лише 2% населення користується новинами за плату.

Опираючись на дослідження зрозуміло, що більшість населення все ж таки не бачать потреби в оплаті онлайн-новин. Однак зібрані дані дають можливість відобразити певні тенденції у цій сфері на майбутнє серед обраних країн (Мал. 5).

У межах дослідження також було з’ясовано, чому користувачі не вважають за потрібне оплачувати онлайн-новини. Більшість опитуваних висловили позицію, що такої потреби немає, оскільки в мережі Інтернет є достатня кількість безкоштовних новинних ресурсів (54%).  Значна частина користувачів також повідомила, що не може собі дозволити платити за новини (18%) або ж побоюється використовувати власні банківські реквізити при оплаті за онлайн-новини в інтернеті (11%).

Користувачі більш схильні платити за доступ до онлайн-відео (наприклад через сайт Netflix) та цифрового аудіо (наприклад через Spotify і iTunes), ніж оплачувати новини в інтернеті (Мал. 6).

Поляризація новин у медіа

Дослідження виявило тенденцію зі зниження рівня поляризації серед країн. Проте важливий аспект відіграє національна складова. Наприклад, у Великобританії аудиторія «Гардіан-онлайн» (популярна газета Британії) більш схильна до ліберальних поглядів, ніж до консервативних, однак зворотна ситуація відбувається в «Mail Online», водночас у «Sky News» популярність вказаних політичних напрямів майже однакова й досягає приблизно 20% (Мал. 7).

У США відбуваються такі самі процеси. Аудиторія «New York Times» схильна до підтримки ліберальних поглядів, тоді як «Fox News online» – консервативних (Мал. 8).

Уникання новин

У процесі дослідження стало можливим виявлення нового аспекту, що стосується уникання людьми новин. Цей процес виявляється по-різному, це може бути як тотальне уникання новинних жанрів, так і обмеження їх перегляду (один раз на добу, тиждень, місяць тощо). Проте рівень уникання онлайн-новин варіюється залежно від країни, і, наприклад, становить 57% у Греції й Туреччині та 6% у Японії (Мал. 9)

Серед основних причин, чому відбувається процес уникання онлайн-новин, респонденти навели такі:

• негативний вплив на настрій (48%)
• зневіра до правдивості новин (37%)
• відсутність потреби (28%)
• засмученість через негативну графічну інформацію (22%)
• обізнаність в інформації, яку б краще і не знати (19%)
• зменшення концентрації (15%)
• затрати часу (13%)

Порівняльний аналіз ринків нових країн

 У дослідженні вперше було проаналізовано ринки азійських країн і країн  Латинської Америки щодо аспектів довіри до новин і політичного та бізнес впливу на них. Серед країн Азії представлені Тайвань, Сингапур, Малайзія, Південна Корея, Японія та спеціальний адміністративний район Китаю Гонконг, а Латинської Америки – Чилі, Аргентина, Мексика і Бразилія.

У країнах Латинської Америки простежується низький рівень довіри до онлайн-новин. Велике значення відіграє політичний і комерційний вплив  на новинні ресурси. Особливо значний вплив поляризації зафіксовано в Аргентині, а найменший – у Бразилії, про що свідчить розрив між показниками загальної довіри до новин та довіри до джерел новин, що використовувалися (Мал. 10).

Використання мобільних пристроїв для доступу до новин у країнах Латинської Америки має надзвичайно важливе значення. Через низький рівень економічного достатку наявність стаціонарного домашнього комп’ютера із можливістю виходу до мережі Інтернет є недосяжною розкішшю для значної групи населення цих країн. Зростання пропозиції недорогих мобільних пристроїв сприяло зростанню кількості користувачів Інтернету (Мал. 11).

За результатами дослідження ринку Азії (5 відібраних країн та Гонконг) було встановлено надзвичайно важливий вплив національного елемента на вид джерела походження новин і рівня довіри до онлайн-новин залежно від країни (Мал. 12 і 13).

[1] «Edelmen» – провідна глобальна маркетингова компанія Великобританії, що співпрацює з компаніями та організаціями, які розвиваються, допомагаючи їм просувати та захищати свої бренди і репутацію.

[2] «YouGov» – всесвітня маркетингова компанія, що спеціалізується на дослідженні ринку.