2 серпня відбулося перше громадське обговорення оновленої редакції законопроєкту про медіа. Концептуальне бачення законопроєкту представили голова Національної ради України Ольга Герасим’юк і голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Новели презентували учасники робочої групи, які працюють над цим документом. У заході взяли участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, член Національної ради Олександр Бурмагін, а також голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, народна депутатка Євгенія Кравчук, голова Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, представники регулятора, індустрії, медіаюристи і громадськість.
Робота над законопроєктом про медіа стане основою для швидкого і цілісного виконання умов Європейського Союзу в медійній частині і дорожньою картою для впровадження необхідних швидких змін, зауважила у вітальному слові Ольга Герасим’юк. Розроблений документ майже повністю враховує всі вимоги, поставлені перед Україною. Вони стосуються подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі, впровадження положень Директиви про аудіовізуальні медіапослуги і зміцнення ролі національного регулятора.
«Стаття 30 Директиви про аудіовізуальні медіапослуги і визначає необхідність незалежної діяльності національного регулятора від будь-якого впливу як з боку держави, так і з боку приватних структур. Це стандартна модель регулювання медіа в Європі, до якої ми сьогодні ідемо і в полі якої ми будемо працювати… Український медіарегулятор має просувати справжню культуру незалежності – від політичних і ринкових гравців для підтримки медіаакторів», – сказала голова Національної ради.
За висновками Офісу віцепрем’єрки з європейської інтеграції версія законопроєкту про медіа в редакції 2020 року на 85% відповідала європейським директивам, повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Останні кілька тижнів робоча група напружено працювала, щоб довести цей показник до 100%.
«Наша мета – щоб цей закон, по-перше, на 100 відсотків відповідав європейському законодавству і європейським директивам, зокрема медійним. По-друге, щоб він був максимально інклюзивним. Тобто щоб усі можливі інтереси як громадянського суспільства, так і медіаіндустрії, так і, безперечно, держави були враховані», – висловився народний депутат.
У редакції законопроєкту про медіа, що оприлюднена на сайті Комітету, майже всі раніше висловлені при аналізі зауваження усунені, запевнила голова Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк. Тож нині ця версія законопроєкту в перекладі, і далі її буде передано Європейській комісії. Європейська комісія має оцінити, наскільки редакція законопроєкту імплементує надану Україні в рішенні щодо кандидатства рекомендацію. Якщо виникнуть зауваження, вони мають бути враховані під час другого читання законопроєкту у Верховній Раді.
Законопроєкт про медіа має бути ухвалений і підписаний Президентом до 1 грудня цього року, повідомила заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Адже наприкінці року Україну чекає перевірка виконання цих семи пунктів, визначених як вимоги до України на її шляху в ЄС. Вона переконана, що восени Парламент у двох читаннях розгляне документ. «Він має бути ухвалений, і він буде ухвалений», – впевнена народна депутатка.
Упродовж останніх років послідовну підтримку в роботі над законопроєктом про медіа українській стороні надавала Рада Європи. І нині, вважає голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, ухвалення цього закону є пріоритетом для вирішення викликів в аудіовізуальному секторі, які залишаються.
«Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, яка призведе до ефективного регульованого медіасередовища… Це також має посилити незалежність та ефективність роботи медіарегулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – та сприяти розвитку громадських ЗМІ в Україні», – сказав він. Стен Ньорлов також повідомив, що фахівці Ради Європи нададуть експертний висновок щодо законопроєкту до другого читання.
Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко зауважив на тому, що Європа відмінна у своєму медіарегулюванні. Попри те, що Директива є обов’язковою для всіх країн-членів ЄС, кожна країна має власні особливості. «Формуючи закон про медіа, Україна також реалізує можливості на власні відмінні позиції, які будуть», – сказав він.
Учасники робочої групи, яка працювала над законопроєктом, представили зміни, що були внесені до редакції документа 2020 року. Так, член Національної ради Олександр Бурмагін розповів про медіарегулятор і його повноваження.
Багато норм, які стосувалися деталей, процедур, проведення перевірки, інших процедурних речей було перенесено на підзаконний рівень. Водночас гарантії медіа під час таких дій регулятора, підстав, принципів залишилися на рівні закону. Більш чітко в документі розмежували регуляторні і наглядові функції. Імплементовані обмеження, які з’явилися після 24-го лютого.
«Законопроєкт повністю було адаптовано під сучасні умови, в тому числі у частині синхронізації з новим законом про електронні комунікації. Ми так само уніфікували і доопрацьовуємо зміни в закон про всеукраїнський референдум. Тобто законопроєкт буде сучасним, таким, що відповідає нинішнім реаліям і дає відповідь на всі ті виклики, які є на сьогодні», – наголосив Олександр Бурмагін.
Крім того, оновлено вимоги і обмеження щодо членів Національної ради, і надалі не буде потрібно юстувати нормативно-правові акти Національної ради в Міністерстві юстиції. Як запобіжний механізм у законопроєкті чітко виписано і регламентовано вимоги до цих актів. Вони мають обов’язково проходити громадське обговорення, до них мають бути підготовлені пояснювальні записки на кшталт тих, що застосовуються до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів.
Певні зміни були внесені в положення щодо прозорості структури медіавласності і фінансової прозорості медіа, повідомила очільниця юридичного управління Національної ради Ганна Літвіщенко.
Про додаткові сервіси і можливості для ліцензіатів і реєстрантів Національної ради розповів перший заступник голови медіарегулятора Валентин Коваль. Йдеться про більші функції реєстру суб’єктів інформаційної діяльності та запровадження електронного кабінету для комунікації з державним органом.
Віта Володовська, голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки», пояснила, як відбуватиметься регулювання онлайн-медіа. За її словами, члени робочої групи намагалися знайти баланс, який би дав змогу Національній раді захищати інформаційну безпеку держави і при цьому не створить умови для необґрунтованого обмеження діяльності онлайн-медіа. Для цього було звужено саме визначення до онлайн-преси. Крім того, детальні критерії того, хто вважатиметься в країні онлайн-медіа будуть визначати безпосередньо самі онлайн-медіа.
Найбільш суттєвих змін зазнала система відповідальності для онлайн-медіа. Була напрацьована розгалужена система через різні режими відповідальності для зареєстрованих, незареєстрованих і анонімних онлайн-медіа.
Максим Дворовий, юрист Лабораторії цифрової безпеки, зупинився на певних аспектах, пов’язаних із військовою агресією і захистом інформаційного простору. Він повідомив про пропозицію членів робочої групи продовжити строк дії відповідних положень законопроєкту на 5 років після скасування статусу держави-агресора. Також було деталізовано процедуру блокування ОТТ-сервісів і сервісів провайдерів аудіовізуальних послуг держави-агресора. Удосконалено і процедуру формування «чорних списків» російських акторів, співаків і інших діячів культури. «Ми спробували унормувати цю процедуру і унормувати її таким чином, аби це не загрожувало відновленню появи на нашому телебаченні та на радіо взагалі медіаконтенту, пов’язаного з цими акторами», – сказав він.
Про передбачену для Національної ради систему заходів реагування на порушення розповів Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права, заступник директорки Центр демократії та верховенства права. За його словами, заходи реагування було виписано більш чітко. Зокрема, вони прописані для кожного типу медіа окремо – що вважати незначним, значним чи грубим порушенням. І відповідно прописано види санкцій за такі порушення. Також з’явилися нові види порушень, за які доведеться нести відповідальність, наприклад – відмова у проведенні перевірки.
Новацією для українського медіазаконодавства є співрегулювання. Про те, як воно працюватиме, розказала виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова. Ця система введена тому, що законопроєкт містить багато вимог щодо якості контенту. І саме співрегулювання має збалансувати інтереси держави і медіагалузі у визначенні критеріїв до контенту і їх дотриманні. Серед останніх доопрацювань у цьому напрямі – передбачена можливість для кожного з видів медіа – телебачення, радіо, друкованих медіа, онлайн-медіа та платформ спільного доступу до відео – створювати свій орган співрегулювання.
Яким чином будуть розмежовані наглядові і регуляторні функції Національної ради, розказала Тетяна Смирнова, доцентка факультету правничих наук Національного університету «Києво-могилянська академія». Так, у новій редакції законопроєкту визначено, що скасування ліцензії і анулювання реєстрації можуть бути регуляторною функцією медіарегулятора. Це відбуватиметься тоді, коли не буде дотримано базових вимог, наприклад щодо структури власності чи наявності серед власників певних осіб, які там не можуть бути відповідно до українського законодавства. «Якщо структура власності не прозора чи у вашому ЗМІ є громадяни рф – а це прямо заборонено законом, – то ніякої підстави для розгляду цього спору в суді немає», – зауважила Тетяна Смирнова. Такі рішення ухвалюватиме Національна рада. Водночас скасування ліцензії і анулювання реєстрації можуть бути санкціями і результатом виконання регулятором своїх наглядових повноважень – у разі вчинення ліцензіатами і реєстрантами певних порушень. Тоді це відбуватиметься в судовому порядку.
Своїми думками щодо оновленої редакції законопроєкту про медіа поділилися учасники обговорення, представники громадськості – Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації; Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»; Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України; Тетяна Лебедєва, членкиня Комісії з журналістської етики; Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань ВГО «Громадянська мережа «Опора». Загалом вони підтримали необхідність ухвалення цього законопроєкту, при цьому висловили свої зауваження і пропозиції.
Представники робочої групи наголосили, що всі зацікавлені сторони можуть вносити свої пропозиції і зауваження. Вони будуть розглянуті перед першим чи другим читанням законопроєкту в Парламенті. Адже нині і влада, і гравці медіаринку, і громадськість зацікавлені в тому, щоб повною мірою втілити вимоги ЄС, реалізувати європейські директиви в українському медіазаконодавстві і підтримати європейський рух України.
Завантажити презентацію можна за посиланням.
