Лариса Якубенко: «STEP BY STEP – розбудуємо інформаційний простір разом!» - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Лариса Якубенко: «STEP BY STEP – розбудуємо інформаційний простір разом!»

Напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку ми зустрілися з людиною, яка найбільше обізнана в тому, що відбувається в інформаційному просторі Сумщини, – Ларисою Якубенко, представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області.

– Сумщина має найдовший в державі кордон з Російською Федерацією – 560 км. Наскільки ефективна інформаційна політика на Сумщині, чи здатні вітчизняні мовники протидіяти російському інформаційному впливу?

– Так, специфічною рисою інформаційного простору Сумщини є багаторічна, з 1991 року, експансія російських телеканалів та радіостанцій. Недостатня кількість веж Концерну РРТ та мала кількість частот призвела до того, що впевнений прийом українського ефірного телебачення фіксувався в радіусі дій передавачів, встановлених на вежах у м. Білопілля, Суми, Тростянець, Шостка, а найбільша кількість загальноукраїнських радіостанцій вела радіомовлення з передавачів, розташованих на сумській вежі. Стійка тенденція до скорочення проводових радіоточок привела до припинення діяльності низки районних редакції проводового мовлення.

В той же час, на прикордонній території Сумщини мали і мають вплив 11 російських радіостанцій, у тому числі місцеві («Грайворон», «Радио Курск», «Радио Брянск», тощо).
Але протягом останніх років ситуація змінилися на краще завдяки ініційованому Національною радою проекту «Мовлення громад».

Національна рада дала «зелене світло» Сумській області та систематично замовляє в УДЦР прорахунок нових частотних присвоєнь. Протягом 2017-2019 років на конкурс було виставлено 11 радіочастот для населених пунктів Сумської області (в тому числі 8 – для місцевого радіомовлення).

За підсумками 2018 року Сумщина увійшла у ТОП-5 лідерів по реалізації проекту «Мовлення громад». Кількість місцевих ФМ-радіостанцій збільшилася вдвічі – до 14 ТРО. Партнерами місцевих мовників стали підрозділи суспільного мовника «РАДІО ПРОМІНЬ», «РАДІО КУЛЬТУРА».

Аудит наявності ФМ-частот, проведений Національною радою у І півріччі 2019 року, виявив, що їх концентрація на прикордонні Сумщини складає 46%. Для порівняння: середній показник по Україні – 27%, в Чернігівській області – всього 12%, Харківській – 48%.

Найбільше покриття території області радіосигналом має суспільний мовник «Українське радіо» (УР-1) – 90%. Суттєво розширило покриття «РАДІО ПРОМІНЬ» (+ 8 частот за 2 роки).
У 2019 році Національна рада замовила ще 14 радіочастот для населених пунктів прикордонних районів. Якщо в минулі роки частоти замовлялися для районних центрів (Шостка, Білопілля, Лебедин, Конотоп, Глухів, Ромни, Охтирка, тощо), то зараз – для сел і селищ, розташованих дуже близько до кордону (Велика Писарівка, Кириківка, Краснопілля, Угроїди, Миропілля, Нова Слобода, Шалигіне, м. Середино-Буда, Порохонь, Стара Гута, Чернацьке, Дружба).

Перелік населених пунктів узгоджувався мною особисто з керівниками районних державних адміністрацій та об’єднаних територіальних громад прикордонних районів. Враховувалися такі параметри, як наявність/відсутність українського мовника на цих територіях та кількість населення, відстань між населеними пунктами та можливість якомога більшого покриття; наявність висотних споруд на даних територіях, технічні характеристики веж, рельєф місцевості, тощо.

З метою розбудови радіомереж в прикордонних районах Національна рада ініціювала застосування знижки у розмірі 70% для радіомовників зі сплати ліцензійного збору та продовження ліцензій. Але потрібна допомога Кабінету Міністрів у вирішенні цього питання.

 

– З якими проблемами стикаються місцеві редакції при розбудові місцевого радіомовлення?

– По-перше, це катастрофічна нестача кадрового ресурсу у районах. Як правило, у штаті проводового радіо всього 1-2 людини. На 45 хвилин ефіру на тиждень цього вистачало. Але зробити від 1 до 4 годин якісного контенту одному працівнику редакції, який одночасно виконує обов’язки ведучого, редактора, звукорежисера, керівника, – неможливо.

У деяких засновників є розуміння важливості процесу створення мовлення громад, і вони всіляко допомагають розбудові ФМ-станцій. Наприклад, керівники м. Ромни та Роменського району Сергій Салатун, Валерій Білоха, Віктор Переваруха; очільник Охтирки Ігор Алексеєв, голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова, Шосткинський міський голова Микола Нога.
На жаль, є й інші приклади, коли на етапі подання документів і участі в конкурсі засновники підтримували свої редакції, а потім самоусунулись. У таких ситуаціях керівники ТРО, які доклали колосальних зусиль для отримання ліцензії, створення сітки мовлення, контенту, тягнуть ФМ-радіо на власному ентузіазмі. Заважають також конфліктні ситуації в середині депутатського корпусу, як то у Глухові.

На даний час найскладніша ситуація з радіомовленням в Лебедині. В районі приймається сигнал всього 4-х українських радіостанцій, але, на жаль, УР -1 немає. Майже 2 роки там мовчить «Українське радіо», хоча Сумська філія НСТУ має частоту в Лебедині, ліцензію на мовлення та власний передавач. Ситуація ускладнюється тим, що між керівником лебединського радіо «СВІТАНОК» Наталією Панченко та одним із засновників редакції лебединським міським головою Олександром Бакликовим триває затяжний конфлікт. Останній має наміри вийти із складу засновників, через що розбудова місцевого ФМ-мовлення під великою загрозою. Тож є нагальна потреба відновити сигнал UA:СУМИ в Лебедині.

 

– Рік тому Україна перейшла на цифрове мовлення. Проте на прикордонні продовжили термін дії аналогового сигналу. Які подальші перспективи для області?

– Термін дії аналогового сигналу було продовжено до 31 грудня 2019 року. Проте ПАТ «НСТУ» у травні цього року припинило трансляцію програм UA:ПЕРШИЙ в аналоговому форматі, і передавачі в Білопіллі, Сумах, Тростянці, Шостці були вимкнуті.

Також, анулювали свої аналогові ліцензії компанії «АКАДЕМ ТВ» (Суми), «ВЕЖА» (Конотоп). Подала документи до Національної ради про анулювання ліцензії і ТРК «ВІДІКОН».
Відключення аналогового сигналу не призвело до скарг громадян. За даними Сумського обласного «Контактного центру «Відкрита влада», за 5 останніх місяців жодної скарги на відсутність аналогового телевізійного сигналу не надходило.

За оцінкою провайдера ТОВ «ЗЕОНБУД» покриття цифровим телебаченням території Сумської області становить 90%. Проте існує ряд проблем з прийомом цифрового сигналу. Моніторинги інформаційного простору та співбесіди з головами РДА, ОТГ виявили, що на деяких територіях Великописарівського, Глухівського, Конотопського, Краснопільського, Лебединського, Липоводолинського, Недригайлівського, Середино-Будського, Ямпільського районів цифрове мовлення відсутнє повністю; цифровий сигнал нестабільний (в залежності від віддаленості від веж та рельєфу місцевості). Також, деінде приймається неповний пакет цифрових програм.

Покращити ситуацію в цьому напрямку можна декількома шляхами. Це, по-перше, створення загальнонаціонального державного мультиплексу на метрових частотах. Частоти прораховані, знаходяться в резерві Національної ради. Питання за фінансуванням проекту з боку держави (вартість складає не менше 260 млн грн). По-друге – створення синхронних мереж МХ-1 з існуючими станціями силами ТОВ «ЗЕОНБУД» або КРРТ.

І, по-третє, ухвалення Верховною Радою закону про розширення територій з особливим режимом мовлення (Донецька, Луганська, 6 районів Херсонської областей) за рахунок прикордонних районів Сумської, Чернігівської, Харківської областей. Цей законопроект був розроблений Національною радою у 2018 році, але не був підтриманий профільним комітетом Верховної Ради. Законопроект передбачає, що замість проведення конкурсів Національна рада отримує право видавати телеканалам і радіостанціям дозволи на тимчасове мовлення терміном на 1 рік за спрощеною процедурою. Таким чином, утричі скорочується термін розбудови мовлення, з мовників знімається фінансовий тягар щодо сплати ліцензійного збору.

– Яка концентрація кабельних мереж у прикордонних районах Сумщини?

– Вища, ніж у сусідніх Чернігівській та Харківській областях. У І півріччі цього року НР провела спеціальний аудит наявності кабельних мереж провайдерів програмної послуги на прикордонні. Середнє значення в України – 29%, на Сумщині – 37% (для порівняння: У Чернігівській області – 26%, Харківській – 30%). В нашій області найбільш активно розвиває власну мережу у прикордонних районах сумській провайдер «СІТБ». У 2018-2019 роках провайдер отримав ліцензії на здійснення діяльності у Великописарівському, Краснопільському та Путивльському районах.

– Як можна простимулювати розвиток кабельних мереж на прикордонні?

– Національна рада ініціювала внесення змін до розрахунку ліцензійного збору, зокрема, впровадження знижки у розмірі 70% зі сплати ліцензійного збору та продовження ліцензій.
Медіа-галузь вже має позитивний досвід у цьому напрямку: у 2016 року Кабмін змінив форму нарахування ліцензійного збору для провайдерів програмної послуги, що ведуть діяльність у Донецькій і Луганській областях, і надав їм знижку в розмірі 70%. За підрахунками Національної ради, провайдери, що отримали ліцензію за цією процедурою, зекономили близько 600 000 гривень, і ці кошти вони змогли вкласти в розбудову своїх мереж.

– Ми ведемо мову по необхідність наповнити прикордоння українським контентом. В той же час Національна рада не продовжила ліцензії на мовлення каналам, які вели мовлення під логотипом «112 Україна». Поясніть, чому?

– У 2011 році замість відомих, досвідчених, поважних та важливих для своїх міст та регіонів телекомпаній, ліцензії на цифрове мовлення в регіональному мультиплексі МХ-5 отримали новостворені «пустишки» зі статутним капіталом менш як 1000 грн. Умови конкурсу передбачали саме регіональне мовлення, а фактично після отримання ліцензій на частотах, передбачених для регіонального (місцевого) мовлення мовив загальнонаціональний інформаційний канал «112 Україна». Було порушено права декількох десятків незалежних місцевих та регіональних медіа і, найголовніше, мільйонів глядачів, які мають право на доступ до локальної інформації.

Систематичні порушення, які регулятор фіксував протягом багатьох років, пов’язані з порушенням програмних концепцій та умов ліцензії.
Разом з тим, втративши ліцензії на цифрове мовлення, канал «112 Україна» продовжить мовлення у супутниковому форматі.

– З’явилася інформація, що будуть закодовані супутникові канали. Коли це відбудеться, які саме телеканали і хто буде збирати абонплату?

– Так, з 2020 року провідні медіагрупи України планують кодування близько 20 супутникових телеканалів:
– Інтер, Enter-фільм, Піксель, К1, К2, Мега, НТН, Zoom (Іnter Media Group);
– ICTV, СТБ, Новий канал, М1, М2, ОЦЕ (StarLightMedia);
– Україна, НЛО, Індиго, Донбас (Медіагрупа Україна);
– 1+1, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бігуді, УНІАН ТБ (1+1 Media).

Попри застереження Національної ради щодо ймовірності послаблення рівня інформаційної безпеки України, українські медіагрупи все ж таки вирішили запровадити європейську практику кодування супутникового сигналу і таким чином посилити захист своїх авторських прав на телевізійний продукт.
На їх думку, це сприятиме боротьбі з піратством, а також розвитку ринку платного телебачення.

Задля цього медіагрупи планують передати права на супутникову ретрансляцію провайдерам програмної послуги ТОВ «Віжн ТВ» (VIASAT) та ТОВ «Екстра-ТВ» (XТRA TV). Відповідно, для перегляду цих супутникових програм, необхідно буде вносити абонентську плату даним провайдерам.

Національна рада рекомендує глядачам програм супутникового мовлення заздалегідь врахувати зазначені обставини та звертатися за додатковою інформацією безпосередньо до провайдерів програмної послуги ТОВ «Віжн ТВ» (VIASAT), ТОВ «Екстра-ТВ» (XТRA TV).

Звертаю увагу: якщо телеглядач користується цифровим телебаченням (використовує цифровий тюнер T2), або переглядає телевізійні програми за допомогою провайдерів, які надають послуги кабельного телебачення, ці зміни його не стосуватимуться.

– Північна Сумщина очолила рейтинг областей з найвищим показником обсягу пісень українською мовою в ефірі місцевих радіостанцій? Як сумським медійникам вдалося обігнати західні області?

– За підсумками І півріччя 2019 року середньодобовий обсяг україномовних пісень в ефірі діючих місцевих редакцій, які працюють в ФМ-форматі, складає у середньому 81%. Ми стали лідерами завдяки двом факторам: більшість місцевих ТРО взяли себе в партнери суспільного мовника «РАДІО ПРОМІНЬ», яке працює в розважально-інформаційному форматі. Крім того, такі радіостанції як сумське «ДІВА РАДІО» та конотопська «ВЕЖА» постійно ставлять в плей-листи пісні українських виконавців українською мовою.

– Тобто, по різним показникам область не пасе задніх?

– Протягом останніх 3-х років фіксується позитивна динаміка щодо розбудови інформаційного простору Сумської області. І сумських медійників є з чим привітати напередодні професійного свята. Як я люблю казати, «step by step – розбудуємо інформаційний простір разом!».

– Пані Ларисо, дякуємо Вам за змістовне інтерв’ю і дозвольте привітати Вас, від нашого колективу, з прийдешним професійним святом, побажати Вам і Вашим колегам успіхів у такій важливій справі, як розбудова та захист українського інформаційного простору на Сумщині.

– Дякую.

 

Джерело The Sumy Post

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше