Лінійне телебачення в Україні упродовж певного часу буде актуальним – висновки із відкриття Днів електронних комунікацій

28.05.2021

У заходах Днів електронних комунікацій, що триватимуть у Києві упродовж 28  30 травня, обговорюються найактуальніші питання галузі телекомунікацій. У сьогоднішньому відкритті беруть участь заступник голови Національної ради Олег Черниш, член Національної ради Максим Онопрієнко і начальниця юридичного управління Ганна Літвіщенко.

Олег Черниш коротко охарактеризував  найважливіші питання,  які  насамперед треба врегулювати законодавчо. Хоч деякі  точкові зміни, які  б відповідали сучасному розвитку телебачення і радіомовлення вдалося внести, але  постають нові виклики. Національна рада  сподівається, що буде ухвалений законопроєкт 4107, який повинен розблокувати роботу Національної ради у частині проведення конкурсів для учасників ринку, що призупинена через антиковідний закон. Нині налічується ще понад 50 компаній, які не отримали ліцензію на цифрове ефірне мовлення. Уже є прораховані УДЦР частоти, і є можливість для побудови місцевих мультиплексів, але провести конкурс регулятор наразі не може. Цей закон має вирішити це питання.

Крім того, зауважив Олег Черниш, запропоновано зміни до Методики нарахування ліцензійного збору, наразі вона на узгодженні в органах державної влади. «Ці зміни до Методики стосуються, зокрема, провайдерів, які працюють на прикордонні з Російською Федерацією. Це зниження ліцензійного збору на 70% , крім того, це зона проведення ООС і на межі з анексованим Кримом. Це те, що ми максимально могли зробити, контактуючи з Міністерством фінансів», – сказав він.

Нині  ми спостерігаємо значне збільшення кількості домогосподарств, які споживають контент за допомогою ОТТ і IPTV-платформ.  Особливо ці зміни стали помітними у час пандемії.

Чинний закон передбачає тільки ліцензування провайдерів програмної послуги, нагадав Олег Черниш, а тому ті  ОТТ-платформи, які нині надають послуги, перебувають у нерівних умовах із традиційними провайдерами, які надають послуги IPTV й аналогового телебачення. ОТТ-платформи, переконаний він, – це фактично провайдери програмної послуги, якщо вони надають пакет програм своїм абонентам. Наразі Національною радою зареєстрований лише один ОТТ-провайдер. Отже, такі зміни також запропоновано внести до Методики.

«Сьогодні було сказано у презентації медіаексперта, що на ринку України вартість ліцензій на  ОТТ становить близько чотирьох мільйонів гривень, а якщо це буде 300-400 тис. грн., то мінімум 8 ОТТ-платформ  прийдуть, біля Національної ради вишукається черга охочих», – сказав заступник голови Національної ради.

Олег Черниш  висловив думку, що поступово в Україні зростатиме частка платного телебачення. Незважаючи на те, що після кодування сигналу медіагруп збільшилася кількість глядачів цифрового ефірного телебачення, поступово його частка на ринку зменшуватиметься, як і в більшості європейських країн.  Якщо в домівках європейців є другий, цифровий екран, за який не потрібно платити, то ОТТ-платформи дають можливість підключати до 5 екранів, і ця перевага говорить сама за себе.

Те, що держава виділила кошти на будівництво мультиплексу  МХ-7 – це вагомий крок вперед, бо є певні проблеми з  єдиним оператором цифрового ефірного телебачення, який надає послуги абонентам із 4-х мультиплексів – «Зеонбудом». Однак, на переконання Олега Черниша, поступово саме провайдери повинні зайти до кожного будинку, і весь комплекс послуг буде надаватися ними.

Член Національної ради Максим Онопрієнко докладніше  розповів про побудову державного мультиплексу МХ-7. Регулятор ще в грудні 2019 року ухвалив рішення про створення цифрової багатоканальної телемережі, яка мала би базуватися на цифрових передавачах, встановлених на 158-ми об’єктах Концерну РРТ. Але Концерн через фінансові проблеми не впорався із цим завданням торік. Цю проблему вдалося зрушити з місця вже цього року. За підсумками парламентських слухань 2 квітня цього року Кабінету Міністрів України доручено створити стратегію стабільного українського мовлення на тимчасово окупованих територіях, на прилеглих до зони бойових дій, на прикордонних територіях на 2022 – 2024 роки, ідеться також  і про розбудову МХ-7 на базі Концерну РРТ. На виконання Указу Президента, рішення РНБО Уряд має віднайти кошти на це.

«Ми зі свого боку з колегами в Національній раді сьогодні обговорюємо процедурні питання – визначення каналів, які зайдуть у цей мультиплекс, видачу дозвільних документів. І треба враховувати багато факторів, і вартість передачі сигналу, і більш детальне визначення покриття»,-  сказав Максим Онопрієнко.

Наразі Національна рада обмежена у своїх діях, бо не може проводити конкурси. Тому справді багато чого залежить  від ухвалення в другому читанні законопроєкту 4107. «Цим законом розблокується наша діяльність із проведення конкурсів, і тоді можна буде наповнювати і мультиплекс МХ-7», – уточнив він.

Учасниками обговорень було зауважено, що не зважаючи на те, що в останній рік внаслідок пандемії значно змінилися запити споживачів контенту, і  лінійне телебачення  певною мірою втрачає свою актуальність, а онлайн-послуги впевнено завойовують свого користувача, в Україні ще тривалий час традиційне телебачення – і цифрове, і супутникове – буде актуальним. Україні вкрай необхідні законодавчі зміни, що враховуватимуть нові тенденції регулювання медіасфери і нові виклики, які постають перед державою.

Ганна Літвіщенко зауважила, що робота над  законопроєктом «Про медіа» в Україні триває вже понад 10 років. За цей час відбулися дуже великі зміни, особливо змінилися технології, а держава за технологіями не встигає. На її думку, ухвалювати закон частинами, як пропонують деякі суб’єкти ринку, – тобто розбити його на окремі категорії можливо, але чи вирішить це всі проблеми?

Умови мають бути  рівними для всіх гравців, незважаючи на те, що це різні технології і різні суб’єкти, але є певні правила, і вони повинні бути однаковими для всіх. «Має бути єдиний регулятор, мають бути єдині принципи і підходи», – наголосила вона.