Максим Онопрієнко взяв участь в експертному обговоренні теми законодавчого забезпечення інформаційної політики України щодо окупованих територій - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Максим Онопрієнко взяв участь в експертному обговоренні теми законодавчого забезпечення інформаційної політики України щодо окупованих територій

2 березня в рамках експертної дискусії, організованої Аналітичним центром Українського католицького університету, член Національної ради Максим Онопрієнко долучився до обговорення теми законодавчого забезпечення інформаційної політики України щодо окупованих територій ОРДЛО та Автономної Республіки Крим у 2014 2020 роках.

Передусім він нагадав про те, що окупація українських територій почалася з активного захоплення медіапростору. Теле- і радіокомпанії, передавальні центри, вежі стали одними із перших, куди ступила нога агресора.  На частотах українських мовників почали звучати програми російських мовників. Першою відповіддю, яку змогла зробити Національна рада в тих обставинах, стало обмеження ретрансляції російських телеканалів на нашу територію, адже вони сіяли ідеологію країни-агресора. За кілька років такої системної роботи вдалося вилучити із переліку дозволених для ретрансляції в Україні програм фактично усі російські телеканали, яких раніше було понад 80.

Другим кроком регулятора стало відновлення мовлення вітчизняних телевізійних і радіоканалів у визволених від незаконних збройних формувань населених пунктах Донецької і Луганської областей, а також мовлення на окуповані території й анексований Крим. Ці заходи проводилися спільно з іншими державними органами. Для цього Національна рада наприкінці 2014 року запровадила видачу дозволів на тимчасове мовлення на території проведення антитерористичної операції, згодом ООС. Відповідний закон було ухвалено у грудні 2017 року.

Дозвіл на тимчасове мовлення дав змогу компаніям мовити поза конкурсом на підконтрольних державній владі територіях Донецької та Луганської областей, а також окремі райони Херсонської області. Такий дозвіл надається на безоплатній основі зі строком дії до одного року. У 2019 році було спрощено процедуру видачі, а по суті продовження строку дії дозволу на наступний період.

Загалом наприкінці 2020 року, повідомив Максим Онопрієнко, налічувалося 70 чинних дозволів на тимчасове мовлення на прифронтових і прикордонних територіях. Звісно, і досі є проблеми фінансові, пов’язані з технологічним оснащенням і відновленням інфраструктури, визнав член Національної ради. І криза пандемії також позначилася на спроможності телерадіокомпаній вести мовлення на цих територіях.

На цей рік заплановане відкриття вежі заввишки 150 м у Комишувасі Луганської області. Для мовлення із цієї вежі прораховано 8 радіочастот: 3 аналогових і 2 цифрових канали з місцями для можливого мовлення до 10 телепрограм.

Водночас актуальною є проблема глушіння сигналу наших мовників сигналом із окупованих територій, адже агресор свідомо втручається у хвилі нашого радіочастотного ресурсу. Тому попри те, що вже чимало зроблено і в законодавчому полі, і по факту, ще багато треба зробити, вважає Максим Онопрієнко. Тут мають бути злагоджені дії усіх відповідальних державних органів, адже мета і розуміння наявних проблем у них спільні. Потрібна стратегія і її належна реалізація, щоби наші громадяни як на підконтрольних, так і окупованих територіях таки мали б можливість чути і бачити український контент.

Стосовно продукту, який виробляється для мешканців означених територій, Максим Онопрієнко зауважив, що Національна рада як регулятор не впливає на зміст контенту. «Наше завдання – бути на сторожі інформаційної безпеки країни, стежити за дотриманням законодавства і відповідністю діяльності умовам ліцензій», – сказав він. Цей напрям діяльності потребує подальших більш активних дій відповідальних інституцій.

Максим Онопрієнко наголосив і на тому, що в наявній ситуації постійного інформаційного впливу агресора український регулятор медіасфери потребує законодавчих змін, щоб мати змогу діяти більш оперативно. Інструментів поширення маніпуляцій, дезінформації, пропаганди в медіа країни-агресора більшає з кожним днем. Щоб Національна рада могла відповідати на виклики і вирішувати питання швидко й законним шляхом, наприклад із подібними телеканалами, що фінансуються країною-агресором, необхідно дуже активне втручання держави і оперативні зміни до законодавства.

«У питанні ж забезпечення інформаційної політики України щодо окупованих територій ОРДЛО та АРК  насамперед важливі інструменти, які можна задіяти. Бо створення нормативно-правової бази – тривалий процес, а в питаннях інформаційної безпеки треба діяти швидко», – підсумував Максим Онопрієнко.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше