Медіа мають пропонувати суспільству більше підтримки, а не посилювати тривогу і паніку - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Медіа мають пропонувати суспільству більше підтримки, а не посилювати тривогу і паніку

Національна рада занепокоєна тим, що в інформаційному просторі під час карантину деякі медіа замість психологічної підтримки людей поширюють маніпулятивні меседжі та запускають фейкові повідомлення, які посилюють панічні настрої.  Таку позицію регуляторного органу перед початком засідання 7 травня озвучила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

Інформаційний простір в усьому світі сповнений нині тривожною інформацією про загрози, які постали для  життя людей, для економік, і ті виклики, які треба подолати. Провідні медіа обговорюють, які уроки людство має винести з обставин, що виникли – і як вийти з них сильнішими. В Україні в цей період трапилися ще й додаткові катаклізми – пожежі в Житомирській області та Чорнобильській зоні відчуження, відзначалася у квітні й сумна дата Чорнобильської трагедії. Сукупність усіх цих чинників, доповнена маніпулятивними інтерпретаціями, на превеликий жаль та з подачі ворожих пропагандистських кіл, деякі вітчизняні медіа використовують для нагнітання мало не апокаліптичних настроїв у глядачів.

ЗМІ, безперечно, мають інформувати про всі ситуації, події та факти, однак нині як ніколи вони мають думати про те, як подати інформацію чесно й точно, як повідомити людям причини і наслідки, аби не сіяти паніку, а навпаки дбати про забезпечення готовності подолати проблеми, які є насправді, а не створені фантазіями технологів. «Завданням медіа у цей час мало би бути якомога гуманніше, дружнє інформування людей», – наголосила Ольга Герасим’юк. Медіа якраз мають долати  невизначеність, невідомість, страхи, паніку, риторику, яка поглиблює негативні емоції й переживання людей. Нещодавно в ефірі телеканалів «1+1» і «NewsOne» було поширено недостовірну інформацію про діяльність в Україні так званих «секретних лабораторій США», які начебто працюють над розробкою біологічної зброї. Ці сюжети, їхня стилістика викликали величезне обурення громадськості. Вони є наративами, які активно поширює Росія. Свого часу ця інформаційна хвиля була запущена в Грузії перед завершенням терміну дії договору про співпрацю з американськими дослідниками. Тепер це продовжилося в Україні.

Про цей випадок вже висловився представник Держдепартаменту США Джордж Кент, який відповідає за відносини з Україною, повідомила «Європейська правда». Він зауважив, що це питання не буде порушуватися на урядовому рівні, оскільки недостовірна інформація поширена приватною телекомпанією.

Національна рада звертається до компаній ТОВ «Новини 24 години» і ТОВ «ТРК «Студія 1+1» щодо  мотивів поширення необ’єктивної інформації для подальшого аналізу та опрацювання проблеми.  Наразі регуляторний орган отримав також від проєкту «StopFake» спростування всіх тез, які в цьому контексті звучали в ефірі названих мовників. Висновки колег ми пропонуємо до вашої уваги.

Національна рада розпочала партнерство та підписала меморандум зі «StopFake»,  щоби спільно протидіяти дезінформації і фейкам, – сказала Ольга Герасим’юк. Чинне законодавство у сфері медіа не прописало чітких механізмів для унеможливлення дезінформації. Законопроєкт про дезінформацію покладено на полицю, – його обговорення викликало хвилю невдоволення, за якою робота просто припинилася, залишивши простір для множення фейків вільним для таких дій.

Національна рада звертає увагу народних депутатів на цю проблему. У підготовленому листі до профільного парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики наголошується, що загальні норми чинного законодавства не  містять норм та механізмів притягнення телерадіоорганізації до відповідальності за поширення недостовірної інформації. Немає і дієвого механізму запобігання поширенню такої інформації. Адже закон зобов’язує медіа розповсюджувати об’єктивну інформацію, однак не подає критеріїв визначення її об’єктивності. І це переводить дискусію в довгі судові провадження.

Чинний Закон України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає два способи захисту від поширення недостовірної інформації. Перший спосіб – шляхом спростування поширених у програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Таким правом наділений громадянин або його офіційні представники.

Другим способом є право громадянина або юридичної особи, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено недостовірні відомості, скористатись правом на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи).

Обидва способи захисту реалізуються поза межами повноважень Національної ради, оскільки встановлення зазначених обставин мають бути підтвердженими судовими органами.

Також у  законі є перелік підстав, за наявності яких телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за інформацію. «Досить часто телерадіоорганізації зловживають наданими законом правами, – зауважила Ольга Герасим’юк. – Наприклад, запрошуючи в прямі ефіри осіб, які не є працівниками телерадіоорганізацій, які можуть умисно розповсюджувати недостовірну інформацію, що в подальшому сприяє поширенню таким суб’єктом інформаційної діяльності однобокого, неправдивого висвітлення певних фактів та вводити в оману телеглядачів чи радіослухачів».

Національна рада звернулася до  Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо  необхідності внесення відповідних змін у чинне законодавство, а також передбачення необхідних положень у новому законі  «Про медіа».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше