Медіа-освіта і відповідальність ЗМІ – найперші чинники, що можуть подолати мову ворожнечі
Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк бере участь у регіональній конференції, організованій Радою Європи за підтримки Агентства електронних медіа Хорватії «Подолання мови ворожнечі в медіа: роль регуляторних органів та суддівського корпусу», що відбувається в Загребі. У другий день конференції представники державних органів, медіа-регуляторів, посольств, судді та медіа-експерти країн-членів Ради Європи обговорюють, як створити механізми для подолання мови ворожнечі в ЗМІ.
Розмова розпочалася з розгляду проблеми формування публічного обговорення міграції і біженства. У своїй доповіді Томас Бочек, спецпредставник Генерального секретаря з міграції і біженців Ради Європи говорив про те, як уникнути наративів, які роз’єднують, і риторики ворожнечі, як зробити так, щоб голоси мігрантів були почуті.
Особливий інтерес становило також питання медіа-грамотності, завдяки якій можна виховати критичне мислення і досягти того, щоб медіа і їх користувачі могли ефективно реагувати на ворожу риторику. Наголошено, що у ХХІ столітті неграмотним є не той, хто не вміє читати чи писати, а той, хто не вміє навчатися, відучуватися і перенавчатися.
Увазі учасників були запропоновані досвід і практика окремих країн Ради Європи, що доводять ефективність поглиблення медіа-знань громадян. Член Комітету з якісної журналістики в цифрову епоху РЄ Мартіна Чапмен зауважила на потребі регуляторам, суддям і органам саморегулювання кооперуватися й вдосконалювати спільну стратегію в медіа-просвітництві. Адже люди, які розуміють основи цифрової медіа-грамотності, будуть краще контролювати свої вчинки, ніж ті, кому бракує цих знань.
Про особистий досвід щодо формування критичного мислення, уміння допомагати й ефективно реагувати на риторику ворожнечі засобами медіа-грамотності розповіли представники Норвегії, Хорватії, Фінляндії та Данії. Тут зазначалося, що особливо важливо працювати саме з дітьми, навчати їх різним практикам, які сприяють розбірливому ставленню до інформації. Цьому аспектові була присвячена значна частина обговорення.
Крістіна Міек із норвезького медіа-регулятора навела дані про те, як генерація майбутнього отримує свої установки щодо комунікації зі світом, звідки можуть з’явитися паростки мови ворожнечі. Так, у Норвегії власними смартфонами користуються 90% дітей, які з 10 – 11 років уже є в соціальних мережах. Для 48% із них соцмережі стали основним джерелом інформації. 28% дітей визнали, що мали досвід онлайн-булінгу чи негативних коментарів, 14% – переслідували, цькували, а 8% – погрожували кому-небудь.
Серед опитаних 15 – 18-річних дітей 66% стверджують, що щодня або принаймні раз у тиждень стикаються з онлайн-новинами, які, на їхню думку, не є правдивими. Основним джерелом фейкових новин, кажуть діти, є Facebook (64%), Twitter чи Youtube (17%) та Instagram (14%). Водночас 63% дітей впевнені або майже впевнені у своїй спроможності відрізнити правдиві й неправдиві новини.
Національний аудіовізуальний інститут Фінляндії, повідомила Саара Саломаа, ініціює кооперацію в медіа-освітній роботі з дітьми. Вона висловилася, що медіа-освіта – це не про негатив, це – промоція і обстоювання позитиву. «Нам необхідна освіта, підтримка соціальної взаємодії, добробут і рівність, однак водночас регулювання і керування», – сказала вона.
Щороку в лютому у Фінляндії відбувається тиждень медіа-освіти. Його мета – просування медіа-грамотності й підвищення компетенції викладачів у цій сфері. 2018 року в рамках цього тижня до організації різноманітних ресурсів були залучені 50 організацій. Понад 2000 дитячих садочків, шкіл, бібліотек, центрів роботи з молоддю зареєструвалися як учасники. Темою тижня медіа-освіти у 2019 році стане «Що таке протизаконна мова ворожнечі» – інформаційний ресурс, розроблений міністерством юстиції країни.
Медіа-грамотність, визнала Саара Саломаа, не може змінити світ, але може зробити внесок у розуміння механізмів впливу, критичного мислення, соціальної спрямованості медіа, самовираження, емпатії у цифровому просторі.
Свою думку із цього питання висловив і активіст із захисту прав людини з Молдови. На його переконання, тисячі освітніх заходів не дадуть бажаного ефекту, доки не буде досягнуто відповідальності медіа. У сучасному потоці інформації не можливо сто разів перевірити новину чи меседж. Потрібна відповідальність медіа за продукт, який виробляється для аудиторії. Без санкцій за діяльність, що сприяє поширенню мови ворожнечі й дезінформації, нічого не буде ефективним. Так, в освіту треба вкладати постійно, бо розвиток має тривати, – і водночас необхідно ставити високі вимоги до всіх видів медіа та засобів комунікації. Медіа-грамотність – найперше про людські цінності і ставлення до людини й до життя.
За результатами обговорення учасники конференції дійшли висновку, що медіа-грамотність – один із основних збройних засобів побороти мову ворожнечі та її наслідки. Ворожість, мову ненависті та образ можна подолати, лише почавши правильну комунікацію з дітьми, які понесуть нове бачення, нове ставлення, нові стандарти в нове суспільство.
Участь у регіональній конференції «Подолання мови ворожнечі в медіа: роль регуляторних органів та суддівського корпусу» від України також взяли медіа-експерти та юристи Ігор Розкладай, Оксана Романюк, Максим Дворовий і Павло Пушкар, а також Ірина Остапа з Офісу РЄ в Україні.
