«Медіа під час війни» - у Тбілісі відбулася конференція Ради Європи за участі українського медіарегулятора - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

«Медіа під час війни» – у Тбілісі відбулася конференція Ради Європи за участі українського медіарегулятора

12 – 13 жовтня в Тбілісі, Грузія, відбувалася Регіональна конференція Ради Європи «Медіа в часи війни». Її провели для обміну ідеями і досвідом між медіа країн Східного партнерства – України, Азербайджану, Вірменії, Грузії та Молдови. Голова Національної ради Ольга Герасим’юк приєдналася до учасників заходу онлайн і взяла участь 12 жовтня у сесії «Медіа в Україні до і після 24 лютого».

Із вітальними словами в перший день регіональної конференції до учасників конференції звернулися Патрік Пенінкс, голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, Андрій Касьянов, Тимчасовий повірений у справах України в Грузії, Наталія Виговська, голова регіональної мережі Інституту масової інформації. Також вступне слово мали пані Посол Норвегії в Грузії та Вірменії Хелене Санд Андресен, Посол Швеції в Грузії Ульрік Тідештрьом, голова офісу РЄ в Грузії Наталія Воутова, очільник департаменту політики безпеки і євроатлантичної інтеграції МЗС Грузії Торніке Парулава.

Відкриваючи конференцію, Патрік Пенінкс зазначив, що кризи, з якими стикається останніми роками Європа – пандемія, війна в Україні, – посилили такі явища, як дезінформація, мова ворожнечі, пропаганда.

«З лютого 2022 року державні органи, журналісти і медіаорганізації в регіоні стикаються з новими викликами та пришвидшенням наявних, зокрема протидією дезінформації, боротьбою зі збільшеною та неконтрольованою мовою ворожнечі, безпекою журналістів, розширенням обмежень та поширенням пропаганди, а також висвітленням і створенням репортажів про війну», – сказав він. Крім того, останніми роками повага до свободи вираження поглядів у багатьох країнах занепала. Це все вимагає більшої потреби у підтримці і сприянні професійному висвітленню конфліктів у ЗМІ, підвищенні медіа- та інформаційної грамотності та протидії мові ненависті.

За словами Патріка Пенінкса, «робота вільних, незалежних, професійних і неупереджених ЗМІ є життєво важливою під час війни та конфліктів і може сприяти захисту цивільних осіб, а також привертати увагу міжнародної спільноти до військових злочинів і грубих порушень прав людини».

Рада Європи готова надалі надавати необхідну підтримку і допомогу у цій сфері через свій стратегічний трикутник моніторингу, встановлення стандартів і співпраці в регіоні та за його межами.

Професія медійників під час війни стала однією з центральних. Це визнають усі учасники зустрічі. Крім того, журналісти в цей час стикаються з посиленими викликами і небезпекою, які пов’язані не лише з професійними стандартами їх роботи, а й безпосередньо із загрозами для власного життя.

Медіа у всіх країнах є ключовими для захисту свободи слова, прав людини і верховенства права, наголосив Посол Швеції в Грузії Ульрік Тідештрьом. Натомість у багатьох країнах світу ухвалюють репресивні щодо журналістів закони. «Журналістика – дуже важливий засіб для боротьби з дезінформацією», – сказав він, а тому необхідно продовжувати роботу на всіх рівнях для підтримки медіа, щоб дозволити їм працювати незалежно і стабільно.

Ольга Герасим’юк розповіла учасникам конференції про те, як змінилася робота українського медіарегулятора і українських медіа з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. На її переконання, розв’язана росією війна впливає на розвиток та діяльність мовників і у Вірменії, Азербайджані, Грузії та Молдові. «Війна, яку розпочала Росія, змінила нас, змінила світ, змінила медіа в Україні», – зауважила вона.

Водночас для України це більше ніж війна, це – геноцид. «Це той випадок, коли нас намагаються знищити і стерти з лиця землі загалом». І ця війна особливо активно супроводжується російськими хвилями дезінформації, інформаційно-психологічними кампаніями. Вони посилюються з кожним значущим актом дії рф, і масштабна ракетна атака українських міст та об’єктів інфраструктури 10 жовтня тому підтвердження. Цими дезінформаційними атаками, численними  фейками і брехнею з екранів російського телебачення, телеграм-каналів росіяни прагнуть посіяти паніку, залякати  українців. «Тому, вся діяльність українських медіа під час російської агресії підпорядкована єдиній національній меті – спротив загарбникам, зокрема інформаційний спротив задля перемоги над агресором» – наголосила Ольга Герасим’юк.

Голова Національної ради поділилася прикладами героїчного інформаційного спротиву українських медійників, який вони влаштовують навіть в умовах окупації і загрози життю. Вона розповіла про компанії з Бучі, Маріуполя, Тростянця, Харкова, Чернігова, щоб показати, як українські медійники – журналісти, оператори, провайдери – в надскладних умовах намагаються зробите усе можливе і неможливе, щоб забезпечити громадян телевізійними, радіопрограмами, інтернетом і зв’язком.

Звісно, війна завдала значних втрат українським медіа. Станом на 1 вересня 2022 року внаслідок захоплення території України російськими терористичними військами припинили мовлення 128 мовників. 124 компанії частково або повністю втратили обладнання. Сума матеріальних втрат, за підрахунками мовників, становить понад 10 мільйонів доларів (463 мільйони гривень). Тисячі людей залишилося без роботи.

«Однак, незважаючи на всі труднощі, українські медіа тримаються, і правду про підступну і агресивну війну росії проти України дізнаються в усіх куточках світу», – підкреслила Ольга Герасим’юк.

У цій панельній сесії також взяли участь представники українських медіа, які поділилися власним досвідом роботи в умовах війни. Вони також говорили про потреби і виклики, які нині є вкрай актуальними для українських медіа і світової медіаспільноти в контексті воєнної агресії.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше