Медіа та вибори: учасники міжнародної конференції шукали шляхів удосконалення вітчизняного законодавства

5 квітня відбулася Міжнародна конференція «Медіа та вибори в Україні: виклики та можливі рішення». Її мета – обговорення проблем, пов’язаних із неупередженим та об’єктивним висвітленням виборчого процесу засобами масової інформації.

 У процесі зустрічі було порушено цілий спектр питань, що стосуються виборчого процесу в нашій державі, зокрема і щодо ролі регулятора телерадіоінформаційної сфери, і необхідних законодавчих змін.

Вільні вибори є елементом демократії так само, як і свобода слова. Остання, однак, має тісно корелюватися із відповідальністю, яку мають відчувати і нести засоби масової інформації  за свої дії. Ця думка була наскрізною у виступах багатьох учасників заходу, оскільки морально-етичні аспекти у цьому питанні відіграють велику роль, формуючи довіру громадян як до окремих органів державної влади, так і до виборчої системи загалом.

Про рекомендації Європейського Союзу для України з ухвалення виборчого кодексу нагадав голова Представництва Європейського Союзу в Україні Посол Ян Томбінські. Цей документ  повинен містити правила щодо організації, фінансування виборів, реагування на порушення тощо. Зі свого боку ЄС готовий допомагати всім розробникам виборчої системи в Україні, аби вона відповідала стандартам і очікуванням людей, наголосив пан Посол.

Заступник голови Національної ради Уляна Фещук звернула увагу присутніх, що вітчизняне законодавство містить неефективні положення, які не дають важелів впливу на діяльність ЗМІ під час виборів. Фіксація порушень Національною радою під час передвиборних перегонів не призводить до жодних наслідків, а після виборів немає суб’єктів виборчого процесу, до яких можна позиватися.

Про особливості діяльності Національної ради під час виборчих кампаній, проведення моніторингу ЗМІ розповів начальник відділу моніторингу та аналізу телерадіомовлення регуляторного органу Дмитро Швидченко. Він зауважив, що нині законодавством не передбачено цілісної моделі під час виборів, складниками якої є регулятор, ЗМІ і суб’єкти виборчого права. Тому «маємо сферу, яка фактично позбавлена механізмів контролю». Серед інструментів, якими наділена Національна рада, – можливість складання адміністративних протоколів. Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення сума можливого штрафу визначена від 170 до 680 гривень. Такий мізерний штраф жодним чином не спонукає медіа не порушувати законодавство.

Кілька рекомендацій для України з обговорюваного питання озвучив Експерт Ради Європи, колишній президент Організації новинного Омбудсмана Джейкоб Моллерап. Серед них припинення прихованої реклами, потреба у чіткому й дієвому законодавстві, ефективний і некорумпований регулятор, застосування градованої шкали санкцій для ЗМІ за порушення законодавчих норм, серйозні штрафи і можливість відкликання ліцензій. При цьому, за словами експерта, вкрай важливою є прозорість регулятора медіа. Він також висловив думку про те, що недоречно сліпо копіювати медійне законодавство інших держав, бо в ньому так само є вади. Необхідно його модифікувати.

При обговоренні ролі незалежного регулятора у сфері ЗМІ наголошувалося на необхідності наділення його належними повноваженнями контролю за перебігом виборчого процесу в медіа та можливістю застосування санкцій. Проте, наприклад, досвід Грузії, з яким ознайомив учасників Іване Махарадзе, керівник департаменту регулювання мовлення Національної комісії Грузії з питань комунікацій, визначає, що лише суд ухвалює  рішення про накладення штрафу.

Міжнародні фахівці акцентували на стандартах, які мають бути забезпечені під час виборчого процесу. Це – неупередженість, збалансованість, точність при інформуванні, а також плюралізм і рівність у виборах. Порівнюючи виборче і медійне законодавство Франції та США, Бертран Сімон, експерт Ради Європи, професор із політичної та соціальної комунікації факультету політичних наук Університету Париж 1 Пантеон-Сорбонна, розповів про позитиви і негативи двох різних підходів до регулювання на законодавчому рівні питання трансляції комерційної політичної реклами. Так, у Франції політична платна реклама заборонена, а в США вона є єдиним дозволеним інструментом інформування про суб’єктів виборчого процесу.

Думки про те, якими мають бути норми українського виборчого законодавства, висловлювали і вітчизняні експерти. Так, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар  вважає, що заборона платної політичної реклами стимулюватиме збільшення кількості джинси. Натомість Олексій Кошель, директор всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України», виступив за повну її заборону, оскільки, за його словами, упродовж останніх років значно зросла вартість передвиборної агітації, що унеможливлює доступ нових політичних сил до виборчого процесу. Водночас заборона політичної реклами зменшила б ці суми у 3 – 4 рази. Компромісним може стати варіант обмеження політичної реклами, яке висуватиме чіткі вимоги до змісту й тривалості роликів, що їх мають виготовляти суб’єкти виборчих кампаній. Загалом же рішення цієї проблеми – на перетині різних сфер, вважає виконавчий директор ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк, а саме: роботи із журналістами, з погляду на етичні засади їхньої діяльності і відповідальності, з PR-агентствами й політичними партіями.

 Пропозиції щодо врегулювання низки проблемних аспектів, які стосуються діяльності засобів масової інформації у виборчий період, озвучив керівник апарату Національної ради Володимир Пащук. За його словами, зміни до чинного законодавства мають розширити повноваження Національної ради як незалежного регуляторного органу, збільшити суму штрафних санкцій за них, передбачити визначення термінів, які становлять головні засади  забезпечення виборів, наприклад «збалансованість», «неупередженість», «об’єктивність»  тощо. При цьому необхідно визначити кількісні та якісні параметри такої інформації для можливостей практичного застосування. Також, наголосив він, важливо законодавчо закріпити обов’язок телерадіоорганізацій щодо рівного і збалансованого розподілу ефірного часу в інформаційних передачах серед учасників виборчого процесу і визначити адміністративну відповідальність за його порушення.

Міжнародна конференція «Медіа та вибори в Україні: виклики та можливі рішення» організована Радою Європи за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», «Реформа виборчої практики в Україні», «Сприяння українській владі у реформуванні виборчого законодавства та у проведенні конституційної реформи».

 

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше