Медіаграмотність – важливий чинник у протистоянні загрозам інформаційної війни - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Медіаграмотність – важливий чинник у протистоянні загрозам інформаційної війни

4 листопада членкиня Національної ради, відповідальна секретарка Олена Ніцко взяла участь у Всеукраїнській стратегічній нараді з розвитку медіаосвіти, що проводилася в рамках інтернет-конференції «Розвиток медіапсихології та медіаосвіти в Україні: медіаосвітня осінь-2022». Вона розповіла про роль регулятора медіа у захисті дітей від потенційно шкідливої інформації та внесок Національної ради у розвиток медіаграмотності.

Від імені Національної ради Олена Ніцко подякувала освітянам за ту діяльність, яку вони провадять у сфері медіа- та інформаційної грамотності. Ця робота не лише необхідна для того, аби нове покоління українців виросло освіченим, інтелектуальним та гуманним, а й надзвичайно відповідальна з огляду на інформаційні гібридні війни, що ведуться у сучасному світі.

Вона констатувала, що медіарегулятор докладає багато зусиль для того, щоб відверта брехня, пропаганда, перекручена й маніпулятивна інформація російських медіа були заблоковані в демократичних країнах світу.

У рамках Всесвітнього тижня медіа та інформаційної грамотності GlobalMILWeek-2022, що проводився з 24 по 31 жовтня, Національна рада підготувала дайджест практичних рекомендацій для мовників і громадян України щодо боротьби з дезінформацією, а також провела та оприлюднила моніторинг терористичної діяльності російських телеканалів «Россия 24», «RTR Планета» і «Первый». Дані цього моніторингу можуть бути використані у судових справах проти пропагандистів. Олена Ніцко запропонувала ознайомитися із цими матеріалами на офіційному вебсайті Національної ради та використовувати їх за потреби.

Вона також розповіла учасникам наради про діяльність Робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, яка вже розробила низку документів, що спрямовані на те, аби захистити дітей від шкідливої інформації. Всі вони стосуються висвітлення надзвичайно чутливих тем, таких як насильство, секс, булінг, суїциди тощо.

Вона наголосила, що ухвалені робочої групою акти можуть стати у пригоді не лише медіа, було б добре, якби про ці правила знали всі: освітяни, студенти і діти також. Акт, над яким нині працює робоча група, має назву «Висвітлення в медіа теми дітей війни». Всі розуміють, що медіа мають висвітлювати події, які переживає в цей час наша країна. Але необхідно зважати й на те, що це покоління українських дітей уже травмоване війною, а тому треба намагатися зменшити її вторинний вплив на дитячу психіку через медіа.

«Цей документ невдовзі буде фіналізовано, і ми сподіваємося, що він допомагатиме медіа працювати в певних рамках, пам’ятаючи про вплив інформації на психіку та емоційний розвиток дітей», – сказала Олена Ніцко.

У заході, що був організований Міністерством освіти і науки України, Національною академією педагогічних наук України, Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти, Всеукраїнськиим експериментом «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» і Українською асоціація медіапсихологів і медіапедагогів, брали участь не лише освітяни і науковці.

Зокрема, свої проєкти із медіаграмотності представили:

  • Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX);
  • org – освітня платформа Громадської організації «Центр Медіареформ», зас­нована Могилянською школою журналістики;
  • Інтернет-видання «Детектор медіа» і його окремий підрозділ MediaSapiens;
  • Український інститут медіа та комунікації та інші.

Представлені платформи і їхні програми переконують, що розвитку медіаграмотності в Україні приділяється велика увага. Особливо ці проєкти важливі в галузі освіти, де ця робота має проводитися системно. Однак треба враховувати той факт, що рівень цифрової- і медіаграмотності наразі залишається недостатнім. Дослідження, яке проводилися у межах програми «Мріємо та діємо», показало дещо низький показник медіаобізнаності молоді – 37 балів зі 100 можливих (у дослідженні використовувалися дані, зібрані до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну). Хоча середній показник саме серед молоді вищий, ніж серед дорослих: 41 проти 35 балів. (Результати досліджень за посиланням: https://mriemotadiemorazom.org/research).

Учасники обговорення розповіли про подальші плани і конкретні проєкти, які спрямовуються на підвищення медіа- та інформаційної грамотності серед населення і, зокрема, молоді. Було відзначено особливо добрі результати таких заходів, як тестування.

Доктор психологічних наук, президент Української асоціації медіапсихологів і медіапедагогів, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ Любов Найдьонова, яка була модераторкою стратегічної наради із розвитку медіаосвіти, зауважила, що такий метод дуже ефективний. Людина, яка проходить тест, відразу може не лише оцінити свої знання, а й зробити висновки в тому, де вона помиляється. Тобто разом із оцінюванням відбувається і навчання, наголосила вона. На її думку, таку практику потрібно продовжувати.

Олена Ніцко, звертаючись до учасників стратегічної наради з розвитку медіаосвіти,  наголосила на тому, що Національна рада завжди відкрита до спілкування та готова долучатися до заходів із медіаграмотності.

За результатами  інтернет-конференції «Розвиток медіапсихології та медіаосвіти в Україні: медіаосвітня осінь-2022»  організатори підготують постреліз, а також напрацюють рекомендації для поглиблення  медіаграмотності, які Національна рада оприлюднить і на своєму вебсайті.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше