Медіаграмотность в Україні треба поглиблювати – висновок учасників прес-ланчу Інтерньюзу

 


5 квітня в рамках організованого Представництвом Internews в Україні прес-ланчу для медіа-організацій та ЗМІ відбулося обговорення на тему «Медіаграмотність: навіщо нам потрібен медіаобізнаний громадянин. Яку роль мають грати ЗМІ та громадські медіа організації». Головним промовцем першого із шести запланованих заходів стала перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.


 




Питання медіаграмотності надзвичайно актуальне у світі й не сходить із порядку денного, зауважив, розпочинаючи бесіду, директор Internews в Україні Вейн Шарп. Попри те, що ця тема в Україні розглядається давно, нині, коли Україна зіштовхнулася з новою хвилею кремлівської пропаганди, перед нею постав особливий виклик. І тепер фактично весь світ дивиться на те, який шлях вибирає країна, реагуючи на нього.



На жаль, наше суспільство, яке втратило орієнтири в радянські часи і за незалежності не отримало належної просвіти, сьогодні є вкрай вразливим до того, що пропонують медіа, сказала Ольга Герасим’юк. Людям дуже складно визначитися, оцінити, відділити фейк від істини. Нове покоління успадкувало такий стан речей, а новітні технології лише покращили механізми пропаганди. Умінню замислюватися, критично оцінювати почуте, побачене і надруковане треба навчати з раннього віку – це найперше завдання медіаграмотності.



Друге,  на чому наголосила перший заступник голови Національної ради, це недостатній базовий рівень журналістів та їх обізнаності в різноманітних дисциплінах. Саме це певною мірою не дає змоги медійникам працювати за журналістськими стандартами.


 





 


Прикро, що вітчизняні журналісти, не маючи відповідної професійної підготовки, фокусуються лише на негативних подіях і тим самим створюють паралельну реальність, в якій існують лише катастрофи, жахи, море крові і насильства. Таким чином, нав’язується відчуття, що ми живемо в  країні,  яка не відбулася, в якої немає майбутнього. Негативна інформація витіснила всю іншу, бо для того, щоб розповідати про добрі справи цікаво і яскраво, треба мати достатній рівень освіченості й докласти трохи більше творчих зусиль, для того, щоб люди хотіли про них чути. В ефірі дедалі менше говорять про культурні явища, літературу, наукові досягнення. Журналісти не пропонують конструктивних підходів до проблем, з якими суспільство намагається впоратися. І люди, які часто обмежені в джерелах інформації (особливо населення за межами мегаполісів), втягуються в нав’язаний їм дискурс і справді починають бачити світ лише в чорних кольорах. 



На думку Ольги Герасим’юк, медійники мають звернути увагу саме на ці проблем. «І насамперед я би зайнялася питаннями культури. Якщо згадувати Черчиля, який сказав: якщо загине культура, тоді заради чого ми воюємо? – то для мене ця тема сьогодні звучить дуже свіжо. Через те, що ніякі знання – хоч які лекції читати – не прищепляться людям, котрі вийшли із того минулого, де совок, в якому ми жили, постарався  вичистити всі наші особливі прикмети як нації, як народу, забрати розуміння нашої історії, минулого», – зауважила вона.


 




З думкою про необхідність підготовки якісних фахівців, які мають поглиблювати знання з історії, філософії, психології та інших предметів, аби мати ширші уявлення про світ, щоб  мати право розповідати про нього людям, погодилися й інші учасники дискусії.



Ольга Герасим’юк зауважила й на тому, що медіаосвіта  має бути поглиблена і не повинна обмежуватися рамками навчання, як працювати з ґаджетами.



Великий плюс, що саме такий вектор освіти обрали українські спеціалісти, які опікуються впровадженням медіаосвіти у школах, додала виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик. Україна в цьому аспекті навіть попереду деяких європейських країн, де цей предмет викладається на рівні опанування пристроями. У нашій країні учнів навчають критично мислити, оцінювати тексти.



Оскільки питання медіаосвіти і медіаграмотності тісно пов’язані між собою, охоплюючи як міру обізнаності громадян, так і професійний рівень журналістських колективів, велику роль  для їх утвердження може відіграти саморегуляція галузі, вважає Ольга Герасим’юк.  Адже  за впровадження таких принципів регулювання зменшується вплив політиків і власників на колективи медіа, а стандарти і правила роботи стають однаковими для всіх. На разі питання підписання кодексу мовлення залишається відкритим, регулятор спонукає до цього вже не перший рік, однак реакція ринку поки неактивна.


 




Учасники дискусії виловлювалися також про те, що нині немає жодного професійного майданчика, де працівники галузі, різних ЗМІ могли би поспілкуватися, обговорити суперечливі питання, знайти відповіді на них, професійно порозумітися. Тому започаткована Internews в Україні ініціатива – корисна і необхідна у  вітчизняному медіасередовищі. Адже саме  під час таких дискусій окреслюються тенденції, виокремлюються найбільш актуальні проблеми, визначаються шляхи їх подолання. 



У заході також взяли участь Оксана Волошенюк, Асоціація української преси; Світлана Єременко, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика; Оксана Беденко, USAID; Марина Сингаївська, Укрінформ; Олексій Мацука, Донецький інститут інформації; представники медіа та онлайн-видань.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше