2 серпня в Медіацентрі Україна відбувся брифінг за участі голови Національної ради Ольги Герасим’юк, віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка і голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва. Темою стало громадське обговорення оновленої редакції законопроєкту про медіа. Його ухвалення є потребою усього суспільства і медіаринку, а також вимогою щодо кандидатства України в ЄС.

Сьогоднішнє обговорення оновленого законопроєкту про медіа показало, що представники українського медіасектору об’єднані спільною ідеєю необхідності негайного ухвалення цього документа, поділилася своїми висновками Ольга Герасим’юк. Вона нагадала, що, на думку Європейської комісії, Україні у важкий час воєнної агресії вдалося добре впоратися в балансуванні між потребами воєнного часу на певні обмеження в інформації та свободою слова.

Регулювання, запропоноване законопроєктом про медіа, повністю узгоджується з відповідними директивами Європейського Союзу, запевнила Ольга Стефанішина. Поява цього законопроєкту в переліку вимог щодо кандидатства України у члени Європейського Союзу, важлива тим, що ця рекомендація стосується базових прав людини, базових свобод кожної держави – вільного доступу до інформації і свободи слова. Розроблений законопроєкт про медіа, переконана Ольга Стефанішина, дозволяє зберегти баланс в регулюванні, а також він «створює ринок».

«Коли ми говоримо про ринкове законодавство – це будь-яке регулювання, яке створює умови для прозорого і конкурентного ринку. Так само і закон про медіа. Зміни до законодавства передбачають конкретне приведення у відповідність до директиви щодо структури власності, її прозорості», – сказала вона.

Іншими новаторськими новелами законопроєкту про медіа є створення органів співрегулювання та окремий розділ, присвячений воєнній агресії, зауважив Олександр Ткаченко. Та, мабуть, найважливішим є те, що законопроєкт комплексно враховує всі точкові зміни, внесені до законодавства останнім часом. «Це вперше, коли є системна відповідь на багато викликів, які стоять перед нами не тільки у зв’язку з кандидатством у Європейському Союзі, але й у зв’язку з війною», – сказав він.

Після 2020 року напрацьовано чимало правок до документа, розповів Микита Потураєв. «Критерій цього законопроєкту дуже простий – в ньому буде те, що відповідає інтересам України і європейському законодавству», – наголосив народний депутат. Він запевнив, що не буде жодних поступок ні в національних інтересах, ні в інтересах європейської та євроатлантичної інтеграції України. Водночас може з’явитися те, в чому зацікавлені українські медіа, суспільство та держава і що відповідає вимогам європейського законодавства.

Однією із таких ключових вимог європейського законодавства є незалежний медіарегулятор. Ольга Герасим’юк підтвердила, що вимоги цього законопроєкту повністю збігаються з вимогами, які стоять перед кожним європейським регулятором. І тут жодним чином не йдеться про цензуру чи надмірні обмеження.

«Він пропонує саме такі зміни, щоби національний регулятор України отримав свою належну роль і підкріплення його незалежності насамперед від будь-якого політичного чи іншого тиску», – підкреслила голова Національної ради.

На її переконання, є пряма кореляція між поняттями незалежного регулятора і незалежних медіа. «Незалежний регулятор – це незалежні медіа. Ми як український регулятор хочемо демонструвати нову культуру незалежності регуляції в інформаційному полі», – підсумувала Ольга Герасим’юк.

Фото надані Укрінформ