Максим Онопрієнко: мета моніторингів, перевірок і санкцій регулятора – не карати мовників, а сприяти поширенню якісного продукту та захищати національний інформаційний простір - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Максим Онопрієнко: мета моніторингів, перевірок і санкцій регулятора – не карати мовників, а сприяти поширенню якісного продукту та захищати національний інформаційний простір

Під час останнього засідання Національної ради у 2021 році, що відбулося 22 грудня, член Національної ради Максим Онопрієнко підсумував наглядову діяльність регулятора, назвав її новаторські напрями  і окреслив головні цілі цієї важливої функції державного органу.

Він відзначив, що цьогоріч Національна рада запровадила низку нових моніторингів. Їх теми  обумовлені актуальними проблемами, з якими стикається суспільство, і рівнем відповідальності, який беруть на себе медіа під час висвітлення цих проблем. 

Так, наприкінці жовтня регулятор звернувся до мовників із повідомленням про моніторинг ефірів теле- і радіоканалів щодо дезінформації про COVID-19. Адже наразі від правдивості поширеної інформації про пандемію, залежить не тільки здоров’я людей, а й безпека і довіра до держави в цілому.

Максим Онопрієнко повідомив, що було зафіксовано кілька фейків на тему пандемії – в ефірах телеканалів «UKRLIVE» і «НАШ», Національна рада вже відреагувала на ці факти. Ліцензіати зробили висновки, й надалі протягом цього часу поширення дезінформації щодо теми COVID-19  зафіксовано не було. Крім того, регулятор підготував роз’яснення телерадіомовникам, як слід перевіряти матеріали про пандемію, щоб уникнути свідомого чи випадкового поширення фейків.

«Також цього року ми запровадили гендерні моніторинги, спрямовані на усунення сексизму, ейджизму, об’єктивації та інших типів дискримінації в медіа», – повідомив член Національної ради. Було досліджено, зокрема, рекламні ролики та випуски новин у вечірній прайм-тайм. Можна виокремити кілька тенденцій. Позитивна – значний прогрес у використанні фемінітивів у новинах, а також збільшення кількості жінок-ведучих і кореспонденток. Водночас спостерігається незбалансоване співвідношення експертів та експерток (67% проти 33%) і стереотипний розподіл тем: експертки коментують дитячий відпочинок, екологію, психологію, експерти ж – економіку, безпеку, юридичні питання, міжнародну політику.

У рекламі схожа ситуація, зауважив Максим Онопрієнко. Жінки опікуються переважно хатніми справами, брудним посудом і невипраною білизною, а чоловіки виступають у ролі експертів, керівників, рятувальників. «Наголошу, що регулятор не тільки вказує на неприпустимість і некоректність таких матеріалів, ми допомагаємо мовникам розвиватися і не допускати подібних помилок», – сказав  він.

Національна рада ініціювала створення Методології гендерного моніторингу, яка допомагає проаналізувати контент і виявити стереотипи. Вона розміщена на офіційному сайті регулятора, і нею можуть скористатися всі відповідальні медіа, й інтернет-видання також!

Зупинившись на наглядової діяльності  регулятора,  Максим Онопрієнко підсумував, що 2021 року було проведено понад півтори сотні (154) планових і майже стільки ж (143) позапланових перевірок. Прикро констатувати, але одним із найпоширеніших порушень, за які Національна рада застосовувала санкції  до мовників, стало «розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті». Зокрема, саме через це порушення було оштрафовано (деяких ліцензіатів – неодноразово) телеканали «НАШ», «NEWSONE», «ZIK», «112-Україна» та львівський «НТА». Через систематичні порушення і невиконання рішень регулятора до суду скеровано аж чотири подання про анулювання ліцензії на мовлення телеканалу «НАШ», мовлення ж «112-Україна», «ZIK» і «NEWSONE» було припинено у зв’язку з рішенням Ради національної безпеки та оборони. Це ще раз свідчить про необхідність ухвалення нового законодавства, наголосив Максим Онопрієнко, бо ж Національна рада реагує на порушення лише у тих межах, які відведені законом.

На завершення Максим Онопрієнко додав: «Мета  моніторингів, перевірок і санкцій, про які я говорив вище, – не покарати якісь медіа чи вказати на їх некомпетентність, а сприяти поширенню якісного інфопродукту, і найголовніше – зберегти інформаційну безпеку країни».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше