Місцеве мовлення в Україні: перші напрацювання і перспективи розвитку - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Місцеве мовлення в Україні: перші напрацювання і перспективи розвитку

14 грудня на Першому українському форумі медіа громад член Національної ради Сергій Костинський розказав про досвід медіа-регулятора із розвитку місцевого мовлення. З метою ґрунтовного обговорення проблем і перспектив розвитку ком’юніті медіа в Україні за сприяння Офісу Ради Європи в Україні вперше на одному майданчику було зібрано авторитетних експертів,  лідерів громад і спільнот, а також представників державних, неурядових та міжнародних організацій, що працюють над розвитком медіа громад в Україні.

Під час панельної дискусії стосовно законодавчого регулювання діяльності медіа громад в Україні Сергій Костинський презентував результати роботи над проектом «Мовлення громад», який Національна рада втілює з 2015 року.

«За  три роки роботи ми дали життя 74-м місцевим радіостанціям. Таким чином, на сьогодні у 22-х областях України вже працюють 177 місцевих мовників. Це ФМ-радіостанції», – повідомив він.

Як свідчать показники аналізу виконаної роботи, найбільш активною виявилась місцева громада Харківщини. Адже за період дії проекту з усіх регіонів ця область одержала найбільше частотних присвоєнь — 20. Натомість Миколаївська і Кіровоградська області долучилися до процесу останніми, нині Національна рада лише одержала від них замовлення.

Також чітко проглядається, що політика регулятора в розподілі частот не змінилася. Так, 85 частот було віддано програмам Суспільного мовлення, на другому місці, 77 частот, – місцеве мовлення, 53 частоти у регіональних радіостанцій, останнє місце – приватні, мережеві, загальнонаціональні станції.

Загалом упродовж 2015 – 2018 років Національна рада роздала для мовлення громад 97 частот, більшість з яких – 57 частот, було видано на форматних конкурсах.

«Саме запровадження Національною радою форматних конкурсів зробило місцевих мовників конкурентоспроможними та дозволило їм вигравати більше частот», – зауважив Сергій Костинський. Адже програмна концепція таких конкурсів передбачає, що в ефірі радіостанції не менше як 15% мають бути передачі, присвячені своєму регіону, а також передачі місцевого спрямування. Крім того, дозволяється ретрансляція тільки програм Суспільного мовлення: «Українського радіо», «Радіо «Промінь», «Радіо «Культура».

«Ми розуміємо, що місцева компанія не може працювати 24 години на добу і решту ефірного часу необхідно чимось заповнювати. В результаті сьогодні 33 радіостанції працюють у 42-х населених пунктах і ретранслюють програми Суспільного мовлення. Найбільше, а це 24 радіостанції, ретранслюють «Радіо Промінь», – підкреслив він.

Також у своїй доповіді член Національної ради розказав про етапи роботи над проектом. Зокрема, одним із ключових він назвав розробку Покрокової інструкції «Організація місцевого радіомовлення, мовлення територіальних громад в Україні», яка описує алгоритм одержання ліцензії на місцеве мовлення. Вона пояснює, як замовити частоту для свого села, селища, містечка, як підготувати документи на конкурс, оголошений Національною радою, і яке потрібно технічне обладнання, щоб запустити власне мовлення. Цей документ є на сайті Національної ради, і наступного року його буде оновлено, враховуючи отриманий досвід.

Стосовно оголошення наступних конкурсів для розвитку мовлення громад Сергій Костинський повідомив, що надалі з’явиться невелика новація і до мовників, які можна ретранслювати, долучиться військова радіостанція «Армія FM», оскільки до Національної ради неодноразово надходили заявки щодо ретрансляції саме цього мовника.

Водночас він закликав місцеві компанії звертатись до регулятора за прорахунком частот. «Не чекайте рішень з Києва, місцеве мовлення і медіа громад починається з вас. Якщо ви хочете потрапити в ефір, замовте частоту», – наголосив він.

У першій панельній дискусії щодо законодавчого регулювання медіа громад в Україні також взяли участь Голова правління Європейського Форуму Медіа Громад Біргітте Яллов, телеком-експерт Андрій Соломаха, керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, медіа-юрист ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова, голова правління ГО «Черіті Тюнер» Павло Новіков. Модерувала обговорення виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова. 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше