Міжнародна декларація про інформацію та демократію: принципи для глобального інформаційного та комунікаційного простору

05.11.2018

Комісія під головуванням Крістофа Делуара й Ширін Ебаді 5 листопада оприлюднила «Міжнародну декларацію про інформацію та демократію», яка встановлює демократичні гарантії для глобального інформаційного та комунікаційного простору.

Через сімдесят років після ухвалення в Парижі Загальної декларації прав людини в «Міжнародній декларації про інформацію та демократію» встановлюються основні принципи глобального інформаційного і комунікаційного простору, які його преамбула визначає як «загальне благо для людства». Управління цим простором «є повноцінною відповідальністю людства через демократичні інститути», йдеться в преамбулі. Цей документ встановлює демократичні гарантії свободи, незалежності, плюралізму та надійності інформації у той час, коли громадський простір глобалізується, цифровізується та дестабілізується.

Декларацію було ухвалено одностайно членами Комісії з питань інформації та демократії, яку очолює Крістоф Делуар, генеральний секретар «Репортерів без кордонів» (RSF), і лауреат Нобелівської премії миру Ширін Ебаді. Після першої зустрічі в Парижі 11 та 12 вересня комісія працювала майже два місяці, здебільшого спілкуючись через відео-конференції та електронною поштою. Заява комісії, підготовлена її двома співголовами, стверджує, що Декларація повинна «стати точкою відліку, яка буде мобілізувати всіх тих, хто прагне захищати вільний та плюралістичний громадський простір, що є необхідним для демократії».

Комісія складається із 25 відомих діячів із 18 країн світу, серед яких лауреати Нобелівської премії Амартія Сен, Джозеф Стіглітц та Маріо Варгас Лльоса і лауреат премії Сахарова Хаува Ібрагім. До неї також входять нові фахівці в галузі технологій, юристи, журналісти та колишні керівники міжнародних організацій. Інші члени (перелічені в алфавітному порядку): Емілі Белл, Йохаі Бенклер, Тен Бяо, Нігат Тад, Кант Дюндар, Примавера де Філіппі, Мірі Делмас-Марті, Абду Діуф, Френсіс Фукуяма, Улрік Хаагеруп, Енн Марі Липінскі, Адам Міхнік, Елі Паризер, Антуан Петі, Наві Пиллай, Марія Ріса, Марина Волкер, Айдан Вайт і Міхаїл Зигар.

Чим збагачує ця Декларація чинне законодавство та кодекси деонтології, які вже діють? Глобальний інформаційно-комунікаційний простір є спільним благом людства, визнання цього є підставою для встановлення демократичних гарантій. Утвердження «права на інформацію», що розуміється як достовірна інформація, є інновацією, яка встановлює, що люди мають фундаментальне право на отримання вільно зібраної, обробленої та розповсюдженої інформації відповідно до принципів прихильності до правди, плюралізму поглядів та раціональних методів встановлення фактів.

Незважаючи на те, що поняття «свобода вираження» використовується для обґрунтування відсутності підзвітності суб’єктів, включаючи платформи, які створюють технічні засоби, архітектури, що формують вибір і норми для інформаційного та комунікаційного простору, Декларація вказує на те, що свобода вираження є правом окремих осіб з деякими обмеженими винятками.

Суб’єкти, які сприяють структурі інформаційного та комунікаційного простору, повинні поважати основні принципи. Їх діяльність повинна, наприклад, поважати політичну, ідеологічну та релігійну нейтральність. Вони мають ґарантувати плюралізм, виступаючи за використання аналітичної оцінки, серед інших засобів, і вони повинні встановити механізми для заохочення отримання надійної інформації. Ці суб’єкти повинні бути передбачуваними для тих, на кого вони мають вплив. І вони мають бути стійкими до будь-яких маніпуляцій та відкритими для перевірок.

Декларація підтверджує соціальну функцію журналістики, функцію, яка виправдовує особливі зусилля, спрямовані на забезпечення її фінансової життєздатності. Роль журналістики – це роль «надійної третьої сторони» для суспільства. Завдання журналістів полягає в тому, щоб дати реальну інформацію, розкриваючи її в найширшій, найглибшій та найбільш відповідній формі, не лише зображуючи події, а й пояснюючи складні ситуації та зміни, відображаючи як позитивні, так і негативні сторони людської діяльності та дозволяючи громадськості відрізняти важливе від тривіального. Свобода та безпека журналістів, незалежність новин та інформації і повага до журналістської етики є важливими умовами для практики журналістики незалежно від статусу тих, хто її практикує.

Як слід застосовувати принципи Декларації на практиці? Комісія закликає створити міжнародну групу експертів, мандат і фінансування якої повинні забезпечити її незалежність і від компаній, і від урядів. Вона повинна мати повноваження досліджувати практику в інформаційно-комунікаційному просторі та вплив на його засоби, архітектуру й норми. «Демократична підзвітність вимагатиме постійної участі експертів, які адекватно врівноважують глобальне представництво з суворою доказовою оцінкою практик та умов виробництва знань у глобальній інформаційній сфері та комунікаційному просторі», йдеться у Декларації.

У зверненні, опублікованому сьогодні в міжнародних ЗМІ, члени Комісії з питань інформації та демократії кажуть: «Ми закликаємо лідерів доброї волі на всіх континентах вжити заходів для просування демократичних моделей та відкритих публічних дебатів, на яких громадяни зможуть ухвалювати рішення на основі фактів. Світовий інформаційний і комунікаційний простір, який є спільним благом людства, повинен бути захищений, щоб полегшити втілення свободи вираження та думки, поважаючи принципи плюралізму, свободи, гідності й толерантності, а також ідеалів розуму та знань. З цією метою ми просимо висловити тверду прихильність вже 11 листопада під час Мирного форуму, коли десятки політичних лідерів зберуться в Парижі».

Ознайомитися з текстом Декларації (англ. мовою) можна за посиланням.

***

Про «Репортерів без кордонів»:

«Репортери без кордонів» (RSF) – міжнародна неурядова неприбуткова організація із загальновизнаною функцією дотримання інтересів суспільства, що має консультативний статус при Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО, Раді Європи, Міжнародній організації франкомовних країн та Африканській комісії з питань прав людини і народів.

Штаб-квартира організації розміщена в Парижі. RSF також має бюро, секції або представництва в 17 містах (Берлін, Брюссель, Женева, Гельсінкі, Стамбул, Карачі, Київ, Лондон, Мадрид, Мехіко, Ріо-де-Жанейро, Сан-Франциско, Стокгольм, Тайбей, Туніс, Відень і Вашингтон), кореспондентів у 130 країнах і 15 місцевих партнерських організацій.

Ознайомитися з оригіналом прес-релізу «Мережі етичної жуналістики» щодо оприлюднення Декларації (англ. мовою) можна за посиланням.