Сьогодні світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, і, безперечно, всі ті, хто причетний до виконання цієї важливої місії, так чи інакше скаже сьогодні одні й ті самі слова: ми не достатньо робимо для того, аби найменші мешканці нашої планети відчували себе щасливими і захищеними. І це правда – хоч би скільки ми робили для наших дітей – і в родинах, і на державному рівні – цього завжди буде замало. Діти є нашою найбільшою цінністю, і саме вони визначають і національне майбутнє, і прийдешнє людства в цілому.

Діти і медіа – це та тема, котра, як оголений нерв, показує всю глибину здоров’я чи недуги суспільства. І зважаючи на те, що вона, як ніколи, актуальна сьогодні в нашій країні, ми можемо стверджувати, що наше суспільство потребує адекватного діагнозу і чітко продуманого курсу лікування. Щоб це зрозуміти, достатньо проаналізувати ефіри вітчизняних телемовників і порівняти їх із телевізійним контентом демократичних країн. Порівняння, звісно, буде не на нашу користь.

Національна рада особливу увагу приділяє питанням захисту дітей, 2015 року створено робочу групу, до якої входять представники галузі, медіаюристи, психологи, громадськість. Вона працює як над виробленням саморегулівних актів, так і над змінами до чинного законодавства.

Як свідчать події останніх років – щоб убезпечити суспільство від негативних впливів, можна багато чого заборонити, однак ми знаємо, що це – не вихід, і що це у глобальному вимірі не дасть бажаних результатів. То як же нам бути зі шкідливим контентом, який завдає негативного впливу на моральний, психічний і психологічний розвиток наших дітей? Усім нам би хотілося, щоб у цьому питанні спрацьовувала саморегуляція ринку, але навіть практика розвинених країн засвідчує, що результати такого саморегулювання галузі не завжди відповідають очікуванням суспільства. Тому держава завжди тримає руку на пульсі цих проблемних подій і саме вона є кінцевим арбітром у вирішенні питань, пов’язаних із порушенням прав дитини.

Кожна європейська країна, беручи за основу основоположні документи із захисту прав дитини, сама створює правила і обирає методи, які допомагають певним чином відгородити дитячу аудиторію від негативного впливу медіа. Для уніфікації різних підходів медіарегулювання в Європі створено групу ERGA – The European Regulators Group for Audiovisual Media Services, яка нині працює над виробленням загальних правил для всіх країн Європейського Союзу, зокрема і в питаннях захисту дітей від негативного контенту медіа. Як стверджують експерти Ради Європи, цьому аспекту буде приділено максимальну увагу, бо загрози і виклики негативного впливу на дітей і підлітків із розвитком нових медіа та Інтернет лише збільшуються.

Українська законодавча база, на жаль, не дає можливості вирішувати ці питання якісно, оскільки вона дуже загальна і дозволяє знаходити можливості для уникнення відповідальності за очевидні порушення. Регулятор проводить моніторинги програм і передач, а також реагує на звернення глядачів, які вказують на випадки, коли в ефірі транслюється суперечливий або й геть критичний контент. Проводяться перевірки компаній та у випадках фіксування порушень застосовуються санкції, хоча деякі рішення Національної ради, зокрема щодо штрафів, компанії оскаржують в судах.

Незважаючи на те, що завдяки діяльності робочої групи з питань захисту дітей у медіа є певні конструктивні досягнення у цих питаннях, ми й далі спостерігаємо в ефірі вітчизняних мовників такі програми і передачі, які не лише не дають нічого доброго дитячій аудиторії, а й завдають шкоди нестійкій психіці малечі. І ці проблеми не можна перекладати тільки на плечі батьків, за свій контент без жодного сумніву мають відповідати мовники. Ця теза є в регулівних документах усіх європейських країн. Сподіваємося, що і в Україні ці норми будуть діяти, і телевізійна картинка не жахатиме наших дітей.

Ілюстрація з сайту mnn.com