Міжнародний досвід функціонування систем захисту дітей від шкідливого контенту ЗМІ
26 квітня 2012 року в Національній раді відбулося друге засідання Міжвідомчої робочої групи із розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, що може шкодити їхньому здоров’ю і розвитку.
Перша частина зустрічі експертів була присвячена розгляду досвіду європейських країн у питаннях захисту дітей від шкідливого контенту, що можуть поширюватися засобами масової інформації. Як уже неодноразово згадувалося під час попередніх зустрічей Міжвідомчої робочої групи та інших заходів Національної ради, взірцем належного функціонування подібних систем у Європі визнана голландська система візуальних позначок Кайквайзер.
Однак на разі існує і багато інших кваліфікаційних моделей, які застосовуються в різних країнах. Учасникам зустрічі було запропоновано для ознайомлення Систему класифікації фільмів, що застосовується у Великій Британії; систему батьківського контролю телепередач США; Механізми розміщення символіки для дитячої та підліткової глядацької аудиторії Франції та системи «Телегід» Нідерландського інституту аудіовізуальних медіа і Систему графічних символів Туреччини.
У вітальному слові учасникам Міжвідомчої робочої групи керівник спільного проекту Ради Європи і Європейського Союзу «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» Ольга Сєдова розповіла про підтримку ініціативи розробки відповідної національної захисної системи в Україні.
Вона зокрема зазначила: «Рада Європи з усіх міжурядових організацій має найбільші можливості сприяння й захисту прав дітей у широкому розумінні цього слова. І вона може поєднувати той високоефективний інструментарій, який розробляється, ті стандарти, моніторингові програми, і спільну нормативно-правову базу. Це програми співпраці й технічної допомоги, просвітницькі ініціативи з найкращими можливостями. Чотири основи, на яких діє Рада Європи: міжурядова співпраця, міжпарламентська співпраця, співпраця міжгалузева та співпраця з громадськими організаціями». Саме тому проект, який розробляється нині в Україні, має підтримку цієї авторитетної міжнародної організації, констатувала вона.
Ще Ольга Сєдова наголосила на тому, що Україна ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і європейські норми, що діють у сфері захисту дітей, а саме Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіа-послуги, мають бути обов’язково імплементовані в наше медійне законодавство. Також вона повідомила, що нині в Європі спостерігається тенденція до впровадження спільної для всіх європейських країн системи захисту дітей від шкідливої інформації.
З нею погодився експерт Ради Європи, радник із політичних питань та працівник відділу стратегії, політики і досліджень Комісії з питань медіа Нідерландів Марсель Бетсел, який взяв участь у роботі міжвідомчої робочої групи та виступив із доповіддю. Він розповів про загальні принципи, за якими побудовані механізми захисту дітей у медіа в країнах Європи.
Зокрема, він назвав низку рекомендацій, яких треба дотримуватися при розробці та впровадженні будь-якої національної системи. Європейський медіа-експерт передусім наголосив на тому, що велика роль у розробці та функціонуванні таких захисних систем належить представникам індустрії. Адже саме вони найкраще розуміють сферу, в якій функціонуватиме система, і можуть запропонувати найефективніші варіанти. Споживачам, тобто всім, хто дивиться телевізор, потрібно забезпечити широкий вибір можливостей використання такої системи. Тобто, зауважив Марсель Бетсел, необхідно заохочувати прості та ефективні технології обмеження доступу, перевірки віку, пін-коди тощо. Візуальні позначки мають бути максимально різноманітними й давати точну інформацію про продукт: класифікувати не лише вік, але й зміст, а не обмежуватися лише кольорами.
Крім цього, на думку радника із політичних питань та працівника відділу стратегії, політики і досліджень Комісії з питань медіа Нідерландів, корисно залучити якомога більше інструментів співрегулювання. У той час, коли національна система почне застосовуватися, держава має в цьому процесі відігравати певну роль, але втручатися у роботу відповідної структури має лише у виняткових випадках. Основна відповідальність та ініціатива має залишатися в руках громадськості, і певна річ, індустрії.
Не варто забувати і про те, що світ динамічно розвивається, зауважив він. Уже нині відео можна переглядати на різних медіаплатформах: комп’ютерах, смартфонах, планшетах тощо. Складно передбачити, яких змін зазнає ця сфера в майбутньому, тому системи захисту мають бути максимально гнучкими та нейтральними. Такими, щоб їх можна було застосовувати на різних платформах.
Марсель Бетсел наголосив, що голландська система Кайквайзер виявилася чи не найуспішнішою в Європі з декількох причин: «Вона була розроблена таким чином, щоб стати гнучкою та динамічною. Кайквайзер легко адаптується до нових цінностей та очікувань суспільства, ми постійно враховуємо думки глядачів та відгуки користувачів. Окрім цього, вона сучасна, тому ідеально вкладається у систему заохочення медіаосвіти та медіаобізнаності. Звісно, вона нейтральна до медіаплатформ та, наскільки це можливо, неупереджена».
Друга частина обговорень на Міжвідомчій робочій групі була присвячена науковим дослідженням, здійсненим науковцями Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Вони представили результати першого етапу (якісні методи) дослідження уявлень батьків і дітей щодо існуючих ризиків впливу телебачення в нашій країні.
Докладніше про це у матеріалі «Українцям потрібна вдосконалена версія візуальних позначок».