Моніторинг медіаплюралізму 2020: вимірювання впливу цифрового середовища - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Моніторинг медіаплюралізму 2020: вимірювання впливу цифрового середовища

Нові індикатори засвідчують наявність істотного впливу онлайн-платформ на медіаплюралізм

23 липня 2020 року Центр плюралізму та свободи медіа (CMPF) опублікував третій звіт «Моніторинг плюралізму медіа» в рамках проєкту, що був започаткований у 2013 році та фінансується за підтримки Європейського Союзу. Дослідження було проведене на основі оцінювання за чотирма основними напрямами: базовий захист; плюралізм ринку; політична незалежність і соціальне включення, шляхом інтегрування нових індикаторів з метою врахування цифрової трансформації ринку медіа.

У звіті відображено загальну стагнацію і навіть погіршення стану плюралізму і свободи медіа та представлено огляд ризиків впливу цифрового середовища на плюралізм медіа. 

БАЗОВИЙ ЗАХИСТ

У рамках базового захисту оцінювалися основоположні фактори, які притаманні плюралістичному й демократичному суспільству, а саме наявність і ефективність механізмів регулювання, спрямованих на захист свободи вираження поглядів та забезпечення права на пошук, отримання і поширення інформації; статус журналіста у кожній країні; незалежність і ефективність медіа; обсяги охоплення традиційних медіа та доступ до мережі Інтернет. Порівняно з попередніми роками до цього розділу було додано індикатори, що акцентували увагу на проблемах, породжених цифровим середовищем у мережі Інтернет: захист свободи вираження поглядів і даних; безпека журналістів; рівень підключення і дотримання вимог європейського мережевого нейтралітету.

Більшість країн, що були проаналізовані у звіті, отримали низький рівень ризиків: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Чехія і Швеція (загалом 18 країн, водночас три країни – Греція, Латвія та Португалія перейшли від середнього рівня до низького). 11 країн мають середній рівень ризиків: Албанія, Болгарія, Іспанія,  Італія, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словенія, Угорщина і Хорватія (Кіпр – країна, що перейшла від низького рівня ризиків до середнього).

Однак середні показники в категорії «Базовий захист» становлять 33%, що є дуже близьким до діапазону середнього рівня ризиків.

Головним джерелом ризику став брак прозорості у діяльності онлайн-платформ щодо обґрунтування власних політик і методів модерації контенту та звітування про це. 

Недостатній захист викривачів, погані умови праці журналістів і все більша кількість загроз, яких можуть зазнати журналісти, належать до основних ризиків, що спостерігаються в межах всієї Європи. Занепокоєння викликають ті факти, що погрози журналістам найчастіше надходять від політичних осіб, які натомість повинні гарантувати журналістам безпечні умови праці.

Вбивста журналістів – Дафни Каруани Галіції у 2017 році на Мальті, Яна Куцяка та Мартіни Кушнірової у Словаччині, Лайри Маккі у Північній Ірландії та Джамаля Хашогги на території консульства Саудівської Аравії у місті Стамбулі – на жаль, підтверджують, що і у Європі не виключена можливість вчинення жахливих злочинів. 

Погрози журналістам також надходять і через онлайн-середовище. Цифрова безпека стала серйозною проблемою для журналістів: переслідування і погрози, особливо у ставленні до жінок-журналістів; наявність законодавчих положень, які дозволяють органам національної безпеки у масовому порядку збирати дані через мережу Інтернет і телекомунікацію про громадян з метою стеження і розслідування.

Як і в попередні роки Туреччина залишається єдиною країною, яка має високий рівень ризиків у категорії «Базовий захист», що підтверджує погіршення захисту основоположних прав, свобод і цінностей демократичного суспільства. Особливу стурбованість викликає велика кількість ув’язнених журналістів у країні (47 станом на грудень 2019 року), а також відсутність незалежності судової гілки влади і зловживання у застосуванні положень кримінального закону, зокрема якщо мова йде про обмеження свободи вираження поглядів. Зросла тенденція притягнення до відповідальності письменників, журналістів і користувачів соціальних мереж за критичні висловлювання чи публікації, спрямовані проти глави держави.

ПЛЮРАЛІЗМ РИНКУ

Середній показник у категорії «Плюралізм ринку» становив 64%, що значно вище ніж показники попередніх років, і свідчить про зростання економічних загроз плюралізму медіа.

Найбільший ризик для категорії «Плюралізму ринку» полягає у концентрації медіавласності. Показник концентрації медіа досяг 80%: жодна країна не має низького рівня ризиків і тільки чотири – середній рівень: Греція, Німеччина, Туреччина і Франція.

 

ПОЛІТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Середній показник у цій категорії становив 47%. Дослідження охопило нові індикатори, які були орієнтовані на висвітлення медіа виборчих кампаній, особливо в мережі Інтернет.

СОЦІАЛЬНЕ ВКЛЮЧЕННЯ

У категорії «Соціальне включення» було проаналізовано доступ до медіа різних соціальних і культурних груп, зокрема таких як меншини, місцеві і локальні осередки, люди з обмеженими можливостями тощо. Крім того, у цій категорії було досліджено застосування інструментів медіаграмотності та цифрові навички населення. Середній показник ризиків у країнах становив 52%. 2/3 країн мають середній рівень ризиків (Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Естонія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія і Фінляндія), 5 країн – високий рівень (Албанія, Болгарія, Кіпр, Туреччина і Румунія) і 3 країни – низький (Великобританія, Франція та Швеція).

 

Джерело: офіційний сайт Центру плюралізму та свободи медіа (CMPF)