Моніторинг Національної ради зафіксував численні порушення при оприлюдненні соціологічних досліджень

25.02.2019

22 лютого відбулося чергове засідання робочої групи із нагляду за дотриманням медіа виборчого законодавства за участі працівників центрального апарату Національної радипредставників Центральної виборчої комісіїНаціонального агентства з питань запобігання корупціїОфісу Ради Європи в Українігромадськостімедіаюристівміжнародних спостерігачів і ЗМІ.

На початку засідання було повідомлено про те, що за попередніми напрацюваннями робочої групи Національна рада надіслала до ліцензіатів листи, в яких просила пояснити позицію щодо виявлених ознак порушень чинного законодавства та чекає на їхню реакцію, продовжуючи моніторити ефіри мовників.

Робоча група розглянула результати моніторингу засобів масової інформації, який провела Національна рада. На 4-х телеканалах була зафіксована значна кількість випадків неповної подачі інформації при оприлюдненні результатів соціологічних опитувань. На телеканалі «ZIK» із 1 по 12 лютого виявлено 17 фактів таких випадків, на телеканалі «Еспресо» з 8 по 14 лютого – 10 фактів,  на телеканал «Максі ТВ» із 1 по 12 лютого – 30 фактів, на телеканалі «1+1» із 28 січня по 4 лютого – 1 факт. Національна рада звернеться до цих телерадіоорганізацій із вимогою привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.

Також були розглянуті випадки незбалансованого висвітлення виборчої кампанії та поширення замовних матеріалів. Так, на телеканалі «112 Україна» серія передач програми «Важливо» була присвячена лише одному кандидату у президенти –  Юрію Бойку. Ця програма не була позначена як політична реклама чи передвиборна агітація, водночас була спрямована на поліпшення чи створення позитивного іміджу партії «Опозиційна платформа – «За життя» і зазначеного кандидата. У «Новинах» у період з 01.02.2019 по 08.02.2019 транслювались сюжети, присвячені висвітленню виборчого процесу в Україні.  Їх учасником був тільки один кандидат – той самий Юрій Бойко. Діяльність інших кандидатів на пост Президента України за вказаний період у передачах новин не висвітлювалася.

Водночас відповідно до статті 56-1 Закону України «Про вибори Президента України» засоби масової інформації та інформаційні агентства при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

15 лютого в ефірі телеканалу «1+1» було зафіксовано трансляцію (повтор) розважальної передачі «Ліга сміху. Літній кубок» (частина 2), ведучим якої є В. Зеленський. У передачі є епізод, коли «Прозрачный гонщик» виносить пакет із надписом «Голосуй за Зеленського» і передає його Володимиру Зеленському. Оскільки Володимир Зеленський є зареєстрованим кандидатом на пост Президента України, висловлювання і використані зображення містять ознаки передвиборної агітації.

Поширення інформації із ознаками агітації  було зафіксовано і в ефірі телеканалу «Максі ТВ», зокрема в передачі «Події дня», де гостем був кандидат у Президенти Євген Мураєв. Передача вийшла в повторі 6 разів.

Національна рада звернеться до усіх телеканалів за роз’ясненням, чи є оприлюднена інформація агітацією та чи сплачено за її трансляцію з виборчих фондів кандидатів.

Начальник управління представників Сергій Савельєв поінформував про ознаки порушень виборчого законодавства, виявлені в ефірах регіональних та місцевих мовників. Учасникам робочої групи було продемонстровано два матеріали, які з’явилися на телеканалах «АTV» (ТОВ «ТРК «АКАДЕМ TV», м. Суми), і «НТА» (ПП «НТА-Незалежне телевізійне агентство», м. Львів). Вони, на думку представників Національної ради, мають ознаки порушення тих норм Закону України «Про вибори Президента України», які забороняють включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів кандидатів, а також вимагають укладання угоди між виборчим штабом кандидата і телерадіоорганізацією для надання ефірного часу для агітації кандидатів. Щоб отримати додаткову оцінку цих відеоматеріалів, вирішено звернутися до ЦВК. Водночас Олександр Бурмагін, юрист ГО «Платформа прав людини»,  наголосив на тому, що Центральна виборча комісія має повноваження щодо роз’яснення виборчого законодавства. Тож, на його думку, було б доречним, щоб ЦВК запропонувала інструмент, за яким можна було б визначати, що є передвиборною агітацією, а що є просто інформуванням. Це було б дуже корисним і  для НАЗК, яке, здійснюючи свої перевірки, має бути певним, що поширювані матеріали є саме агітацією.

Робоча група вирішила в колі юристів, у тому числі запрошених від громадськості, докладніше обговорити ролик одного із кандидатів у Президенти стосовно наявності в ньому мови ворожнечі.

Роман Кіфлюк, начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення, озвучив результати моніторингу 27 загальнонаціональних телеканалів і 15 радіостанцій щодо дотримання ними вимог рекламного законодавства. Моніторинг проводився в проміжках часу 06:00 – 10:00 і 18:00 – 22:00. Його актуальність зумовлена тим, що законодавство України в частині політичної агітації та політичної реклами має певною мірою фрагментарний характер. Так, Закон України «Про вибори Президента України» не містить визначення політичної реклами, а лише визнає її як форму передвиборної агітації. Усі питання фінансового характеру, пов’язані з виробленням, розміщенням і розповсюдженням політичної реклами, вирішуються лише в межах виборчого фонду кандидатів на пост Президента. Відповідно до частини десятої статті 64 цього Закону політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така. Тож Національна рада  вважає, що регулювання політичної реклами здійснюється за загальними вимогами до реклами, які визначені Законом України «Про рекламу».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про рекламу» на телебаченні час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж,  не може перевищувати 15% (9 хвилин) протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення. Частина друга статті 13 відводить для реклами на радіо не більше як 20% (12 хвилин) протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.

Перевищення обсягу реклами зафіксовано в ефірі телеканалу «ICTV». Обсяг реклами у відрізках часу із 20:00 по 21:00 становив 16% (розрахунок складається із загального обсягу комерційної реклами і політичної агітації).

До уваги присутніх було запропоновано також перші проміжні результати громадського моніторингу ЗМІ, що проводиться за підтримки Офісу Ради Європи в Україні. Їх представили медіа-експерти коаліції громадських організацій.  Цей моніторинг тривав у період від 14 січня до 3 лютого й охопив 11 телеканалів, 8 онлайн-видань і соцмережі. Були названі основні виявлені порушення і висновки, яких дійшли експерти. Громадськість відстежує лише новини і ток-шоу, що транслюються у прайм-тайм. Водночас, як зазначила виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікацій» Діана Дуцик, багато порушень відбуваються за межами цього часу і вони випадають з поля зору громадського моніторингу.

Олександр Бурмагін повідомив, що результати їхнього моніторингу засвідчили, що всі телеканали порушують вимоги частини шостої статті 56Закону України «Про вибори Президента України». Ідеться про коректне інформування глядачів у разі проведення інтерактивних опитувань аудиторії  під час різноманітних ток-шоу. Так, на екранах має бути подане текстове повідомлення про те, що опитування відображає думку лише тієї аудиторії, яка дивиться відповідну програму.  

Після обговорення цього питання було вирішено звернутися до телеканалів із нагадуванням про необхідність дотримуватися  визначених законом норм. На думку Олександра Бурмагіна, оскільки щодо цього аспекту є чітко прописані вимоги, регулятор може застосовувати до порушників санкцію попередження.

Було обговорено й питання можливості складання адміністративних протоколів Національною радою за порушення порядку ведення передвиборної агітації. Попередній досвід регуляторного органу свідчить про те, що ці протоколи не можуть бути розглянуті в суді через неможливість дотримання всіх термінів їх розгляду. Адже адміністративні протоколи можуть потрапити  до суду тільки після виконання регулятором повної процедури перевірки й ухвалення рішення на засіданні Національної ради, а дотримання всіх строків у цьому процесі потребує значного проміжку часу.

Члени робочої групи на засіданні дискутували про те, як національний регулятор медійної сфери може реагувати на порушення виборчого законодавства в рамках нині чинних законодавчих актів. Були висловлені думки про певні важелі закону, які можуть бути застосовані. Члени Національної ради зі свого боку мають додатково обговорити всі пропозиції, які прозвучали від громадськості, ЦВК і НАЗК.

Наступне засідання голова робочої групи Ольга Герасим’юк  після узгодження з усіма присутніми призначила на 15 березня.