На засіданні EPRA обговорюють питання дотримання медіа-стандартів гендерної рівності та роль регуляторів під час виборчих кампаній

У Люксембурзі триває робота 47 засідання Європейської платформи регуляторних органів (EPRA), на якому українського регулятора представляє Ольга Герасим’юк, перша заступниця голови Національної ради. Одна із сесій  засідання присвячена темі «Розширення різноманіття у сфері мовлення: особливе зосередження на гендерному аспекті».

Учасникам було представлено сучасні підходи до забезпечення гендерного представництва у сферах діяльності ЗМІ та інформацію про наявні механізми вимірювання гендерної представленості в медіа.

Основний висновок цього обговорення, зазначає Ольга Герасим’юк, – в усіх країнах-членах Ради Європи є багато спільного щодо дотримання медіа-стандартів рівності й недискримінації. Хоча є країни, де ця дискусія ще й не починалася, – наприклад, представник Румунії висловив велику зацікавленість у налагодженні цієї співпраці, бо це буде новий кейс у румунському медіа-просторі. Тому надзвичайно актуальною є нещодавно розроблена Стратегія Ради Європи із гендерної рівності на 2018 – 2023 роки (перше представлення якої відбулося в Україні), обговорення якої було б надзвичайно корисним у цій країні, де подібні дискусії досі не проводилися.

Учасники підгрупи зробили висновки, що найважливіше у цій справі – постійне  вивчення ситуації, проведення досліджень, моніторинг як ефірів мовників,  так і позаефірного простору щодо виявів сексизму й дискримінації. Необхідно проводити тренінги для журналістів, регулятору працювати з мовниками, заохочуючи їх до саморегулівних заходів, делегувати своїх фахівців до різноманітних груп, спільнот, комітетів, що ведуть діалог на цю тему.

Український національний регулятор цьогоріч активно включився у відповідну роботу, адже і Ольга Герасим’юк, і керівники відповідних структурних підрозділів входять у робочі групи з гендерних питань, наприклад, при підкомітеті з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, Міжвідомчу раду з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, попередження насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми при  Міністерстві  соціальної політики України.

За останній період представники регулятора брали участь у таких заходах:

  • конференція «Гендерна рівність у медіа та рекламі: регіональні аспекти та європейський досвід»;
  • круглий стіл «Роль медіа в утвердженні культури гендерної рівності та недискримінації»;
  • семінар «Гендерна рівність на місцевому рівні: виклики та можливості в Україні»;
  • дискусія на тему «Гендерна рівність у медіа та рекламі: європейські стандарти та українські реалії».

 Якщо говорити про необхідність проведення моніторингу дотримання гендерного балансу та недискримінації в медіа, то українське законодавство не наділяє регуляторний орган у сфері електронних ЗМІ жодними  подібними повноваженнями, хоча у Рекомендації (СМ|REC (2013)1) Комітету Міністрів Ради Європи для держав-членів щодо гендерної рівності та медіа передбачено такі заходи впровадження:

  • перегляд і оновлення законодавчої бази з питань медіа з урахуванням перспективи гендерної рівності на регулярній основі;
  • внесення до зобов’язань регулятора у сфері медіа та суспільних медіа оцінки реалізації політики гендерної рівності в медіа в їхні щорічні звіти.

Для національного регулятора перший пункт ключових напрямів Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018 – 2023 роки, а саме запобігання гендерним стереотипам та сексизму й боротьба з такими явищами, – стане одним із пріоритетних завдань на найближчий період.

Сьогодні учасники 47-го засідання EPRA ведуть мову про повноваження регуляторів і їхні можливості в дослідженні ролі соціальних мереж під час виборів, голосувань за кандидатів та втягненні користувачів у виборчі кампанії. Європейські фахівці медійної сфери обговорюють, якими мають бути підходи до протидії пропаганді, непрозорості медіа, що може бути відповіддю на гасло «Байдуже – правда це чи ні, важливо, що в це вірять».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше