Надія Горбаченко – про дротове радіомовлення на Черкащині
«Черкаський край» спробував вивчити тенденцію за допомогою інформаційних запитів у владних структурах, причетних до роботи дротового радіо. Ми надіслати запити в Міністерство інфраструктури, Міністерство інформаційної політики, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Черкаську облдержадміністрацію. Міністерські чиновники перекидали редакційні звернення одне одному в руки, як гарячу картоплю, пояснюючи, що ці питання не в їхній компетенції. Єдиною структурою, що надала ґрунтовну, хоч і не дуже втішну відповідь, було представництво Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Черкаській області.
— Яким документом обумовлено оптимізацію мережі дротового мовлення на Черкащині? — допитуємося в представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Черкаській області Надії Горбаченко.
— Це питання до «Укртелекому», — каже Надія Петрівна. — Коли «Укртелеком» перестав бути державною компанією та став приватною, ніхто не подумав про якісь зобов’язання щодо проводового радіо. Зрозуміло, що в Україні наразі недоцільно відмовлятися від проводового радіо, поки не знайдено йому альтернативи — наприклад, не забезпечено всі регіони ФМ-мовленням (так вчинила Білорусь, після чого вимкнула проводове мовлення). У віддалених районах України немає взагалі ніякого радіомовлення, крім проводового — на цьому під час виїзних засідань Нацради в регіони акцентують представники місцевих радіоредакцій. «Укртелеком» нібито не проти проводового радіо. Єдине, що вони хочуть, — щоб це було бізнесом. Якщо це не є бізнесом, тоді нехай хтось за це платить.
— В яких районах і населених пунктах Черкащини не діє дротове радіо?
— Вичерпною інформацією не володіємо. Простіше перерахувати редакції проводового мовлення, які ще працюють: комунальне підприємство «Телерадіоорганізація «На хвилі Корсуня» Корсунь-Шевченківської районної ради; редакція радіомовлення Черкаського району Черкаської області; редакція Звенигородського районного радіомовлення; філія ПАТ «НСТУ» Черкаська регіональна дирекція «Українське радіо».
— Які перспективи розвитку цього виду зв’язку?
— Сподіватися на розвиток не варто. Основною причиною зменшення кількості домогосподарств, що користуються проводовим мовленням, є небажання оператора телекомунікацій і власника мереж — ПАТ «Укртелеком» — ремонтувати і відновлювати лінії зв’язку. Підприємство не зацікавлене у сталому функціонуванні мереж проводового мовлення. Інші причини також впливають на цю ситуацію, серед них такі:
– масове звільнення працівників ПАТ «Укртелеком», які обслуговували радіолінії, радіовузли, радіоточки;
– працівники електромереж під час ремонту опор електроліній знімають радіолінії, які в подальшому не відновлюються;
– не прокладаються лінії радіофікації у новобудовах;
– зменшується кількість домогосподарств, які підключені до проводового мовлення.
— Чи не передбачено в умовах скорочення мережі мовлення дротового радіо закриття редакцій місцевого радіомовлення?
— На сьогодні в умовах скорочення мережі мовлення дротового радіо керівники редакцій, термін дії ліцензій яких закінчився, не подають документи до Нацради на її продовження, й відповідно редакції закриваються.
— Чи є технічна можливість охопити FM-сигналом усю Черкаську область?
— Поки що лише частково. «Білими плямами», де відсутнє місцеве ФМ-мовлення, залишаються Драбівський, Жашківський, Катеринопільський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський та Христинівські райони. Нині на радіо-FM працюють 12 редакцій місцевого радіомовлення на Черкащині.
— Які перспективи у редакцій місцевого радіо, які працювали лише на проводовому мовленні?
— Подавати заявки до Нацради про можливість надання FM-частот у своєму регіоні. До речі, Національна рада оголосила конкурс на мовлення в освітньо-розважальному форматі, на який виставлено 38 FM-частот у 22 областях України. Публікація про конкурс вийшла друком у газеті «Голос України» №138. Серед запропонованих для освоєння частот є і в обласних центрах — Вінниці, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Кропивницькому, Львові, Миколаєві, Полтаві, Рівному, Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Херсоні, Черкасах, Чернівцях, Чернігові, а також інших великих містах — Ковелі, Маріуполі, Білій Церкві, Кременчуці, Умані тощо.
Вимоги до програмної концепції передбачають, що інформаційні, освітні та розважальні передачі мають становити не менше, як 50% обсягу ефірного мовлення. Усі передачі мають звучати українською мовою. Також заборонено ретрансляцію програм і використання вихідних даних інших мовників.
— Чи є скарги слухачів через припинення роботи дротового радіо?
— Так, щотижня до черкаського представництва телефонують пенсіонери, для яких відключення від проводового радіо означає позбавлення отримання інформації про події у світі, в Україні, у своєму регіоні.
— Як впливає Нацрада на ситуацію з припинення послуги Укртелекомом (знищення) дротового радіо?
— У зв’язку з невпинним зменшенням кількості редакцій проводового мовлення, а також необхідністю забезпечення радіомовлення в районах, Національна рада ініціювала проект «Розвиток мовлення громад на основі малопотужного мовлення». У його рамках вивчається можливість використання малопотужних передавачів для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також сприяння розвитку локального мовлення та оперативному інформуванню територіальних громад про надзвичайні ситуації. Перехід редакцій з «дротів» на малопотужне FM-мовлення є одним із перших кроків на шляху впровадження мовлення громад, поряд із комерційним та суспільним.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
Джерело “Черкаський край“
