Найголовніша передумова становлення суспільного мовника в Україні – незалежність - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Найголовніша передумова становлення суспільного мовника в Україні – незалежність

Конференцію зорганізовано напередодні обрання голови правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», що заплановано на 10 квітня цього року. Її мета – публічна презентація та обговорення концепцій розбудови суспільного мовника, його структури, програмної політики, підзвітності і прозорості.

7 квітня 2017 року в Києві відбулася міжнародна конференція «Незалежність органів управління суспільного мовника – ключова передумова успішної реформи», організована Центром демократії і верховенства права та Офісом Ради Європи в Україні в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні».  У заході взяла участь перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.

Конференцію зорганізовано напередодні обрання голови правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», що заплановано на 10 квітня цього року.  Її мета –   публічна презентація та обговорення концепцій розбудови суспільного мовника, його структури, програмної політики, підзвітності і прозорості.

У  першій частині конференції, яку модерував Ігор Розкладай, головний експерт групи РПР – Медіа, виступили Міністр інформаційної політики Юрій Стець, голова Наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, а також дипломати із різних країн: Герт Антсу, Посол Естонії в Україні; Юха Віртанен, Посол Фінляндії в Україні; Марі Йованович, Посол США в Україні; Х’юґ Мінґареллі, Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні; Ернст Райхель, Посол Німеччини в Україні.

Усі експерти наголошували на необхідності проведення прозорої, відкритої і чітко дотриманої процедури обрання очільника Національної суспільної телерадіокомпанії України. Зокрема, Ернст Райхель сказав, що в українських ЗМІ є плюралізм, але немає незалежності, тому її здобуття є найголовнішим завданням і Наглядової ради, і майбутнього керівництва суспільної телерадіокомпанії, інакше не буде довіри суспільства.

Своєю чергою Х’юґ Мінґареллі заявив, що до впровадження суспільного мовлення в Україні прикута пильна увага європейського співтовариства. Відповідні структури готові сприяти модернізації мовника, зокрема для оновлення ньюзруму планується виділити кілька мільйонів євро, однак  і стандарти мають бути дотримані. Людина, яка очолить суспільну компанію, за його словами, має бути відданою ідеалам суспільного.

Під час обговорення механізмів забезпечення незалежності та редакційної політики суспільного мовника, якому була присвячена окрема сесія, наголошувалося, що члени наглядового органу, які увійшли до нього  від парламентських фракцій, мають забути,  хто їх делегував, бо імперативного мандата не повинно існувати. Українські політики мають усвідомити, що будь-який тиск і на суспільного мовника, і на  його правління неприпустимі, бо ті часи, коли їм це сходило з рук, минули. Всі члени наглядової ради мають керуватися інтересами суспільства і своїм сумлінням під час проведення всіх процедур і голосування.

 

Має бути вироблена стратегія розвитку НСТУ, і в життя її має втілити та команда, що прийде із головою правління. І ніхто не має права диктувати, як її реалізувати. Наглядовий орган повинен тільки спостерігати, як стратегія виконується. Крім того, на думку більшості експертів, керівником має бути творча людина, яка повинна розуміти творчий колектив. Це – запорука вироблення якісного контенту і загального успіху.

Йшлося також і про фінансове забезпечення діяльності суспільного мовника, тут наголошувалося на чіткій підзвітності.

Експертка Ради Європи (Велика Британія) Ів Саломон звернула увагу присутніх на необхідність внесення змін до старих законодавчих актів,  ухвалених до прийняття закону про суспільне телебачення і радіомовлення. Це стосується тих положень, якими передбачено можливість парламентарів мати безкоштовний ефірний час. Ці норми є анахронізмом, бо в демократичному світі це неприйнятно, і їх необхідно вилучити з українського законодавства.

Усі кандидати на посаду голови правління НСТУ мали змогу представити свої концепції завершення реформування державного і розвитку суспільного мовлення.

 

Учасники конференції одностайно заявляли, що лише із призначенням голови правління розпочнеться справжня робота із побудови незалежної суспільної телерадіокомпанії. Отже, на 17-ти членах Наглядової ради велика відповідальність – саме від їхніх голосів залежить, чи буде реалізовано в Україні цей загальнодержавний проект, створення якого розтягнулося в нашій країні майже на два десятиліття.

Участь в дискусії також взяли Борис Бергант, старший радник Європейської мовної спілки, колишній віце-президента Європейської мовної спілки (EBU), народні депутати Григорій Шверк, Мустафа Наєм, члени наглядової ради НСТУ, представники міжнародних організацій та дипломатичних представництв, представники регіональних філій НСТУ, медіа-юристи, журналістів, громадськість.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше