Національна рада обговорила з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини спільні завдання у протидії мові ворожнечі і дискримінації в медіа
Національна рада і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини домовилися налагодити співпрацю, щоб інституції могли швидко взаємодіяти і реагувати на прояви поширення дискримінації і мови ворожнечі в медіа. Аспекти такої кооперації були обговорені на зустрічі членів медіарегулятора з Омбудсманом Дмитром Лубінцем, що відбулася 11 квітня.
Національна рада вже провела кілька зустрічей із представниками релігійних організацій, єврейської та ромської спільнот, щоб разом з ними визначити чутливі маркери у словах і зображеннях, які, на їхню думку, є дискримінаційними. Цю роботу регулятор проводить, щоб реалізувати закладені в Законі «Про медіа» положення, розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Національна рада усвідомлює важливість цієї роботи, адже в медіапросторі України не місце мові ворожнечі і дискримінаційним висловлюванням.
Омбудсман зауважив, що бачить своїм завданням, «щоби права не порушувалися і держава виконувала свою функцію. Щоб міжнародні партнери не звинувачували нас, що ми заангажовані». Частими є скарги на порушення прав національних меншин і поширення в медіа мови ворожнечі щодо їх представників. Щоб ефективно реагувати на такі порушення в медіасфері, необхідна взаємодія офісу Уповноваженого і Національної ради, оскільки саме медіарегулятор може вживати санкції за подібні порушення.
Дмитро Лубінець повідомив про зафіксовані спроби певних медіа розпалити ворожнечу між двома національними спільнотами в Україні. Були і факти поширення відео, які мали на меті збурити мусульман. Здебільшого такі випадки трапляються в онлайн-просторі. Зрозуміло, що ворожа риторика і прагнення посіяти в українському суспільстві розбрат працюють на руку нашому ворогові. Роздмухуванню цієї ситуації вдалося запобігти завдяки переговорам Уповноваженого із представниками цих меншин і релігій.
Для того, щоб подібні випадки мали належну реакцію з боку держави, було досягнуто домовленості, що офіс Уповноваженого оперативно інформуватиме про виявлені факти порушень чи подані скарги, аби Національна рада зафіксувала їх своїм моніторингом і далі могла реагувати в рамках Закону.
Закон «Про медіа» передбачає два рівні мови ворожнечі, зауважив член Національної ради Олександр Бурмагін. Перший належить до грубих порушень і стосується розпалювання ненависті і жорсткості до груп за національною, расовою, релігійною ознаками. Тут Національна рада може накласти спершу значний штраф, потім тимчасове обмеження на 14 днів за рішенням регулятора, і далі звернення до суду про повне блокування.
Другий рівень – поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного і соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою. У цьому випадку для ухвалення рішення регулятором він має провести перевірку.
Під час зустрічі звернули увагу на те, що поки Національна рада не може проводити перевірки суб’єктів у сфері медіа і застосовувати санкції. Таке право регулятора було обмежене урядом на початку повномасштабної агресії рф проти України. Дмитро Лубінець підтримав Національну раду і висловив свою позицію про необхідність проведення регулятором перевірок, відновлення цього його права і обов’язку.
У напрацюванні критеріїв до інформації щодо дискримінаційних висловлювань буде важливою робота органів співрегулювання. Вони мають створити достатньо зрозумілі правила гри. До того часу, поки вони будуть напрацьовані, Національна рада буде застосовувати ці норми на власний розсуд.
Консультації, що їх проводить медіарегулятор із національними меншинами, різними групами і спільнотами українського суспільства, мають на меті напрацювання таких критеріїв до інформації. Олександр Дяченко, начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення, зауважив, що регулятор прагне, аби ці критерії були опрацьовані і затверджені також іншими зацікавленими сторонами – державними органами та інституціями, що опікуються цим питанням. Таким чином, щоб у всіх було однакове бачення, що є мовою ворожнечі і неприпустимим для поширення.
Ольга Герасим’юк розповіла також, що регулятор ставить перед собою і просвітницьку місію. Важливо говорити з редакторами, журналістами, розповідати їм про цю проблематику і спонукати до толерантності у ставленні і висловлюваннях до різних груп людей.
Сторони також домовилися про можливу спільну роботу представників обох органів в регіонах, щоб фіксувати факти поширення мови ворожнечі і дискримінації. На зустрічі говорили і про можливе сприяння офісу Омбудсмана у реалізації тих положень Закону «Про медіа», які потребують додаткового фінансування. Адже передбачені Законом кошти на їх реалізацію не були виділені в держбюджеті для Національної ради.
Ще одним напрямом для спільної роботи є питання забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю. Дмитро Лубінець запропонував провести дослідження щодо доступності медіа для таких людей. Це питання є спільним інтересом для обох інституцій.
Щоб узагальнити і об’єднати напрями взаємодії, між Національною радою та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини буде підписано меморандум про співпрацю.
